Ніколае Петреску-Комнен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколае Петреску-Комнен
рум. Nicolae Petrescu-Comnen
Atatürk, Stojadinović, Metaxas, Comnen. Ankara, March 1938 (Koncern Ilustrowany Kurier Codzienny).png
Прапор
Міністр закордонних справ Румунії
30 березня 1938 — 20 грудня 1938
 
Партія: Національна ліберальна партія (Румунія)
Освіта: Паризький університет і Бухарестський університет
Народження: 24 серпня 1881(1881-08-24)
Бухарест
Смерть: 8 грудня 1958(1958-12-08) (77 років)
Флоренція, Італія
Громадянство: Румунія Румунія
Нагороди:
Хрест «Pro Benemerenti»

Ніколае Петреску-Комнен (рум. Nicolae Petrescu-Comnen; *24 серпня 1881, Бухарест — †8 грудня 1958, Флоренція, Італія) — румунський юрист, дипломат, професор, журналіст, політик, міністр закордонних справ Румунії (1938).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 серпня 1881 в Бухаресті.

З 1902 працював адвокатом, незабаром стає суддею (до 1914), потім державним прокурором і професором промислової економіки і права на юридичному факультеті Бухарестського університету.

У 1938 призначений державним секретарем Міністерства закордонних справ (17 лютого-30 березня 1938), а потім міністром закордонних справ (30 березня — 20 грудня 1938). Протягом 1938-1940 займався дипломатичною діяльністю.

Після того, як генерал Йон Антонеску став прем'єр-міністром Румунії Петреску-Комнен був звільнений. Невдовзі переїхав до Флоренції, де і помер 8 грудня 1958.

Твори[ред. | ред. код]

  • Etudes sur les origines de la Magistrature Roumaine, (1902)
  • Etudes sur la conditions des Israélites en Roumaine, Paris, Pedone,1905
  • Câteva considerațiuni asupra socialismului, (1909)
  • Studiu asupra intervențiunii statului între capital și muncă, București, Göbl, 1910
  • Notes sur la guerre roumaine, Paris, Payot, 1917
  • Statutul internațional al României și devenirea ei istorică (1933)
  • Dreptul la viață al națiunilor mici (1944)

Також він опублікував ряд статей у французьких і швейцарських ЗМІ.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Stan Stoica — Dicționar biografic de istorie a României (Ed. Meronia, București, 2008)