Щурові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Щурові, або Норицеві
Період існування: Пізній міоцен - наш час
Rötelmaus.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Надродина: мишуваті (Muroidea)
Родина: Щурові (Arvicolidae)
Підродина: Arvicolinae
John Edward Gray, 1821

Щурові, або норицеві, або полівкові (Arvicolidae) — родина мишовидих гризунів (Rodentia Muroidea), що включає близько 100 сучасних видів дрібних тварин. Нерідко розглядають як підродину родини хом'якових (Cricetidae), але завжди у складі надродини мишуваті (Muroidea).

Таксономія та філогенія[ред.ред. код]

Типовий рід[ред.ред. код]

Типовий рід родини — щур (Arvicola Lacepede), представлений у фауні України двома сучасними видами: щуром водяним (Arvicola amphibius) і щуром гірським (Arvicola scherman).

Ранг групи[ред.ред. код]

Найчастіше нориць (=полівкові, УРЕ 1981, c. 468) розглядають як окрему родину (Arvicolidae), близьку до родин хом'якових (Cricetidae), піщанкових (Gerbillidae) і мишачих (Muridae). У менш дробних класифікаціях нориць розглядають як підродину родини хом'якових (Cricetidae s.l.), у ще менш розгалужених класифікаціях всі названі групи розглядають у складі великої родини мишових (= мишиних, Muridae s.l.).

Філогенія[ред.ред. код]

жуйна поверхня M1 щура (Arvicola) — ключ до вивчення філогенії

Нориць звичайно розглядають як групу, що є похідною від давніх хом'якових. Найбільш відокремленою, найдавнішою і найпримітивнішою групою норицевих є сліпушки (триба Ellobiusini), найбільш молодою і різноманітною за видовим складом є т. зв. «сірі нориці» (триба Arvicolini). У дослідженнях викопних фаун величезне значення мають строкатки (триба Lagurini), представлені у сучасній фауні Європи єдиним видом — строкаткою степовою (Lagurus lagurus).

Обсяг і типові представники[ред.ред. код]

Здебільшого це невеликі тварини, вкрити щільним хутром, такі як полівки (Microtus) і лемінги, деякі, такі як сліпунець (Ellobius talpinus) та Hyperacrius, пристосувалися до підземного способу життя. Інші, такі як ондатра (Ondatra), неофібер (Neofiber) і щур (Arvicola), крупніші та пристосовані до водного життя.

Погляди на видовий обсяг родини постійно змінюються, то у бік подрібнення видів, то у бік об'єднання їх. Загальною тенденцією є подрібнення класифікації.

Найвідомішими у складі фауни України видами є щур водяний (Arvicola amphibius), ондатра (Ondatra zibethicus) (адвентивний вид), «полівка звичайна» (Microtus arvalis). Останній вид має кілька видів-двійників і представлений у фауні України і суміжних країн трьома близькими видами.

Триби та роди[ред.ред. код]

Череп і щелепи нориці рудої (Myodes glareolus) та жуйна поверхня молярів — важливі ознаки в розрізненні родів і видів щурових

Класифікація щурових є дуже добре деталізованою у зв'язку з великим видовим різноманіттям, значною роллю у полеозоологічних реконструкціях та великим господарським значенням. У дослідженнях таксономії сучасних форм група є надзвичайно цікавою через велику мінливість хромосомних чисел (2n = 18-62) та значну морфологічну мінливість. Важливим фактором успішних і детальних ревізій групи є також велика мінливість ознак зубної системи (зокрема, морфології жуйної поверхні кутніх зубів, особливо M1 та M3).

При класифікуванні родів завжди звертають увагу на дві системи морфологічних ознак:

  • на краніальні особливості (пропорції черепа, розвиток твердого піднебіння, слухові барабани)
  • на морфологію кутніх зубів (наявність коренів, цементу, складність жуйної поверхні M1 та M3)[1]

група коренезубих і безцементних[ред.ред. код]

Ellobius talpinus — сліпушок степовий: унікальний вид щурових у фауні України
ондатра болотяна (Ondatra zibethicus) акліматизована в Україні
Нориця руда (Myodes glareolus) — типовий мешканець лісів Європи

група некоренезубих і безцементних[ред.ред. код]

група некоренезубих і цементних[ред.ред. код]

Synaptomys cooperi — болотяний лемінг
Lasiopodomys brandtii — брандтова нориця
полівка «звичайна», Microtus arvalis — надвид, що включає 8-10 видів-двійників і морфологічно близьких видів

Невизначений статус[ред.ред. код]

Поширення[ред.ред. код]

Норицеві мають голарктичне розповсюдження та представляють собою одну з головних груп мишовидих гризунів (Myomorpha) як Старого Світу, так і Нового Світу. Добре пристосовані до мешкання під снігом узимку, не впадаючи у сплячку. Характеризуються значними коливаннями у численності популяцій.

Значення[ред.ред. код]

Представники родини є ключовою групою у вивченні пліоценових і плейстоценових фаун Голарктики (у т.к. й на території України) і є об'єктом біостратиграфічних, палеофауністичних і палеоекологічних досліджень і реконструкцій. Тільки в Україні і на матеріалах з України та суміжних країн підготовлено не менше 10 дисертацій щодо викопних норицевих (Л. Рековець, О. Тесаков та ін.)

У сучасній фауні щурові є об'єктом особливої уваги станцій захисту рослин і, як активні учасники низки зоонозів (лептоспіроз, туляремія тощо), — об'єктами уваги відділів особливо-небезпечних інфекції в обласних санепідемстанціях.

Див. також[ред.ред. код]

виноски[ред.ред. код]

  1. M1 та M3 — стандартні позначення першого нижнього та третього (останнього) верхнього кутніх зубів, морфологія жуйної поверхні яких відіграє визначну роль у діагностиці і систематичних та філогенетичних дослідженнях цієї груп мишоподібних.

Література в інтернеті[ред.ред. код]