Координати: 0°48′ пн. ш. 14°54′ сх. д. / 0.8° пн. ш. 14.9° сх. д. / 0.8; 14.9

Одзала-Кокуа (національний парк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний парк Одзала-Кокуа
0°48′ пн. ш. 14°54′ сх. д. / 0.8° пн. ш. 14.9° сх. д. / 0.8; 14.9
Країна Республіка Конго
РозташуванняДепартамент Східний Куветте, Республіка Конго
Найближче містоЕво
Площа13 546 км²
Висота над р. м.555 м
Засновано1935
Об'єкт №:692
Статус:Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d], Рамсарське угіддя[1] і світова спадщина ЮНЕСКО
Одзала-Кокуа (національний парк). Карта розташування: Республіка Конго
Одзала-Кокуа (національний парк)
Одзала-Кокуа (національний парк) (Республіка Конго)
Мапа
CMNS: Одзала-Кокуа у Вікісховищі

Національний парк Одзала-Кокуа (або Національний парк Одзала ) — національний парк на півночі Республіки Конго.[2] [3] Територія парку вперше почала охоронятися у 1935 році, оголошений біосферним заповідником у 1977 році, а офіційно визнана парком у 2001 році. Парк Одзала-Кокуа налічує понад 100 видів ссавців і одну з найрізноманітніших популяцій приматів на континенті. У 2010 році некомерційна природоохоронна організація African Parks почала керувати парком у співпраці з Міністерством лісового господарства, сталого розвитку та навколишнього середовища Республіки Конго.

Опис

[ред. | ред. код]
Карта із зображенням меж парку

Національний парк і біосферний заповідник Одзала-Кокуа займає 13 500 км2 незайманий тропічних лісів Республіки Конго. [4] [5] У парку збереглися старовікові тропічні праліси та мінливий рельєф, починаючи від високих 350-метрових пагорбів до густих джунглів і численних галявин.[6] Одзала-Кокуа має екосистеми сухих лісів, саван і тропічних лісів.[7] [8] Парком керує African Parks у партнерстві з урядом Конго. [6]

Історія та туризм

[ред. | ред. код]

Одзала-Кокуа — один із найстаріших національних парків Африки, вперше отримав природоохоронний статус в 1935 році.[4] [6] У 1977 році парк був оголошений біосферним заповідником, а з 1992 року він управляється за фінансової підтримки від програми «Збереження та раціональне використання лісових екосистем у Центральній Африці» (ECOFAC), спонсорованої Європейським Союзом програми, яка встановлює основу для збереження тропічних лісів у регіоні. [9] Зусилля щодо збереження були обмежені під час громадянської війни в Республіці Конго (1997–99).[9] Під час спалаху лихоманки Ебола Одзала-Кокуа був занедбаний протягом багатьох років[4] і страждав від масового браконьєрства.[7] До недавнього часу туризм був обмеженим [8], лише 50 туристів відвідали Одзала-Кокуа в 2011 році [7].

Африканські парки почали управляти парком у 2010 році [7] в рамках 25-річної угоди з Міністерством лісового господарства та сталого розвитку Республіки Конго.[10] У 2013 році Африканські парки, Служба охорони рибних ресурсів і дикої природи Сполучених Штатів, Товариство охорони дикої природи (WCS) і Всесвітній фонд природи уклали п’ятирічний договір на 10 мільйонів доларів США про співпрацю та роботу по збереженню Одзала-Кокуа та річки Сангха і її екосистеми.[3] WCS підтримує урядове управління та збереження Одзала-Кокуа та інших національних парків з початку 1990-х років.[11] У 2013 році Африканські парки ініціювали першу програму амністії щодо вогнепальної зброї в Конго, пропонуючи браконьєрам посади доглядачів парку в обмін на зброю та розвідувальні дані.[12]

