Пам'ятник Артему (Святогірськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пам'ятник Артему
Пам'ятник Артему (Святогірськ).jpg
Пам'ятник Артему в Святогорську

49°01′45″ пн. ш. 37°34′24″ сх. д. / 49.02933055558377617° пн. ш. 37.57337777780577426° сх. д. / 49.02933055558377617; 37.57337777780577426Координати: 49°01′45″ пн. ш. 37°34′24″ сх. д. / 49.02933055558377617° пн. ш. 37.57337777780577426° сх. д. / 49.02933055558377617; 37.57337777780577426
Статус пам'ятка монументального мистецтва національного значення[1]
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України
Країна  Україна
Розташування Святогірськ
Архітектурний стиль конструктивізм
Автор проєкту Кавалерідзе Іван Петрович
Архітектор Кавалерідзе Іван Петрович
Матеріал залізобетон
Засновано 1927
Встановлено 1927
Ідентифікатори й посилання
Пам'ятник Артему (Святогірськ). Карта розташування: Україна
Пам'ятник Артему (Святогірськ)
Пам'ятник Артему (Святогірськ) (Україна)

CMNS: Пам'ятник Артему у Вікісховищі

Пам'ятник Артему — назва пам'ятника, встановленого на Лисій горі, на правому березі річки Сіверський Донець (біля міста Святогірськ, Донецька область, Україна), на території Святогірського державного історико-архітектурного заповідника.

Пам'ятник споруджено в 1927 на честь Федора Андрійовича Сергєєва (Артема) — більшовика, радянського партійного діяча, засновника Донецько-Криворізької Радянської Республіки, що воював проти УНР.

Автор пам'ятника — скульптор І. П. Кавалерідзе.

Історична цінність[ред. | ред. код]

27 грудня 2001 Уряд України визначив найцінніші в художньому плані пам'ятники монументального мистецтва України і внесли їх до Державного реєстру національної культурної спадщини. Серед 44 видатних творів значиться монументальна скульптура Артема 1927 року у Святогірську Донецької області.

У 2007 виповнилося 80 років з того часу, як скульптор І. П. Кавалерідзе створив на високому пагорбі, правого берега Дінця гігантську фігуру революціонера, державного та профспілкового діяча перших років радянської влади — Федора Андрійовича Сергєєва (Артема). Цей пам'ятник, як і деякі інші конструктивістські проекти художника, не завжди однаково сприймалися і оцінювалися суспільством і владою. Так, на початку 1960-х, під час кампанії проти авангардистських течій у мистецтві, нищівна критика на адресу Кавалерідзе та його «жахливих творів» прозвучала з вуст Микити Хрущова, в той час керівника держави. Згодом оцінки змінилися і творчі досягнення талановитого скульптора, кінорежисера, драматурга увійшли до скарбниці української та світової культури.

Діяльність Артема на керівних посадах в Україні і Донбасі і зараз є предметом досліджень істориків, політологів, економістів. Трагічна загибель Артема досі не має чіткої картини останніх хвилин і причин катастрофи 24 липня 1921 на Московсько-Курській залізниці.

Історично обумовлений розвиток Святогірського Успенського монастиря як своєрідного православного центру південно-східної України. Мальовничий ландшафт Національного природного парку «Святі Гори» у поєднанні з рекреаційними можливостями та лікувальними факторами створює сприятливі умови для відпочинку та оздоровлення. Але найбільше вражає сукупність пам'яток культури різних епох і художніх стилів, що створюють унікальний комплекс історико-архітектурного заповідника м. Святогірськ.

Монумент Артема — помітна частина ландшафту Святогорська і одна з його архітектурних домінант. Разом з тим, пам'ятник Артему зумовив формування поряд з собою Меморіалу Великої Вітчизняної війни. Склався своєрідний комплекс пам'яток історії та мистецтва XX століття.

Пам'ятник реставрували 1983 року до 100-ї річниці від дня народження Федора Сергєєва. Зараз, Артем знову потребує реставрації і перший етап відбувся восени 2018 року.[2]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]