Алтея лікарська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Алтея лікарська
Althaea officinalis - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-008.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальвоцвіті (Malvales)
Родина: Мальвові (Malvaceae)
Рід: Алтея (Althaea)
Вид: Алтея лікарська
Біноміальна назва
Althaea officinalis
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Althaea officinalis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Althaea officinalis
EOL logo.svg EOL: 584767
IPNI: 558872-1
ITIS logo.svg ITIS: 21610
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 145745

Алте́я лі́карська (Althaea officinalis L.) — вид роду Алтея родини Мальвових.

Ботанічні характеристики[ред.ред. код]

Квітка алтеї лікарської
загальний вигляд квітучої рослини

Це — багаторічна трав'яниста рослина. Має широке вертикальне кореневище з простими, рідше галузистими жовто-бурими коренями, які досягають 50 см довжини. З кореневища виходять кілька прямостоячих сірувато-зелених, угорі короткогалузистих стебел заввишки близько 1 м з листками і блідо-рожевими квітками, розміщеними по кілька штук у пазухах верхніх листків. Листки черешкові. З обох боків сірувато-зелені; нижні — яйцеподібні, п'ятилопатеві. Верхні — трилопатеві, по краях зубчасто-пилчасті. Квітки складаються з подвійної неопадаючої чашечки, п'ятипелюсткового віночка і численних тичинок, і зрослися майже до самого верху в одну загальну трубку, що прикриває маточку. Плід сухий, у вигляді приплюснутого кружка, оточений чашечкою, яка залишається; плід розпадається на бурі сім'янки.

Господарське значення[ред.ред. код]

Крім застосування в медицині, рослину можна використовувати для одержання з її стебел волокна, а з насіння — олії.

Застосування у народній медицині[ред.ред. код]

Згадується в працях стародавніх лікарів. На початку IX ст. Карл Великий видав наказ про вирощування лікарських рослин, в тому числі й алтеї.

Східні слов'яни при легеневих захворюваннях використовували різні лікарські рослини (малина, липа, чебрець, солодка), але найбільш популярною, за свідченням багатьох джерел, була алтея лікарська.

У народній медицині корінь алтеї вживають рідко. Значно частіше квітки і листя при шлунково-кишкових захворюваннях, для полоскання горла і клізм при проносах.

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

Корені алтеї містять до 35 % слизових речовин, які визначають цілющі властивості рослини, а також крохмаль (до 37 %), сахарозу (10,2), бетаїн (до 4 %) і жирну олію (до 1,7 %). "

Препарати алтеї (порошок, водний настій, рідкий екстракт, сироп) використовують як протизапальний, обволікаючий і відхаркувальний засіб при катаральних станах дихальних шляхів, а також при поносах, гострих гастритах і ентероколітах. Вона входить також до складу грудного збору.

Вирощування[ред.ред. код]

Вирощують алтею на чистих від бур'янів суглинистих і супіщаних чорноземах з неглибоким заляганням ґрунтових вод. Орють на зяб на глибину 25—27 см, перед цим вносять органічні (з розрахунку 0,3 т/100 м²) і мінеральні (5 кг фосфорних і 1 кг калійних) добрива.

Розмноження[ред.ред. код]

Розмножується алтея в основному насінням. Норма висіву його — 0,1 кг/100 м², міжряддя — 70 см, насіння загортають на глибину 1,5—2 см.

Після появи сходів міжряддя розпушують на глибину 5—7 см, якщо сходи густі, їх проріджують. Залишаючи на 1 м погонної довжини рядка 8—10 рослин. Протягом літа посіви ще 2—4 рази розпушують з одночасним прополюванням в міру необхідності. Починаючи з другого року життя рослини на плантаціях підживлюють аміачною селітрою з розрахунку 3 кг/100 м². Перед зимовим періодом відмерлі частини рослин видаляють.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред. код]