Константін Арджетояну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Константін Арджетояну
рум. Constantin Argetoianu
Константін Арджетояну
Прапор
Прем'єр-міністр Румунії
28 вересня 1939 — 24 листопада 1939
Попередник: Ґеорґе Арджешану
Спадкоємець: Ґеорґе Тетереску
 
Партія: National Renaissance Front[d]
Освіта: Faculty of Arts of Paris[d], Правничий факультет Паризького університету[d] і Faculté de médecine de Paris[d]
Народження: 15 березня 1871(1871-03-15)
Крайова
Смерть: 6 лютого 1955(1955-02-06) (83 роки)
Сигіт
Громадянство: Румунія Румунія
Релігія: Румунська Православна Церква

Медіафайли у Вікісховищі?

Константін Арджетояну (рум. Constantin Argetoianu; *15 березня 1871, Крайова — †6 лютого 1955, Сигіт) — румунський адвокат, лікар і політик, прем'єр-міністр Румунії (28 вересня — 24 листопада 1939), масон.

Біографія[ред. | ред. код]

Він походив з родини бояр Олтенії, був сином генерала Йона Арджетояну. Закінчив факультет права і медицини в Університеті Парижа, в 1897 почав працювати на дипломатичній службі. Працював в румунських посольствах в Стамбулі, Римі, Відні та Парижі. Під час Другої Балканської війни він служив в армії військовий лікарем у званні капітана.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Політичну кар'єру розпочав в 1914, коли був обраний до Сенату від Консервативної партії. У 1918 вступив на посаду міністра юстиції, в уряді Авереску. У тому ж році приєднався до Народної партії, на чолі з Авереску. У 1920 займає посаду міністра фінансів в уряді Авереску.

З 1931 міністр внутрішніх справ і фінансів в уряді Ніколае Йорга. Строгість Арджетояну і його спроби призупинити виплату заробітної плати для державних службовців викликав хвилю протестів проти нього. У 1932 уряд не отримав вотум довіри. Після звільнення з уряду, Арджетояну створив невелику партію Аграрної асоціації (Uniunea Agrar), вирішивши працювати в тісному контакті з королівським двором. 28 вересня 1939 вступив на посаду прем'єр-міністра, яку він займав протягом двох місяців.

Під час диктатури Йона Антонеску Арджетояну виїхав з Румунії і оселився в Швейцарії. Повернувшись в країну в 1946, намагався виступати посередником між румунськими комуністами і Національно-селянською партією. Неефективність цих заходів змусила Арджетояну створити свою власну політичну базу. У січні 1947 разом з Ніколае Оттеску і Ніколае Корнетіану заснував союз (Uniunea Națională Muncă și Refacere), який незабаром розпався.

В 1948 пішов у відставку через хворобу. 6 травня 1950 був заарештований співробітниками Секурітате. Ніколи не був судимий, помер при нез'ясованих обставинах у в'язниці. У 1999 внучка Арджетояну повністю його реабілітувала. Суд постановив, що його арешт в 1950 був незаконним.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був двічі одружений і мав дочку.

Публікації[ред. | ред. код]

Більшу частину свого життя писав мемуари. У 1938 опублікував «Слідами минулого. Подорож до Єгипту» (Pe urmele trecutului. O călătorie în Egipt). У 1990-х - 11 томів спогадів Арджетояну (Memorii. Pentru cei de mâine: amintiri din vremea celor de ieri), що відображають багатий опис соціально-політичних реалій тієї епохи, в якій він жив.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Joseph Roucek, Contemporary Roumania and Her Problems: A Study in Modern Nationalism, London & Oxford 1932, s.76.
  • Biogram polityka