Олександр (Кудряшов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр (Кудряшов)
Metropolīts Aleksandrs 2011.jpg
Митрополит Ризький і всієї Латвії
Єпископ Даугавпілський,
вікарий Ризької єпархії
 
Народження: 3 жовтня 1939(1939-10-03) (80 років)
Rudzāti[d], Rudzāti Parish[d], Двинський повіт, Латвія
Священство: 1982
Олександр у Вікісховищі?

Митрополит Олександр (у миру Олександр Іванович Кудряшов, латис. Aleksandrs Kudrjašovs; 3 жовтня 1939[1] або 1940[2], село Рудзети[1], Даугавпілський повіт, Латвія) — митрополит Ризький і всієї Латвії, предстоятель Латвійської православної церкви.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив історико-філологічний факультет Даугавпілського педагогічного інституту (1964 рік), викладав російську мову та літературу в ризьких школах.[3]

Після того працював барменом в ресторані .

У 1982 році єпископом Солнєчногорським Іліаном (Востряковым) був висвячений на диякона. У тому ж році в Пермському Свято-Троїцькому кафедральному соборі був рукопложений у священика до Свято-Ільїнського храмк села Усть-Сини Пермської області[4].

У 1983 році на прохання митрополита Леоніда у зв'язку з браком священиків у Ризькій єпархії переведений в Ригу[4] і призначений настоятелем ризького Спасо-Преображенського храму.

У 1984 році призначений благочинним Валмієрського і Мадонського округів з возведенням у сан протоієрея[4].

З 1986 року член правління Латвійського відділення Радянського фонду культури. У 1988 році став членом єпархіальної ради. З 1989 року був редактором «Вісника Ризько-Латвійської єпархії» і відповідальним за видання молитвослова російською та латиською мовами. У тому ж році заочно закінчив Московську духовну семінарію.[1]

У зв'язку з похилим віком митрополита Ризького і Латвійського Леоніда (Полякова) за його клопотанням 6 липня 1989 року постановою Святішого Патріарха Московського і всієї Русі та Священного Синоду визначено архімандриту Олександру (Кудряшову) бути єпископом Даугавпілським, вікарієм Ризької єпархії.

10 липня 1989 року митрополитом Ризьким і Латвійським Леонідом (Поляковим) пострижений у чернецтво з ім'ям Олександр і на наступний день возведений у сан архімандрита.

22 липня 1989 року за Всенічним бдінням в Богоявленському патріаршому соборі Москви було скоєно наречення архімандрита Олександра (Кудряшова) в єпископа Даугавпилсського, вікарія Ризької єпархії[4].

23 липня 1989 року в московському Богоявленському соборі хіротонісаний у єпископа Даугавпилсского, вікарія Ризької єпархії. Хіротонію звершили: митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій (Поярков), митрополити Ростовський і Новочеркаський Володимир (Сабодан) що згодом став митрополитом України, митрополит Новосибірський і Барнаульський Гедеон (Докукін), митрополит Тульський і Бельовський Серапіон (Фадєєв), архиєпископ Чуваський і Чебоксарський Варнава (Кедров), єпископи Калузький і Боровський Іліан (Востряков), єпископ Ташкентський і Середньоазіатський Лев (Церпицький), єпископ Орловський і Брянський Паїсій (Самчук), єпископ Калінінський і Кашинський Віктор (Олійник), єпископ Кишинівський і Молдавський Володимир (Кантарян).

Жив у Ризі, займався справами Ризької єпархії[5].

Предстоятель Церкви Латвії[ред. | ред. код]

9 вересня 1990 року, після смерті митрополита Леоніда, єпископ Олександр став тимчасово керуючим Ризькою та Латвійською кафедрою.

27 жовтня 1990 року призначений єпископом Ризьким і всієї Латвії.

Доклав зусиль для відкриття в Риги духовної семінарії. 26 травня 1993 року був зареєстрований в Міністерстві юстиції Латвійської Республіки статут Духовної Семінарії, а навесні 1994 року семінарія була відкрита[4].

25 лютого 1994 року возведений у сан архієпископа.

C 1997 року ректор Ризької духовної семінарії.

25 лютого 2002 року в Богоявленському Патріаршому соборі Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II звів архієпископа Олександра у сан Митрополита[6].

З 27 липня 2009 року по 23 жовтня 2014 року член Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви[7][8].

4 грудня 2017 року, згідно з указом Архієрейського собору РПЦ про те, що всі голови самокерованих церков, екзархатів і митрополичих округів відтепер матимуть право носіння другої панагії, Патріарх Московський і всієї Русі Кирил удостоїв митрополита Олександра цього права.

Співпраця з КГБ[ред. | ред. код]

У 1982 році був завербований співробітником 5 відділу 4-го відділення КДБ Латвійської РСР Олександром Іщенком, псевдо - "Читач"[9].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в
  2. .
  3. а б в г д
  4. ДАУГАВПИЛССКОЕ ВИКАРИАТСТВО. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XIV. — С. 214-215. — ISBN 978-5-89572-024-0.(рос.)
  5. Митрополит Рижский и всея Латвии Александр - агент КГБ (російська). 20 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018. 
  6. Латвія нагородила орденом владику Олександра[недоступне посилання з Май 2018]

Посилання[ред. | ред. код]