Т-150 (танк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Т-150/КВ-150/Об'єкт 150
Загальні дані
класифікація важкий танк
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР СРСР
розробник СКБ-2
компанія-виробник Кіровський завод
роки виробництва 1940
кількість виробів, од. 1
роки експлуатації 1941
основні країни-оператори СРСР СРСР
Основні параметри
бойова маса, т 50,2
екіпаж, осіб 5
довжина, мм 6850
ширина, мм 3360
висота, мм 3010
кліренс, мм 450
Броня
тип броні сталева катана гомогенна
  лоб корпусу (верх), мм/град. 90
  лоб корпусу (середина), мм/град. 50
  лоб корпусу (низ), мм/град. 70
  борт корпусу, мм/град. 60
  корма корпусу, мм/град. 75
  дах корпусу, мм/град. 40
  днище, мм/град. 20
  лоб башти, мм/град. 90
Озброєння
калібр, марка та тип гармати 76,2-мм гармата Ф-34
боєкомплект гармати 111
приціли перископний ПТ-9, телескопічний ТОД-9, командирська панорама ПТ-К
кулемети 3 × 7,62-мм ДТ
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна Diesel model V-2 of a T-34 tank -01.jpg
потужність двигуна, к.с. (кВт) 700
швидкість по шосе, км/год. 36
запас ходу по шосе, км 200
питома потужність, к.с./т 13,9
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,82
подоланний підйом, ° 35°
подоланна стінка, м 1,2
подоланний рів, м 2,5
подоланний брід, м 1,6

Ця стаття про танк. Про трактор Т-150 див. статтю Т-150 (трактор).

Т-150 (іноді іменується як КВ-150) — радянський експериментальний важкий танк. Є модифікацією серійного танка КВ-1. Розроблявся в 1940–1941 роках інженерами СКБ-2 Кіровського заводу під керівництвом Ж. Я. Котіна, провідним інженером машини був призначений Л. М. Переверзєв.

Історія створення[ред. | ред. код]

Влітку 1940 року за підсумками Зимової війни та порівняльних випробувань було вирішено закрити роботи за темами важких танків СМК і Т-100, і сконцентруватися на розвитку та модернізації танка КВ-1, запущеного в серійне виробництво. 17 червня 1940 РНК СРСР та ЦК ВКП (б) прийняли постанову № 1288–495сс, в якому Кіровському заводу вказувалося створити на базі танка КВ два танки з бронею 90-мм (один з 76-мм гарматою Ф-32, інший з 85-мм гарматою), два танки з бронею 100-мм (один з 76-мм гарматою Ф-32, інший з 85-мм гарматою) і одну самохідну установку з 152-мм гарматою БР-2.

Розроблюваний танк з бронею 90-мм на Кіровському заводі позначався як «Т-150», «КВ-150», або «Об'єкт 150». Провідним інженером машини був призначений Л. М. Переверзєв. Корпуси передбачалося виготовити на Іжорському заводі, перший планувалося передати на Кіровський наприкінці жовтня, а другий в листопаді. У встановлений строк 5 листопада перший танк був зданий. З 15 січня по 14 лютого 1941 проходив полігонні випробування, всього пройшовши 199 км.

У березні 1941 року керівництво Червоної Армії отримало від розвідки інформацію про те, що в Німеччині розроблені танки з потужним бронюванням, які вже надходять на озброєння Вермахту. Було вирішено прийняти відповідні заходи. 15 березня 1941 РНК СРСР і ЦК ВКП (б) наказав Кіровському заводу почати випуск танка Т-150 з серійною назвою КВ-3 і дещо зміненими характеристиками (76-мм гармата Ф-34, двигун В-5 потужністю 700 к.с.). Тим не менше, вже 7 квітня 1941 РНК СРСР і ЦК ВКП (б) прийняв постанову № 827-345сс. У ньому визначалися нові параметри для танка КВ-3, під які було створено новий проект об'єкт 223, що відрізнявся від КВ-1 довжиною корпусу, баштою та рядом інших агрегатів.

Однак на фронті зволіли використовувати накладні 25-мм бронеплити, що збільшують броню до 105 мм; частина танків укомплектовувалися 95-мм литою баштою; ці модифікації виглядали в сумі переважніше наладки випуску нового танка. Багато в чому це стало причиною того, що в серію він так і не пішов. Ще однією послужив перегрів двигуна, що ускладнювало експлуатацію танка при позитивних температурах. Також важливо додати, що запуск у виробництво нових двигунів був би занадто трудомістким процесом в умовах воєнного часу.

Запланований танк, озброєний 85-мм гарматою Ф-30 і аналогічний Т-150 з бронювання, отримав назву Об'єкт 221, але так і не був реалізований в металі.

У червні 1941 року на Челябінському тракторному заводу також було запропоновано розпочати випуск танка КВ-1 з бронею 90 мм і серійною назвою КВ-6. Цей танк мав заводське позначення КВ-222, або об'єкт 222, і являв собою якусь варіацію на тему Т-150. Як і Т-150, машина повинна була оснащуватися двигуном В-2, форсованим до 700 к.с. і 76-мм танкову гармату зразка 1940 (Ф-34). Башта ж була дещо змінена і мала іншу командирську башточку з круговим оглядом. Як додаткове обладнання на лівій полиці міг кріпитися 15-літровий вогнемет.[1][2]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

КВ-150 відрізнявся від базової моделі (КВ-1) посиленим бронюванням, командирською башточкою з трьома пристроями спостереження (перископний приціл ПТ-9, телескопічний — ТОД-9, командирська панорама ПТ-К), зміненими кронштейнами ходової частини, двигуном В-5 (форсований В-2), потужністю 700 к.с. Наслідком цього стало зростання маси танка до 50 тонн.

Бойова експлуатація[ред. | ред. код]

Єдиний КВ-150 відбув на фронт в 123-танкову бригаду 11 жовтня 1941. Згідно з архівними даними ЦАМО РФ 18 травня 1943 року був виключений зі списку 31-го окремого Гвардійського танкового полку як безповоротні бойові втрати[3]. Однак, в липні 1943 року танк був закріплений за екіпажем, у складі цього ж полку[4][5].

Т-150 в сувенірній та ігрової індустрії[ред. | ред. код]

В MMO-грі World of Tanks можна побачити танк Т-150 як важкий танк 6-го рівня.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • «Танкомастер» № 6, 2000;
  • Janusz Magnuski «Ciezki Czolg KW», 1997;
  • Павлов И. В., Павлов М. В. «Советские танки и САУ 1939–1945», Москва 1996;
  • М. Свирин «Арт. вооружение советских танков 1940–1945» Армада-Вертикаль № 4, 1999;
  • В. Гагин «Тяжелый танк прорыва Клим Ворошилов», Полиграф, 1996

Посилання[ред. | ред. код]