Міністерство цифрової трансформації України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міністерство цифрової трансформації України
Тризуб.svg
Загальна інформація
Країна Україна
Дата створення 2 вересня 2019
Попередні відомства Державне агентство з питань електронного урядування України
Керівництво діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України
Річний бюджет 153 541 900 ₴[1]
Відповідальний міністр Федоров Михайло Альбертович , Міністр цифрової трансформації України
Ключовий документ Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 р. № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади».
Код ЄДРПОУ 43220851
thedigital.gov.ua
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
України
 
Категорія КатегоріяІнші країни

Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифра) — центральний орган виконавчої влади, який відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відкритих даних, національних електронних інформаційних ресурсів, інтероперабельності — взаємодії мережевих систем базі уніфікованих інтерфейсів або протоколів, впровадження електронних послуг та розвиток цифрової грамотності громадян.

Орган створено 9 вересня 2019 р. шляхом перетворення агентства з питань електронного урядування.

18 вересня 2019 р. Кабінет Міністрів України затвердив постанову щодо діяльності Міністерства цифрової трансформації, яка також регламентує його повноваження та сфери компетенції.

Міністерство є центральним засвідчувальним органом у сфері електронних довірчих послуг. Також до компетенції Міністерства належить розвиток широкосмугового доступу до інтернету, телекомунікаційних мереж та ІТ-індустрії.

Очолює Міністерство Михайло Федоров — Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України[2].

Діяльність міністерства[ред. | ред. код]

Мінцифра працює над створенням «держави у смартфоні», що поєднує в собі мобільний застосунок та портал державних послуг. Одним з важливих завдань міністерства є розвиток цифрової грамотності громадян, саме тому 21 січня 2020 року в Мінцифрі запускають курси з цифрової освіти.


Цілі міністерства до 2024 року:

перевести 100% усіх публічних послуг для громадян та бізнесу онлайн;

забезпечити 95% транспортної інфраструктури, населених пунктів та їхні соціальні об’єкти доступом до високошвидкісного інтернету;

навчити 6 млн українців цифрових навичок;

підвищити частку ІТ у ВВП країни до 10%.

Електронні послуги[ред. | ред. код]

Міністерство цифрової трансформації України разом з іншими органами державної влади та міжнародними партнерами сприяють впровадженню електронних послуг у багатьох сферах економіки — будівництво, земельні послуги, екологія, реєстрація бізнесу, оформлення субсидій, державної допомоги тощо. Зараз на Урядовому порталі kmu.gov.ua в розділі «Послуги» можна скористатися більш ніж 100 електронними послугами.

11 грудня 2019 запущений у бета-режимі мобільний додаток «Дія», що повинен стати універсальною точкою доступу громадян і бізнесу до всіх електронних державних послуг за єдиними стандартами.

Відкриті дані[ред. | ред. код]

Докладніше: Відкриті дані

Міністерство цифрової трансформації України є державним органом, відповідальним за реалізацію цієї політики Уряду щодо відкриття найбільш важливих для суспільства даних. У жовтні 2016 року Україна офіційно приєдналася до Міжнародної хартії відкритих даних, взявши на себе зобов'язання перед міжнародною спільнотою впроваджувати національну політику відкритих даних відповідно до принципів хартії.

Відкриті дані мають потужний антикорупційний ефект, сприяють прозорості влади, позитивно впливають на розвиток економіки. 2017 року відкриті дані принесли в економіку України понад 700 млн доларів, або 0,67 % ВВП. І при збереженні нинішніх темпів, за прогнозами, до 2025 року ця цифра зросте вдвічі — до понад 1,4 млрд доларів, або 0,92 % ВВП.

Взаємодія реєстрів. Інтероперабельність[ред. | ред. код]

Об'єднання державних реєстрів в єдину систему взаємодії — ефективний спосіб оптимізації роботи державних органів, боротьби з бюрократією, забезпечення дистанційного та оперативного доступу громадян до якісних адміністративних послуг.

Міністерство цифрової трансформації України спільно з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та міжнародними партнерами проводить роботу по забезпеченню інтероперабельності — принципу, коли різні інформаційні ресурси можуть взаємодіяти між собою на базі уніфікованих інтерфейсів та протоколів. Зокрема, впроваджується «Трембіта»[3] — система взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, а також формується Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів. В цьому напряму Україна використовує досвід Естонії — країни, яка має найбільш досконалу в світі систему електронного урядування.

Мінцифра — регулятор криптовалют[ред. | ред. код]

З грудня 2019 року в Україні офіційно існує поняття віртуальних активів. Віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, і яке може бути використане для платіжних або інвестиційних цілей.

Міністерство цифрової трансформації України (посилання на закон) є регулятором віртуальних активів, розробляє умови ліцензування для постачальників сервісів віртуальних активів та на основі законодавчих актів розробляє алгоритми роботи бізнесу в Україні.

