Нижнє (селище)
| Селище Нижнє | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Луганська область | ||
| Район | Сєвєродонецький район | ||
| Громада | Гірська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1756 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 9,71 км² | ||
| Населення | ▼2346 (01.01.2018)[1] | ||
| Поштовий індекс | 93290 | ||
| Телефонний код | +380 6455 | ||
| Географічні координати | 48°46′17″ пн. ш. 38°37′12″ сх. д. / 48.77139° пн. ш. 38.62000° сх. д.Координати: 48°46′17″ пн. ш. 38°37′12″ сх. д. / 48.77139° пн. ш. 38.62000° сх. д. | ||
| Водойма | р. Біленька, Сіверський Донець, Водяне
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | |||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 93290, Сєвєродонецький район, смт Нижнє, вул. Центральна, 11а | ||
| Карта | |||
  Нижнє | |||
 Нижнє | |||
| |||
|
| |||
Нижнє (у минулому — Сьома Рота) — селище в Україні, у Гірській міській громаді Сєвєродонецького району Луганської області. Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, тимчасово контролюється так званою ЛНР.
Географія[ред. | ред. код]
Географічні координати: 48°46' пн. ш. 38°37' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 9,71 км².
Селище розташоване на правому березі річки Сіверський Донець, за 25 км від Сєвєродонецька. Через Нижнє протікає невеличка річка Нижня Біленька, права притока Сіверського Дінця . Поблизу с. Світличного, яке вже увійшло до складу Нижнього до війни була розташована паромна переправа, зараз там Понтонний міст. Найближча залізнична станція — Шипилове.
Історія[ред. | ред. код]
У XVIII столітті на місці теперішнього поселення в урочищі Нижнє на Дінці існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового[джерело?].
1756 року на місці козацького зимівника виникла сьома рота Шевичева гусарського полку [2]. Територія заселялася сербськими і хорватськими офіцерами, селянами з Правобережної України та центральних губерній Російської імперії[3].
Впродовж 1776 - 1783 рр. селище (на той час — слобода Нижня Бахмутського повіту Азовської губернії) — центр (штаб-квартира) Волоського гусарського полку (за даними «Описания городов и уездов Азовской губернии» 1779 р.).
Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 972 місцевих жителя, з них 513 загинуло, 575 осіб нагороджені орденами і медалями[4].
7 жовтня 2014 року селище було виключено зі складу Первомайської міськради і приєднано до Попаснянського району, а згодом до Сєвєродонецького району[джерело?] Луганської області[5].
6 листопада 2014 року, у період війни на сході України, внаслідок відбиття атаки збройних формувань ЛНР на понтонній переправі поблизу селища старший солдат 80-ї бригади збройних сил України Назар Крохмаль загинув, ще двоє бійців отримали поранення[6].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення селища становило 3115 осіб, з них 75,86% зазначили рідною українську мову, 23,88% — російську, а 0,26% — іншу[7].
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Функціонують обласний психоневрологічний інтернат, ЗОШ I–III ступенів № 36[8], навчально-виховний комплекс, ясла-садок «Червона шапочка», два клуби, два відділення поштового зв'язку, дві аптеки, медичний пункт, пункт ветеринарної медицини, перукарня, бюро ритуальних послуг і приватні магазини[9].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У селищі встановлені: пам'ятник радянським воїнам, які загинули під час Другої світової війни, а також бюст Герою Радянського Союзу Івану Чорноп'ятку[4].
Релігія[ред. | ред. код]
У селі існував Свято-Петро-Павлівський храм, який було закрито у 1923 р., відновлено у 1942 р., зруйновано у 1961 р., зараз на його місці будується новий храм УПЦ. [10]
Персоналії[ред. | ред. код]
- Лук'янов Сергій Володимирович (1910—1965) — радянський актор театру та кіно
- Чернопятко Іван Давидович (1914–1947) — Герой Радянського Союзу
- Міоков Микола Дмитрович (1916–1987) — Герой Радянського Союзу
- Ногін Олександр Васильович (нар. 1970) — радянський та український футболіст та тренер;
- Катрушенко Іван Гордійович (1925—2012) — український графік;
- Просянкін Григорій Лазаревич (1920–1998) — кораблебудівник, керівник найбільших підприємств суднобудівної промисловості СРСР, Герой Соціалістичної Праці;
- Ворвулєв Микола Дмитрович (1917–1967) — співак (баритон), Народний артист СРСР;
- Барка Василь Костянтинович (1908–2003) — український письменник і перекладач, наприкінці 20-х років XX століття вчителював у селищі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018 року, Київ-2018 (pdf)
- ↑ Литвиненко Р.О. Щодо часу заснування перших слов'яносербських поселень (За мемуарами генерала С.С. Пішчевича) // Вісник СНУ імені Володимира Даля. - 2017. - № 11 (241). - С. 41-53.[1] [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
- ↑ а б История Городов и Сёл. Нижнее [Архівовано 23 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 7 жовтня 2014 року № 1693-VII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Перевальського і Попаснянського районів Луганської області»
- ↑ За добу на Донбасі загинуло п'ять українських бійців, — РНБО. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 7 листопада 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2015.
- ↑ Нижнєнський НВК "ДНЗ-ЗНЗ" №36. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- ↑ Парафія УПЦ потребує допомоги. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
- Світлини
-
Клуб с.Світличне 2013 -
Клуб смт Нижнє (с. Світличне ) 2021 р -
храм смт Нижнє -
Гирло річки Нижня Біленька
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка на сайті ВРУ
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||||||||
| ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||