За даними CNN, на початку 2014 року Одзала-Кокуа патрулювали 76 охоронців. [2] У 2014 році двох собак малінуа навчили виявляти слонову кістку та м’ясо тварин, щоб зменшити браконьєрство.[13] Незважаючи на статус національного парку, який захищає від видобутку корисних копалин, у 2016 році Mongabay повідомив, що деякі дозволи на видобуток корисних копалин, видані урядом, дозволяли видобувати корисні копалини в деяких частинах Одзала-Кокуа. [6]

Одзала-Кокуа відкрився для туристичних відвідувань у серпні 2012 року. Wilderness Safaris інвестувала кошти в парк, покращивши тиристичну інфраструктуру, побудувавши два розкішні будиночки та забезпечивши додаткове навчання гідів і рейнджерів.[4] Лоджам знадобилося шість років, щоб повністю запрацювати. [14][7][15][16] [17]

Флора і фауна

[ред. | ред. код]

Одзала-Кокуа містить приблизно 4500 видів рослин і дерев.[7] Переважну більшість лісів парку складають відкриті марантові. [9]

ссавці

[ред. | ред. код]
Група з чотирьох африканських лісових слонів у національному парку

Парк нараховує близько 100 видів ссавців [15] [10] і одну з найрізноманітніших популяцій приматів на континенті.[7] Колись Одзала-Кокуа був домом для майже 20 000 горил. Проте протягом 2002–2005 років серія спалахів вірусу Ебола вбила 70–95% населення горил парку. [4] [7] [18] У 2005 році Ебола вбила приблизно 5000 горил на площі 1 042 миля2 (2 700 км2), за даними Служби охорони рибних ресурсів і дикої природи США.[3] З того часу кількість горил в Одзала-Кокуа зросла завдяки зусиллям природоохоронних організацій і принаймні однієї туристичної компанії щодо збереження та відновлення парку. [4]

Дослідження денних приматів, проведене в середині 1990-х років, показало значну популяцію мавп у лісовому регіоні Республіки Конго. Помічені види включали західну низинну горилу та центрального шимпанзе, а також вісім мавп : ангольського талапоіна, чорного чубатого мангбея, чубату мону, мавпу Де Браззи, велику плямисту мавпу, мантійну гверецію, вусатого гвенона і мангабей річки Тана.[19] Кількість гнізд горил була найбільшою у відкритому лісі Marantaceae парку; Гнізда шимпанзе були найбільш численними в первинних і марантових лісах із закритим пологом. Усі види мавп були знайдені в найгустіших районах лісу, але лише чотири були присутні в лісі terra firma.[19] Одзала-Кокуа мав найвищу щільність західної низинної горили та шимпанзе в Центральній Африці, зареєстровану на сьогоднішній день.[10] [19] Вважається, що цьому успіху сприяла висока продуктивність лісів і зменшення браконьєрства.[19]

Результати дослідження, проведеного на галявинах у північній частині парку, опубліковані в 1998 році, показали наявність тринадцяти великих ссавців, найчастішими з яких були бонго, буйвол, африканський слон, лісова свиня, гігантська лісова свиня, горила і ситатунга.[20] Серед інших зареєстрованих видів ссавців — африканська циветта [21], африканський лісовий слон, чорно-білий колобус і звичайний шимпанзе.[6] [15] Дослідження популяції африканських лісових слонів Одзала-Кокуа дали оцінки приблизно 18 200 і 13 500 у 2000 і 2005 роках відповідно. [22] Станом на 2014 рік було приблизно 9600 слонів [12]

За повідомленнями, у 2007 році в савані парку було багато плямистих гієн [23] У 2013 році лев був визнаний локально вимерлим, оскільки вид не був зареєстрований протягом п'ятнадцяти років. [21] Результати опитування, опубліковані в 2014 році, показали відсутність левів, але принаймні 46 гієн були зареєстровані в саванній екосистемі парку. Також були зареєстровані африканська золота кішка, леопард і сервал. Вважається, що зменшення популяції левів і плямистих гієн спричинене надмірною експлуатацією довкілля.[24] Види антилоп включають лугового дуйкера, чорнолобого дуйкера, дуйкера Петерса та білочеревного дуйкера.[25]

