Нікель (мінерал)
| Нікель (мінерал) | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1966-039 |
| Хімічна формула | Ni |
| Nickel-Strunz 10 | 1.AA.05[2] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Гранецентрована кубічна ґратка[3] |
 Нікель (мінерал) на Вікісховищі | |
Нікель-залізний метеорит.
Нікель (рос. никель, англ. nickel, нім. Nickel n) – мінерал, самородний нікель координаційної будови – Ni. Майже повністю складається з хімічного елементу нікелю. Домішки: Co, Fe. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристали кубічні розміром до 1 мм. Утворює також зростки кристалів і виділення неправильної форми. Двійники по (111). Колір жовто-бронзовий. Знайдений у вигляді включень у хізлевудиті в зразках з острова Нова Каледонія, зустрічається також у метеоритах. Назва – від шведського “nickel” – гном, злий підземний дух, який заважає гірникам (П.Рамдор, P.Ramdor, 1967).
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють мінерали:
- нікель-азбест (те саме, що азбест нікелистий);
- нікель-антигорит (антигорит нікелистий);
- нікель-асболан (асболан нікелистий);
- нікель арсенистий (застаріла назва нікеліну);
- нікель-вермікуліт (вермікуліт нікелистий);
- нікель-гексагідрит (шестиводневий сульфат нікелю – Ni[SO4]•6H2O. Склад у %: NiO – 3,90-22,57; SO3 – 30,43-30,82; H2O – 41,05-41,90. Домішки: FeO (6,41); MgO (3,87);CuO (2,14).
- нікель-гімніт (те саме, що антигорит нікелистий);
- нікель-девейліт (девейліт нікелистий, різновид хризотилу, який містить NiO);
- нікель-епсоміт (епсоміт нікелистий);
- нікель-кабрерит (кабрерит – різновид анаберґіту, який містить до 9,3% MgO);
- нікель-кобальтомелан (колоїдна суміш оксидів манґану, кобальту, нікелю та алюмінію);
- нікель-лінеїт (полідиміт); нікель-магнетит (треворит);
- нікель-мелантерит (мелантерит нікелистий);
- нікель-монтморилоніт (монтморилоніт нікелистий);
- нікель-нонтроніт (нонтроніт нікелистий);
- нікель-оксид (1. – бунзеніт – оксид нікелю координаційної будови, NiO; 2. – оксид нікелю складу Ni3O4); нікель-олівін (штучний ортосилікат нікелю – Ni2[SiO4]);
- нікель-пірит (бравоїт);
- нікель-сапоніт (сапоніт нікелистий);
- нікель-сепіоліт (сепіоліт нікелистий);
- нікель сірий (помилкова назва айкініту);
- нікель сірчистий (мілерит);
- нікель-скутерудит (хлоантит);
- нікель стибіїстий (брейтгауптит – антимонід нікелю координаціної будови, NiSb);
- нікель телуристий (мелоніт2);
- нікель-тетраедрит (тетраедрит нікелистий);
- нікель-фальерц (тетраедрит нікелистий); нікель-хлорит (хлорит нікелистий);
- нікель-хризотил (ґарнієрит).
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
