Белінда (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Белінда
Відкриття
Відкрив Стівен Сіннот/«Вояджер-2»
Дата відкриття 13 січня 1986
Орбітальні характеристики
Середній радіус 75 255 км
Ексцентриситет 0,00011
Орбітальний період 0,62352 дні
Нахил 0, 031° (до екватору Урану)
Супутник Урану
Фізичні характеристики
Середній діаметр 96 км
(128 × 644 км)
Площа поверхні ~20 000 км² (оціночно)
Об'єм ~270 000 км³ (оціночно)
Маса ~3,6× 1017 кг (оціночно)
Середня густина 1,3 г/см³ (оціночно)
Тяжіння на поверхні 0,014 м/с2 (оціночно)
Друга космічна швидкість 0,034 км/с (оціночно)
Період обертання синхронний (припущення)
Нахил осі 0 (припущення)
Альбедо 0,07 (припущення)
Температура на поверхні
середня !
~64 K (оціночно)
Атмосферний тиск 0 кПа

Белінда — внутрішній супутник Урана. Його названо на честь героїні поеми Александра Поупа «Викрадення локону» (The Rape of the Lock). Також відомий під назвою Уран XIV.

Белінду було відкрито 13 січня 1986 року під час вивчення знімків, отриманих «Вояджером-2», та присвоєно тимчасову назву S/1986 U 5[1].

Белінда належить до супутників групи Порції, до якої також входять Б'янка, Крессида, Дездемона, Порція, Джульєтта, Купідон, Розалінда і Пердіта[2]. Ці супутники мають схожі орбіти та фотометричні властивості[2]. Крім її орбіти[3], радіуса 45 км[4] і геометричного альбедо 0,08[2] про неї практично нічого невідомо.

Виходячи зі світлових кривих та прямих знімків, можна припустити, що Белінда має дуже витягнуту форму.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. IAUC 4164: Sats OF URANUS; R Leo; NOVAE. www.cbat.eps.harvard.edu. Процитовано 17 січня 2024.
  2. а б в Karkoschka, Erich (1 травня 2001). Comprehensive Photometry of the Rings and 16 Satellites of Uranus with the Hubble Space Telescope. Icarus. Т. 151, № 1. с. 51—68. doi:10.1006/icar.2001.6596. ISSN 0019-1035. Процитовано 17 січня 2024.
  3. Jacobson, R. A. (1 березня 1998). The Orbits of the Inner Uranian Satellites from Hubble Space Telescope and Voyager 2 Observations. The Astronomical Journal (англ.). Т. 115, № 3. с. 1195. doi:10.1086/300263. ISSN 1538-3881. Процитовано 17 січня 2024.
  4. Karkoschka, Erich (1 травня 2001). Voyager's Eleventh Discovery of a Satellite of Uranus and Photometry and the First Size Measurements of Nine Satellites. Icarus. Т. 151, № 1. с. 69—77. doi:10.1006/icar.2001.6597. ISSN 0019-1035. Процитовано 17 січня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]