Кілька авторів відзначали важливість лісових галявин для популяції ссавців парку.[20] [26]

Птахи

[ред. | ред. код]

У парку зареєстровано близько 440 видів птахів. [10] [27] Види включають африканського орла-риболова, нікорника біловусого, дерихвоста степового, східну зозулю, лісову малинівку, , великого бекаса, зеленого голуба, сірого папугу, сіроголового широкодзьоба, степового боривітра, Сова-рибалка Пела, [10] строкатого рибалочку, [8] рудоголового кромбека, червоногорлу ластівку, угандійську лісову очеретянку та жовтошапочного ткача.[15] [27] Також присутні чаплі, птахи-носороги та рибалочки [7] [8] [15], чапля-голіаф, чорний карликового колао та гігантського рибалочку.[10]

Рептилії, амфібії, риби та комахи

[ред. | ред. код]
Паратип Petrocephalus arnegardi з Національного парку Одзала-Кокуа, 2014 р
Чоловічий екземпляр молі виду Grillotius bergeri з парку

В Одзала-Кокуа живуть крокодили, ящірки, жаби. [15] [10] Дослідження, опубліковане в Zootaxa в 2010 році, повідомило про наявність одинадцяти видів Petrocephalus.[28] На території парку зареєстрований вид дистиходонтових риб Hemigrammocharax rubensteini, описаний у 2013 році.[29] Одзала-Кокуа є домом для різноманітних видів комах, зокрема мурах, бджіл, метеликів і термітів.[7] [8]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://rsis.ramsar.org/ris/2080
  2. ↑ а б Damon, Arwa; Swails, Brent (6 січня 2014). Poachers are the prey in a park in the Republic of Congo. CNN. Процитовано 20 грудня 2017.
  3. ↑ а б в Sangha Trinational & Odzala National Park (PDF). United States Fish and Wildlife Service. September 2014. Процитовано 20 грудня 2017.
  4. ↑ а б в г д е Butler, Stuart (18 січня 2013). Gorilla spotting in the Republic of Congo. BBC News. Процитовано 20 грудня 2017.
  5. ↑ Sayer, Jeffrey (18 червня 1992). The Conservation Atlas of Tropical Forests: Africa. Springer. с. 129. ISBN 9781349129614. Процитовано 21 грудня 2017.
  6. ↑ а б в г д Cannon, John C. (31 жовтня 2016). Brazzaville-issued mining permits dip into Congo's flagship park. Mongabay. Процитовано 20 грудня 2017.
  7. ↑ а б в г д е ж и к л Knight, Sam (19 жовтня 2012). Gamble in the jungle. Financial Times. ISSN 0307-1766. Процитовано 21 грудня 2017.
  8. ↑ а б в г д Redmayne, Nick (6 лютого 2017). Going Wild in the Republic of Congo: Not Your Typical African Walking Safari. The Independent. Independent Print Limited. ISSN 0951-9467. OCLC 185201487. Процитовано 21 грудня 2017.
  9. ↑ а б в Caldecott, Julian Oliver; Miles, Lera (2005). World Atlas of Great Apes and Their Conservation. University of California Press. с. 325. ISBN 9780520246331. Процитовано 22 грудня 2017.
  10. ↑ а б в г д е ж Secrets of the Forest. Cape Times. Sekunjalo Investments. 4 лютого 2014. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2017.
  11. ↑ Robinson, John (1 травня 2015). Congo Shows Impressive Leadership on Wildlife Trafficking. Cape Times. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2017.
  12. ↑ а б Tanna, Asha (13 лютого 2014). 'Poaching is too much risk' – the pygmy poacher who became elephant protector. The Guardian. ISSN 0261-3077. OCLC 60623878. Процитовано 22 грудня 2017.
