Огірочник лікарський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Огірочник лікарський
Квіти огірочника
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Шорстколистоцвіті (Boraginales)
Родина: Шорстколисті (Boraginaceae)
Рід: Огірочник (Borago)
Вид:
Огірочник лікарський (B. officinalis)
Біноміальна назва
Borago officinalis
L., 1753

Огірочник лікарський (Borago officinalis)  — рослина родини бурачникові (Boraginaceae).

Будова[ред. | ред. код]

Однорічна або дворічна рослина. Стебло запушене, гіллясте, досягає висоти 30-60 см. Нижні листки великі, яйцеподібні, черешкові, верхні — довгасті, сидячі. Поверхня листків запушена. Квітки великі, блакитнуваті, зібрані в щитоподібні суцвіття. Цвіте рослина в червні. Насіння має елайосоми, завдяки яким розповсюджуються за допомогою мурах.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Арагонська кухня, огірочник варений

Вирощують огірочник на городах, у садах, на присадибних ділянках, в окремих господарствах.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Основними активними компонентами рослини є слиз (до 30%), дубильні речовини (близько 3%), сапоніни, каротин, смолисті речовини, кремнієва та аскорбінова кислоти. Трава огірочника має запах свіжих огірків.

У харчуванні[ред. | ред. код]

Молоді листки багаті на слизисті речовини і вітаміни, а тому придатні для салатів. Смак приємний, нагадує свіжі огірки, але з дужчим ароматом. Найчастіше листя використовують як шпинат для юшок, салатів, окрошки. Листя та пагони іноді заварюють замість чаю, квасять про запас. Дрібно пошатковане зілля додається до овочевих та грибних салатів, рибних і овочевих юшок.[1]

У фарбуванні[ред. | ред. код]

Відваром старого листя огірочника фарбують тканини в синій колір.

Використання в медицині[ред. | ред. код]

В офіційній медицині не використовується.

У народній медицині використовується у поєднанні з травою алтеї лікарської та насінням льону звичайного як обволікальний, протизапальний та пом'якшувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів, простудних захворювань, сечових органів, а також при шкірних хворобах, ревматизмі, гарячці.

У садівництві[ред. | ред. код]

Виведені культурні сорти з білими квітами.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.45

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]