П'єтро Ротарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єтро Антоніо Ротарі
Pietro Antonio Rotari

При народженні П'єтро Антоніо Ротарі
Народження 30 вересня 1707(1707-09-30)
Верона
Смерть 31 серпня 1762(1762-08-31) (54 роки)
  Петербург
Національність італієць
Країна Італія
Жанр портрет
Навчання У Венеції, Римі, Неаполі
Діяльність художник, художник-гравер
Напрямок рококо
Роки творчості 1730-1762
Покровитель Єлизавета Петрівна
Вплив Солімена
Твори алегорії, портрети, релігійні і міфологічні картини
Роботи в колекції галерея Бельведер, Художній інститут Чикаго, Фінська національна галерея, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Королівський замок у Варшаві, Національний музей у Кракові, Рейксмузей, Художній музей Волтерс, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Баварські державні колекції картинd, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Національна галерея Канади, El Paso Museum of Artd, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Музей Нортона Саймона, Дрезденська картинна галерея, Третяковська галерея і Музей Ґетті

CMNS: П'єтро Ротарі у Вікісховищі

П'є́тро Рота́рі (повне ім'я П'є́тро Анто́ніо Рота́рі; італ. Pietro Antonio Rotari, рос. Пьетро (Пётр) Ротари; 1707, Верона — 1762, Петербург) — італійський художник XVIII століття, представник інтернаціонального стилю рококо. Гравер, живописець.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Верона. Навчався у різних художників і в різних містах ІталіїВенеції — у Антоніо Балестри та Франческо Тревізані у Римї, у Франческо Солімени у Неаполі. Другорядний художник і гравер, що дотримувався стилю рококо. Малював портрети, декоративні, фантастичні, костюмовані портрети, картини на релігійні, міфологічні, побутові сюжети.

Працював у Вероні й Венеції, перебрався у Саксонію (Дрезден), переїхав у Відень, Австрія, з 1757 по 1762 рік у Петербурзі, де й помер.

Перелік головних творів[ред. | ред. код]

Портрет графині В. О. Шереметєвої, музей Кусково.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Дрезденская картинная галерея. Старые мастера: каталог. — 16-е русское издание. — Дрезден, 1979. — 274 с. (рос.)
  • Львівська картинна галерея: путівник / відп. ред. О. Ріпко. — Львів: Каменяр, 1972. — 144 с.
  • Эрмитаж / Государственный Эрмитаж. — 7-е изд., испр. — Л.: Аврора, 1976. — 207 с. (рос.)
  • Кусково, Останкино и Архангельское. — Москва: Искусство, 1976. — 176 с. — (серия: Города и музеи мира) (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]