Офелія (супутник)
Зовнішній вигляд
Офелія (зображення створено 21 січня 1986 року) | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Richard J. Terrile / Voyager 2 |
| Дата відкриття | 20 січня 1986 року |
| Названа на честь | Офелія |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 53 763,39 ± 0,847 а. о.[1] |
| Середній радіус орбіти | 53,763.390 ± 0.847 км |
| Ексцентриситет | 0.00992 ± 0.000107 |
| Орбітальний період | 0.37640039 ± 0.00000357 d |
| Середня орбітальна швидкість | 10.39 км/с |
| Нахил орбіти | 0,10362 ± 0,055 °[2] |
| Є супутником | Урана |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 54 × 38 × 38 км |
| Середній радіус | 21.4 ± 4 км |
| Площа поверхні | ~6600 км² |
| Об'єм | ~41,000 km³ |
| Маса | ~5.3×10^16 kg |
| Середня густина | ~1.3 g/cm³ |
| Прискорення вільного падіння на поверхні | ~0.0070 m/s² |
| Друга космічна швидкість | ~0.018 km/s |
| Період обертання | синхронний |
| Температура | ~64K |
| | |
Офелія (англ. Ophelia) — внутрішній супутник Урана. Його названо на честь дочки Полонія з п'єси Вільяма Шекспіра «Гамлет». Також відомий під назвою Уран VII.
Офелія виступає як супутник-пастух для кільця Епсилон Урана. Орбіта Офелії перебуває в межах радіуса синхронної орбіти Урана, і тому супутник повільно руйнується через дію припливних сил.
Офелію було відкрито 20 січня 1986 р. на знімку, зробленому «Вояджером-2» та присвоєно тимчасову назву S/1986 U 8. Вона не спостерігалася з Землі аж до 2003 року, коли її було зафіксовано телескопом Габбл.
- ↑ http://adsabs.harvard.edu/abs/1998AJ....115.1195J
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1086/300263