  13. ↑ Torchia, Christopher (30 листопада 2014). S. African Dogs Trained to Fight Poaching. Sunday Gazette-Mail. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2017.
  14. ↑ Dardagan, Colleen (11 січня 2013). Education and Ecotourism in Congo. The Mercury. Sekunjalo Investments. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2017.
  15. ↑ а б в г д е Grainger, Lisa (16 січня 2013). The Congo: Gorillas in the wild. Daily Telegraph. Telegraph Media Group. ISSN 0307-1235. OCLC 49632006. Процитовано 22 грудня 2017.
  16. ↑ Développement touristique : la Cuvette ouest, un département potentiellement riche (фр.). Agence d'Information d'Afrique Centrale. 28 березня 2017. Процитовано 15 лютого 2018.
  17. ↑ O’Connor, Margaret (7 грудня 2012). At home: Sabine Plattner. Financial Times (фр.). Процитовано 15 лютого 2018.
  18. ↑ Seppa, N. (2006). Ebola Die-Off: Gorilla Losses Tallied in Central Africa. Science News. 170 (24): 371. doi:10.2307/4017377. ISSN 0036-8423. JSTOR 4017377. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2017.
  19. ↑ а б в г Bermejo, M. (1999). Status and conservation of primates in Odzala National Park, Republic of the Congo. Oryx. 33 (4): 323—331. doi:10.1017/S0030605300030726. OCLC 476155896.
  20. ↑ а б Vanleeuwe, H.; Cajani, S.; Gautier-Hion, A. (1998). Large mammals at forest clearings in the Odzala National Park, Congo (PDF). Revue d'Écologie. 53 (2): 171—180. Процитовано 21 грудня 2017.
  21. ↑ а б Dybas, Cheryl Lyn (2013). Leo's Star Sets in the West. Natural History. ISSN 0028-0712. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2017.
  22. ↑ Blanc, J. J. (2007). African Elephant Status Report 2007: An Update from the African Elephant Database. International Union for Conservation of Nature. с. 46. ISBN 9782831709703. Процитовано 22 грудня 2017.
  23. ↑ Hayward, M. W.; Somers, M. (20 квітня 2009). Reintroduction of Top-Order Predators. John Wiley & Sons. с. 223. ISBN 9781405192736. Процитовано 22 грудня 2017.
  24. ↑ Henschel, P.; Malanda, G.-A.; Hunter, L. (2014). The status of savanna carnivores in the Odzala-Kokoua National Park, northern Republic of Congo. Journal of Mammalogy. 95 (4): 882—892. doi:10.1644/13-MAMM-A-306. ISSN 0022-2372. OCLC 1800234.
  25. ↑ East, R. (1990). Antelopes: Global Survey and Regional Action Plans, Part 3. International Union for Conservation of Nature. с. 124. ISBN 9782831700168. Процитовано 21 грудня 2017.
  26. ↑ Vanleeuwé, H.; Gautier-Hion, A. (June 1998). Forest elephant paths and movements at the Odzala National Park, Congo: the role of clearings and Marantaceae forests. African Journal of Ecology. 36 (2): 174—182. doi:10.1046/j.1365-2028.1998.00123.x. OCLC 5022522.
  27. ↑ а б Odzala National Park complex. BirdLife International. Процитовано 21 грудня 2017.
  28. ↑ Issues in Life Sciences: Zoology: 2011 Edition. ScholarlyEditions. 9 січня 2012. с. 695. ISBN 9781464964381. Процитовано 21 грудня 2017.
  29. ↑ Jerep, Fernando C.; Vari, Richard P. (27 березня 2013). New Species of Hemigrammocharax (Characiformes: Distichodontidae) from the Northwestern Congo River Basin. Copeia. 2013: 31—37. doi:10.1643/CI-12-059. OCLC 01565060. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Одзала-Кокуа_(національний_парк)