Біллі Голідей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Біллі Холідей)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біллі Голідей
англ. Billie Holiday
Billie Holiday 1949 b.jpg
Ім'я при народженні англ. Eleanora Fagan[1]
Прізвисько Lady Day
Псевдо Billie Holiday[2] і Lady Day
Народилася 7 квітня 1915(1915-04-07)
Балтимор
Померла 17 липня 1959(1959-07-17) (44 роки)
Нью-Йорк
·цироз печінки
Поховання
Громадянство
(підданство)
US flag 49 stars.svg США
Національність афроамериканці
Місце проживання
Діяльність співачка
Володіє мовами англійська[3]
Роки активності 1935 — тепер. час
Жанр джаз[4][5], Jazz blues[d][6], балада[7][8][9], Свінг (музика)[10][11][12], vocal jazz[d][13][14][15] і блюз
Magnum opus God Bless the Child[d]
Конфесія католицтво
Батько Clarence Holiday[d]
У шлюбі з Joe Guy[d]
Нагороди
IMDb nm0390507
Сторінка в Інтернеті billieholiday.com

Бі́ллі Го́лідей (англ. Billie Holiday, справжнє ім'я — Елеонора Феган, англ. Eleanora Fagan, *7 квітня 1915, Балтимор, штат Меріленд — †17 липня 1959, Нью-Йорк) — видатна афроамериканська джазова вокалістка. Будь-яку популярну пісню могла перетворити на шедевр завдяки вільній ритмічній інтерпретації, інструментальному тембру та яскравій емоційності виконання. Сиплуватий через зловживання наркотиками тембр її голосу не був вадою - разом з текстами пісень та неповторною манерою виконання він творив цілісний образ. Кожна пісня Біллі Голідей ставала особистою сповіддю, попри те, що співачка не була авторкою слів і до неї ці тексти побували в репертуарі десятків інших виконавців.

Ім'я «Біллі» Елеонора запозичила у популярної акторки Біллі Доув, котрою захоплювалася в підлітковому віці. Для сцени переробила прізвище батька (Hallyday). Від відомого джазмена і свого коханого Лестера Янга Біллі отримала прізвисько «Lady Day».

Життєпис[ред. | ред. код]

Росла в бідному чорному кварталі, дитиною стала жертвою насильства, була поміщена в притулок. Музичної освіти не одержала. Здібності успадкувала від батька, що деякий час грав на гітарі в оркестрі Флетчера Хендерсона. Змушена була в ранньому віці заробляти гроші. В 14 років приїхала в Нью-Йорк, почала співати в нічних клубах, але разом з матір'ю була заарештована за проституцію.

Голідей випадково почув у клубі на 133-й вулиці продюсер Джон Хеммонд та в 1933 році організував запис на платівку з Бенні Гудменом (Your Mother's Son-In-Law, Riffin', The Scotch). В 1935-36 році Голідей записувала платівки з Тедді Уілсоном, Баком Клейтоном, Джонні Ходжесом, Риємо Елдріджем, Лестером Янгом, знімалася з оркестром Дюка Еллінгтона в кінофільмі «Чорна симфонія». В 1937 році співала в біг-бендах Каунта Бейсі й Арті Шоу, в оркестрі якого з вини амбіційного керівника постійно відчувала себе людиною другого сорту.

До 1939 року Біллі Голідей стала зіркою, співала в нічних клубах Гарлема, у січні 1944 року дала сольний концерт у Метрополітен-опера. Її хіти — Fine And Mellow, Strange Fruit, Lover Man, Porgy, Good Morning Headache, Now Or Never.

Холідей знімалася в кінофільмі «Новий Орлеан» (1946). В 1956 році вийшла автобіографія Lady Sings The Blues, за якою в 1975 році був поставлений однойменний фільм (Голідей зіграла Даяна Росс).

Наркотична залежність[ред. | ред. код]

Незадоволеність особистим життям, нерозбірливість у виборі друзів часто приводили до нервових зривів, Голідей шукала порятунку в алкоголі й наркотиках, які іноді підсилювали емоційність, але робили поведінку непередбачуваною. В 1947 році Голідей була заарештована й рік провела в реабілітаційному центрі Західної Вірджинії. Коли вона з'явилась у наступному році в Карнегі-холі, їй здалось, що люди прийшли не слухати її, а побачити сколоті руки (тому виступала завжди в довгих рукавичках). Надалі ділила час між сценою й лікарнями, кілька разів з величезним успіхом гастролювала в Європі. Найкращі записи останніх років найчастіше ставали розповідями про її життя - Don't Explain, Ain't Nobody's Business, Fine And Mellow, You've Changed. 31 травня 1959 року Голідей у важкому стані доставили в клініку (серцевий напад і цироз печінки), причому там же заарештували за зберігання наркотиків.

Дискографія[ред. | ред. код]

Біллі Голідей співпрацювала з чотирма лейблами:

  • Columbia Records (1933—1942, 1958)
  • Commodore Records (1939, 1944)
  • Decca Records (1944—1950)
  • Verve Records (1952—1959)

Студійні записи[ред. | ред. код]

(Подається скорочено)

Збірники:

  • Lady Day: The Complete Billie Holiday on Columbia (1933—1944)
  • The Complete Commodore Recordings (1939, 1944)
    • For collectors not interested in non-released studio takes, The Commodore Master Takes features only the released versions of Holiday's Commodore recordings.
  • The Complete Decca Recordings (1944—1950)
  • The Complete Billie Holiday on Verve (1945—1959)

Інші записи:

  • Lady in Satin (Columbia, 1958)
  • New Orleans: Original Motion Picture Soundtrack (1946) (Giants of Jazz, 1983)
  • The Sound of Jazz (Columbia, 1958)

Записи живого виконання (подається скорочено)[ред. | ред. код]

Збірка від лейблу The Columbia:

  • Записи з оркестром Каунта Бейсі (1937)
  • Записи з оркестром Бенні Гудмана (1939),
  • Виступ 1944 на Esquire Jazz Concert.

Збірка від лейблу Verve Records:

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://www.billieholiday.com/
  2. https://web.archive.org/web/20121226184535/http://www.billieholiday.com/about/biography.htm
  3. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. http://rateyourmusic.com/label/jazz_archives/
  5. https://play.google.com/store/music/artist/Nina_Simone?id=At76nkxulbjagixm4v6njsbm774
  6. http://www.jazzmusicarchives.com/album/billie-holiday/billies-blues(live)
  7. http://8tracks.com/shoujolemon/romantic-fantasy
  8. http://play.wimpmusic.com/album/1307826
  9. http://www.deezer.com/en/profile/79941661
  10. http://www.independent.co.uk/travel/business-travel/heads-on-beds/heads-on-beds-aria-hotel-prague-788193.html
  11. http://www.cdbaby.com/Artist/HollyYarbrough
  12. http://www.fandango.com/billieholiday/overview/p94661
  13. http://www.cdbaby.com/Artist/MarianneMathenyKatz
  14. http://www.cdbaby.com/Artist/SonyaPerkins
  15. http://www.theguardian.com/music/musicblog/2009/may/25/jazz-billie-holiday-strange-fruit