Щотове
| селище Щотове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Ровеньківський район |
| Тер. громада | Антрацитівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44080010090053110 
|
| Основні дані | |
| Засновано | 1783[1] |
| Статус | із 2024 року |
| Населення | ▼3818 (01.01.2011)[2] |
| Поштовий індекс | 94621 |
| Телефонний код | +380 6431 |
| Географічні координати | 48°10′29″ пн. ш. 39°6′43″ сх. д. / 48.17472° пн. ш. 39.11194° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 312 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Щотове |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 8 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 57,4 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 94600, Ровеньківський район, с-ще Щотове |
| Карта | |
.svg)  Щотове | |
 Щотове | |
| |
Що́тове — селище в Україні, в Антрацитівській міській громаді Ровеньківського району Луганської області. Населення — 3 818 осіб.
Селище міського типу Щотове знаходиться біля витоків річки Мельникова, притоки Кріпенької (басейн річки Міус). Через селище проходять автомобільна дорога Т 1321 і залізниця, станція Щотове.
Станом на 1873 рік у селищі Щотівське Ребриківської волості Міуського округу Області Війська Донського мешкало 1016 осіб, налічувалось 146 дворових господарств й 3 окремих будинки, 42 плуги, 184 коней, 169 пар волів, 556 простих і 2100 тонкорунних овець[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1057 осіб (522 чоловічої статі та 535 — жіночої), з яких 1054 — православної віри[4].
24 листопада 2014 року надходить повідомлення, що в Щотовому назріває «голодний бунт». Жителі селища виживають за рахунок підсобного господарства, ні гуманітарна допомога, ні медикаменти не надходить — Щотове під контролем так званого «Донського козацтва». Жителі зверталися до «козачої влади» зі скаргами, отримали відповідь: «Поки собаки по селу бігають — ви ще не голодуєте!»[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 3611 | 82.35% |
| українська | 593 | 13.52% |
| циганська | 155 | 3.53% |
| вірменська | 3 | 0.07% |
| білоруська | 2 | 0.05% |
| інші/не вказали | 21 | 0.48% |
| Усього | 4385 | 100% |
- Залізнична станція Щотове Донецької залізниці;
- Вагонне депо Щотове (здійснює ремонт вантажного рухомого складу дороги);
- Щотівське лісництво;
- 4-а міська лікарня
- Середня загальноосвітня школа № 12
- Палац культури
- Школа-інтернат № 2
- Дитячий садочок
Автобусні маршрути: Антрацит-сел. Щотове (до СШ № 12), Антрацит-Красна Поляна, Антрацит-сел. Кам'яне (із заїздом на ст. Щотове)
залізничне сполучення по ст. Щотове (електро та дизель поїзда), Антрацит-Хрустальний, Антрацит-Дебальцеве, Дебальцеве-Вознесенівка, Дебальцеве-Довжанська
В залежності від розкладу на станції робить зупинку швидкий поїзд Єкатеринбург (Росія) — Сімферополь.
- Тихонов Віктор Миколайович — український політик.
- Жолос Олександр Вікторович (* 1959) — український біофізик, доктор біологічних наук, професор.
З 1937 по 1942 рр. у Щотовому проживав у родичів український письменник Григір Тютюнник.
- ↑ ВРУ
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011. [Архівовано 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 236)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-57. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ «Казаки» голодуючим луганчанам: «Поки собаки по селу бігають — ви ще не голодуєте». Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
_(1808).png)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
