Оріхове (Антрацитівська міська рада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Оріхове
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада м. Антрацит
Рада/громада Дубівська селищна рада
Код КОАТУУ 4410345901
Облікова картка Оріхове 
Основні дані
Населення 599
Площа 0,5 км²
Густота населення 1198 осіб/км²
Поштовий індекс 94683
Телефонний код +380 6431
Географічні дані
Географічні координати 48°02′24″ пн. ш. 39°10′11″ сх. д. / 48.04000° пн. ш. 39.16972° сх. д. / 48.04000; 39.16972Координати: 48°02′24″ пн. ш. 39°10′11″ сх. д. / 48.04000° пн. ш. 39.16972° сх. д. / 48.04000; 39.16972
Водойми р. Луганчик
Місцева влада
Адреса ради 94638, смт. Дубівський, вул. Горького, 1; тел. 68-4-16
Карта
Оріхове. Карта розташування: Україна
Оріхове
Оріхове
Оріхове. Карта розташування: Луганська область
Оріхове
Оріхове

Орі́хове — село в Україні, підпорядковане Антрацитівській міськраді Луганської області. Населення становить 599 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дубівська селищна рада.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у казеному селі Оріхове (Петропавлівка Нижня) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 2055 осіб (1020 чоловіків та 1035 жінок), налічувалось 237 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Петропавлівської волості, мешкало 2112 осіб, налічувалось 287 дворів, існували православна церква, каплиця, лавка, винний погріб[2].

На початок 1908 рік населення зросло до 5044 осіб (2976 чоловічої статі та 2068 — жіночої), 648 дворових господарств[3].

Цікаві місця[ред. | ред. код]

За 2 км на схід від села, на правому схилі долини річки Юськіна розташована геологічна пам'ятка природи — Оріхівське відслонення[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2262) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
  4. Геологічні пам'ятки України / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. У чотирьох томах. Том 4. — Львів: ЗУКЦ, 2011. — С. 240–260.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)