ОСУ-76

ОСУ-76
Загальні дані
класифікація	САУ безпосередньої підтримки
Виробництво та застосування
країна-виробник	СРСР
роки виробництва	1944
кількість виробів, од.	3
роки експлуатації	на озброєння не прийнята
Основні параметри
бойова маса, т	4,2
екіпаж, осіб	3
довжина, мм	5000
ширина, мм	2150
висота, мм	1560
кліренс, мм	290
Броня
тип броні	сталева катана гомогенна
лоб корпусу (верх), мм/град.	6 / 51°
лоб корпусу (середина), мм/град.	6 / 22°
лоб корпусу (низ), мм/град.	6 / 78°
борт корпусу, мм/град.	6 / 0°
корма корпусу, мм/град.	6 / 13°
дах корпусу, мм/град.	6
днище, мм/град.	6
лоб башти, мм/град.	10 / 25°
борт башти, мм/град.	6 / 22°
корма башти, мм/град.	6 / 0°
дах башти, мм/град.	відкритий
Озброєння
основне озброєння	Гармата
калібр, марка та тип гармати	76,2-мм ЗІС-3
довжина ствола, кал.	51,6
кути ВН, °	−5…+12
кути ГН °	±10
боєкомплект гармати	30
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна	рядний 4 — циліндровий карбюраторний рідинного охолодження
потужність двигуна, к.с. (кВт)	50
пальне	бензин
підвіска	торсіонна, індивідуальна
швидкість по шосе, км/год.	41
запас ходу по шосе, км	220
питома потужність, к.с./т	11,9
питомий тиск на ґрунт, кг/см2	0,4

ОСУ-76 — дослідна радянська самохідна артилерійська установка (САУ) періоду Другої світової війни. Була розроблена в березні — травні 1944 року як максимально полегшена та спрощена версія СУ-76 і як і остання, призначалася для безпосередньої підтримки піхоти. Маючи схожу конструкцію та однакову артилерійську частину з СУ-76, ОСУ-76 базувалася на агрегатах більш раннього легкого танку Т-60. Три прототипи ОСУ-76 були виготовлені влітку 1944 року, проте їх випробування виявили недостатню стійкість настільки легкої САУ при стрільбі з 76-мм гармати, а також незадовільну рухливість, через що на озброєння ОСУ-76 прийнята не була.

Література

• А. Чубачин. Самоходное орудие СУ-76. — Москва : БТВ-МН, 2006. — 92 с. — (Военная летопись — Бронетанковый музей № 8) — 1000 прим.