Гном

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скульптура німецького садового гнома
Дерев'яні фігурки гномів. Донецьк. Парк в центрі міста.

Гноми — фольклорні фантастичні істоти, жителі землі та гір. У міфології народів Європи вони — маленькі, людиноподібні істоти, що мешкають під землею, носили різні назви, як цверги чи кобольди. Назва «гном» була введена алхіміком Парацельсом у XVI ст. для позначення елементалів землі.

В сучасному фентезі гноми є однією з основних рас, риси якої зазвичай поєднують як риси фольклорних гномів, так і реальних народів.

Опис[ред.ред. код]

У фольклорі багатьох європейських народів гноми відомі під різними назвами, як цверги, дверги, кобольди. Зазвичай вони описуються ростом з дитину, але наділеними надприродною силою, носять довгі бороди і живуть набагато довше, ніж люди. Гноми надзвичайно образливі й примхливі. У надрах землі вони зберігають скарби — коштовні камені й метали; вони майстерні ремісники, можуть виковувати чарівну зброю й інші предмети. Загалом — це добрий і працьовитий народ, але гноми не люблять людей за зазіхання на свої скарби. Вони ховаються в глибоких гірських печерах, там побудовані ними підземні міста і палаци. Іноді гноми виходять на поверхню, і якщо зустрінуть в горах людину — лякають її гучним криком[1].

Виникнення назви[ред.ред. код]

Слово «гном», як вважається, походить з грецької мови і виникло в XVI столітті як похідне від gēnomos (грец. γη-νομος), буквально «житель землі». Етимологи приписують його авторство швейцарському алхімікові Парацельсу, в чиїх працях воно з'явилося вперше та позначало елементалів землі.

Також існує гіпотеза про походження слова від «гносис» (грец. γνώσις), що з грецької мові означає «знання». За нею, Парацельс ввів слово «гном» тому, що гноми знають і можуть відкрити людині точне місцезнаходження прихованих в землі металів. Подібно до грифів в еллінських і східних повір'ях та драконів — німецьких, обов'язок гномів в тому, аби охороняти потаєні скарби[2].

Гноми у фентезі[ред.ред. код]

Фентезійний гном (Warhammer Fantasy Battle)

Першими літературними творами, де згадуються такого роду істоти, були Старша та Молодша Едди. Там вони називалися двергами та були наділені низьким зростом, бородами, сірими лицями та боязню сонячного світла. Походження двергів пояснювалося виникненням з тіла велетня Іміра. Вони славилися працьовитістю, зокрема виробництвом коштовностей та зброї. У "Пісні про Нібелунґів" підземні карлики навіть допомагають людині — Зігфріду.

Сучасний образ казкового гнома багато в чому визначений творчістю братів Ґрімм, які в 1812 році випустили "Дитячі і домашні казки". Гноми братів Ґрімм добродушні, пустотливі, хоча іноді бувають ворожі до людей[3].

У сучасних фентезійних творах для позначення істот, що відповідають фольклорним гномам, існує два слова  — «гном» (англ. gnome) і «дворф» або «карлик» (англ. dwarf, також англ. dwarve), введене Джоном Толкіном. Залежно від конкретного твору, це можуть бути як синоніми так і назви різних істот[4]. Дворфи Толкіна (в українському перекладі гноми[5]) заклали основи образу цих істот в сучасному фентезі: кремезні, бородаті, без магічних здібностей, недовірливі, запальні та жадібні до багатств, але вправні ковалі й будівельники.

У творчості таких письменників як Нік Перумов, настільних іграх як Dungeons and Dragons, гноми і дворфи є різними істотами, хоч зазвичай і схожими зовні. Різниця може полягати у, наприклад, схильності до магії в одних на противагу будівництву машин в інших[3].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Демонологія. Міфічні істоти. Острів знань. 
  2. Борхес, Хорхе Луїс (1957). Книга вигаданих істот. 
  3. а б Букреева, Дарья. БЕСТИАРИЙ: ГНОМЫ. Мир Фантастики. 
  4. Dwarfs vs. dwarves. Grammarist. 
  5. Толкін, Джон Рональд Руел (2008). Сильмариліон / Перекл. з англ. Катерина Оніщук. Львів: Астролябія.