Дездемона (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дездемона


Знімок із «Вояджера-2», на якому видно Дездемону

Дані про відкриття
Дата відкриття 13 січня 1986
Відкривач(і) Стівен Сіннот / «Вояджер-2»
Планета Уран
Номер X
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 62 658,364 ± 0,047 км[1]
Орбітальний період 0,473649597 ± 0,000000014 діб[1]
Ексцентриситет орбіти 0,00013 ± 0,000070[1]
Нахил орбіти 0,11252 ± 0,037° до площини екватора планети[1]
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина {{{видима зоряна величина}}}
Діаметр 90 × 54 × 54 км[2]
Середній радіус 34 ± 4[2] км
Площа поверхні ~14 500 км²[3]
Маса ~2,3× 1017 кг[3]
Густина ~1,3 г/см³ (ймовірно)
Прискорення вільного падіння ~0,011[3] м/с²
Альбедо 0,08 ± 0,01[4]
Температура поверхні ~64[3] К
Атмосфера
Інші позначення

Дездемона у Вікісховищі

Дездемонавнутрішній супутник Урана, названий на честь дружини Отелло з п'єси Вільяма Шекспіра «Отелло». Також відомий під назвою Уран X. Його було відкрито 13 січня 1986 року під час вивчення знімків, отриманих «Вояджером-2», та присвоєно тимчасову назву S/1986 U 6.

Про Дездемону майже нічого не відомо, окрім розміру та орбітальних характеристик.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Jacobson, R. A. (1998). The Orbits of the Inner Uranian Satellites From Hubble Space Telescope and Voyager 2 Observations. The Astronomical Journal. 115: 1195–1199. doi:10.1086/300263. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 5 червня 2017.  (англ.)
  2. а б Karkoschka, Erich (2001). Voyager’s Eleventh Discovery of a Satellite of Uranus and Photometry and the First Size Measurements of Nine Satellites. Icarus. 151: 69–77. doi:10.1006/icar.2001.6597. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 5 червня 2017.  (англ.)
  3. а б в г Обчислено за значеннями інших параметрів.
  4. Karkoschka, Erich (2001). Comprehensive Photometry of the Rings and 16 Satellites of Uranus with the Hubble Space Telescope. Icarus. 151: 51–68. doi:10.1006/icar.2001.6596. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 5 червня 2017.  (англ.)