Перенесення телефонних номерів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Перенесення телефонних номерів (англ. Mobile number portability, MNP) або Збереження номера при зміні оператора — можливість користувачів мобільних телефонів зберігати свій телефонний номер після переходу від одного оператора мобільного зв'язку до іншого.

Діятиме в Україні з 01.05.2019

Загальний огляд[ред. | ред. код]

З поширенням мобільного зв'язку все більш популярною ставала думка про те, що абонент повинен мати можливість зберігати свій телефонний номер навіть після переходу до іншого оператора. Вважається що це зміцнює конкуренцію між операторами.

Тому з кінця 1990-х — початку 2000-х років у багатьох країнах запроваджено вимогу для операторів забезпечувати перенесення телефонних номерів за бажанням абонентів.

Ці вимоги різняться в різних державах. У деяких країнах переносити номер можна тільки в межах свого регіону. Майже ніде (за винятком США, Канади та Ізраїль) номер стаціонарного телефону не можна перенести на мобільний або навпаки. Процедура перенесення номера може бути безкоштовною за законом або вимагає сплати певної комісії, і тривати від кількох хвилин до кількох днів.

MNP у світі[ред. | ред. код]

Досвід країн Євросоюзу, в яких запроваджено послугу свідчить, що вона користується невеликим попитом[1]: у Великій Британії за вісім років нею скористалися близько 8 % відсотків абонентів (1 % на рік), у Німеччині — 1 % за чотири роки.

Послуга MNP у багатьох країнах світу[2]:

Країна Дата запровадження Час переходу
дні
Ціна Примітки
Австралія Австралія 25.09.2001 1 безкоштовно
Бельгія Бельгія 01.10.2002 2 безкоштовно
Білорусь Білорусь 01.02.2012 1 безкоштовно
Болгарія Болгарія 11.04.2008 2 EUR 2.56
Ізраїль Ізраїль 02.12.2007 0 безкоштовно Перехід до 30 хв., послуга включає як стаціонарні так і мобільні номери.
Індія Індія 20.01.2011 8 INR 19
Італія Італія 01.04.2002 1 безкоштовно Максимальний час переходу — 24 робочі години. У випадку затримки більш ніж на 3 дні, абоненту відшкодовується 2,5 євро за кожен день затримки.
Канада Канада 14.03.2007 0 безкоштовно Перехід за 10-20 хв.
Малайзія Малайзія 01.10.2008 1 безкоштовно
Молдова Молдова 01.07.2013 5-30 безкоштовно
Німеччина Німеччина 01.11.2002 6 EUR 25 Середня ціна 25 євро. Точна сума залежить від попереднього оператора. Максимальна сума — 30,72 євро.
Норвегія Норвегія 01.04.2001 5 NOK 0 — 200
Пакистан Пакистан 23.03.2007 4 безкоштовно
Польща Польща ??.02.2006 1 безкоштовно
Португалія Португалія 01.01.2002 5-10 безкоштовно
Росія Росія 01.12.2013 8 RUR 0-100 Якщо оператор не встигає перевести абонента за 7 днів, усі послуги для абонента стають безкоштовними.
Румунія Румунія 21.10.2008 3 безкоштовно
Сінгапур Сінгапур 13.06.2008 1 безкоштовно
Flag of the United States.svg США 24.11.2003 0 безкоштовно Перехід за 2 год.
Туреччина Туреччина 09.11.2008 6 безкоштовно
Франція Франція 30.06.2003 3 безкоштовно
Швеція Швеція 01.09.2001 5-6 безкоштовно


В Україні[ред. | ред. код]

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації вперше планувала запровадити цю послугу з 20 грудня 2013 року, однак пізніше через технічні труднощі термін було перенесено на 1 липня 2014 року[3].

У березні 2014 повідомлялося про чергове перенесення впровадження послуги через судові претензії з боку операторів Київстар та МТС на невизначений термін[4][5].

25 січня 2015 року, за повідомленням НКРЗІ, між регулятором і найбільшими операторами попередньо було узгоджено умови запровадження послуги[6]. Порядок перенесення номерів було ухвалено НКРЗІ 31 липня й зареєстровано Мінюстом 21 серпня 2015 року. Послуга платна для абонентів. Розмір плати встановлюватиме оператор-отримувач, який сплачуватиме за послуги адміністратору централізованої бази перенесених номерів. Адміністратором визначено Український державний центр радіочастот[7]. Порядок схвалили найбільші мобільні оператори. Передбачалося, що послуга стане доступною абонентам у першій половині 2016 року[8]. У вересні 2015 року було повідомлено, що плановано запровадити послугу в березні 2016. У жовтні 2016 року пройшло повідомлення, що термін зсувається на 2017 рік через судову тяганину, яка пов'язана зі спротивом операторів та байдужістю регулятора[9].

24 травня 2017 року під керівництвом НКРЗІ було проведено чергову нараду[10] з обговорення стану виконання «Орієнтовного плану заходів з впровадження послуг із перенесення абонентських номерів»[11]. Впровадження відкладено на кінець 2017 року. Зокрема, було заплановано «Дослідну експлуатацію процесу надання ППН на ТМЗК» на 26.10.17 р. — 29.11.17 р.

У березні 2019 року на сайті ТриМоб було анонсовано запуск послуги з 1 травня 2019 р.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Владислав ВАСИЛЬ (30 серпня, 2013 - 11:33). Що таке MNP?. Газета «День» (№154). Процитовано 06.01.2014. 
  2. Mobile number portability by country Англійська Вікіпедія, процитовано: 19.11.2014
  3. Впровадження послуги перенесення мобільних номерів відкладається Корреспондент.net, 15 листопада 2013
  4. Впровадження послуги збереження номера при зміні оператора залишається під питанням 112.ua, 25 березня 2014
  5. НКРЗІ проводить консультації з учасниками ринку щодо стану впровадження послуг із перенесення абонентських номерів nkrzi.gov.ua
  6. За послугу перенесення номерів заплатять абоненти finance.ua, 25.01.2015
  7. Про затвердження Порядку надання послуг із перенесення абонентських номерів
  8. Мыкола Олиярнык (02 сентября 2015, 18:12). Украина узаконила сохранение мобильного номера при смене оператора. Дело Украина. Процитовано 4.09.2015.  (рос.)
  9. Gorodnikov, Oleksandr (2016-10-28). Впровадження перенесення номерів в Україні знову можуть відстрочити. Tehnot.com. Процитовано 2016-11-20. 
  10. В НКРЗІ проведено чергову нараду з обговорення стану впровадження послуг із перенесення абонентських номерів в Україні. www.nkrzi.gov.ua. Процитовано 2017-06-17. 
  11. Oriientovnyi_plan_vprovadzhennia_MNP nkrzi.gov.ua
  12. Послуга перенесення номера (MNP). ТОВ «ТриМоб». Процитовано 2019-03-07.