В Україні про криптовалюту говорили із 2010 року, значного поширення вона набула у 2017-2018 рр., коли біткоін зріс до 10 тис. дол. Проте весь цей час криптовалюта була заборонена.

На пострадянському просторі криптовалюта дозволена лише в країнах Балтії, Україні та Білорусі. У Росії криптовалюта заборонена. Одними з перших країн світу, які дозволили обіг віртуальних активів, стали Японія, США та Швейцарія.

Центральний засвідчувальний орган[ред. | ред. код]

Міністерство цифрової трансформації забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг і виконує функції центрального засвідчувального органу.

Функції та повноваження центрального засвідчувального органу визначено у Статті 7 Закону України «Про електронні довірчі послуги», відповідно до якої Мінцифра:

  • здійснює визначені законом повноваження у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації;
  • надає адміністративну послугу шляхом внесення юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги, до Довірчого списку;
  • погоджує розроблені надавачами електронних довірчих послуг порядки синхронізації часу зі Всесвітнім координованим часом (UTC);
  • погоджує плани припинення діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг;
  • приймає та зберігає документовану інформацію, сформовані сертифікати (зокрема посилені, кваліфіковані) відкритих ключів, реєстри чинних, блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів у разі припинення діяльності кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;
  • розглядає пропозиції (зауваження) суб’єктів відносин у сфері електронних довірчих послуг щодо удосконалення державного регулювання сфери електронних довірчих послуг;
  • надає суб’єктам відносин у сфері електронних довірчих послуг консультації з питань, пов’язаних з наданням електронних довірчих послуг;
  • інформує відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» про обставини, які перешкоджають діяльності центрального засвідчувального органу;
  • проводить оцінку стану розвитку сфери електронних довірчих послуг за результатами проведення аналізу інформації про діяльність постачальників електронних довірчих послуг та засвідчувального центру;
  • забезпечує взаємне визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг;
  • здійснює інші повноваження у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, визначені законом.

Технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу здійснюється адміністратором інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу — державним підприємством, яке належить до сфери управління Мінцифри (державним підприємством «ДІЯ»).

Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» до складу електронних довірчих послуг входять:

  • створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки;
  • формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки;
  • формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту;
  • формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу;
  • реєстрована електронна доставка;
  • зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов’язаних з цими послугами.

Електронний документообіг[ред. | ред. код]

Ефективність функціонування сучасної держави значною мірою визначається швидкістю та якістю прийняття рішень. Це неможливо без наявності в державних структурах електронного документообігу. Локальний електронний документообіг (на рівні одного відомства) дозволяє державній структурі автоматизувати всі процеси роботи з документами, практично відмовитись від паперу, вдосконалити внутрішню дисципліну, прискорити процес прийняття управлінських рішень. Окрім того, Міністерство цифрової трансформації України працює над об'єднанням усіх відомств в єдину систему міжвідомчого документообігу. Вона гарантує доправляння електронних документів та надає можливість отримання юридично значущих повідомлень про доставку. Наразі майже 5 500 документів щоденно передаються між органами влади в електронному вигляді.

Електронна ідентифікація[ред. | ред. код]

Отримання сучасних електронних послуг не можливе без інструментів електронної ідентифікації. Міністерство цифрової трансформації України сприяє впровадженню, розповсюдженню та популяризації електронного підпису та технологій Mobile ID та BankID.

Уже розроблені вимоги до засобів електронної ідентифікації, рівнів довіри до засобів електронної ідентифікації для їх використання у сфері електронного урядування.

Електронна демократія[ред. | ред. код]

Міністерство цифрової трансформації України спільно з міжнародними партнерами впроваджує та розвиває інструменти електронної демократії. Найбільш поширеними серед них, що застосовуються сьогодні в Україні як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях, є електронні консультації, електронні петиції, електронні звернення, бюджети участі (громадські бюджети). Також створені ресурси для оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних.

Національна програма інформатизації[ред. | ред. код]

Національна програма інформатизації — це, перш за все, механізм координації процесів планування та виконання проектів інформатизації в системі органів державної влади.

В рамках цього механізму Державне агентство з питань електронного урядування України забезпечує організацію державної експертизи та погодження проектів інформатизації органів державної влади. Так в 2016 році Агентство здійснило оцінку 186 таких проектів, в 2017 р. — 471, в 2018 р. — 1457.

Для підвищення дієвості цього механізму Агентство розробило Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації».[4]

Проєкти Мінцифри[ред. | ред. код]

Портал державних послуг Дія[ред. | ред. код]

Портал Дія (посилання) — це Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Держателем «Порталу Дія» є Мінцифра. Отже, створення та впровадження порталу відбуватиметься згідно із затвердженим Мінцифрою планом з урахуванням готовності програмних та технічних засобів вебпорталу.

На порталі можна буде отримати довідку онлайн, перевірити реєстри, відкрити власний бізнес. Мета — оцифрувати 100% усіх публічних послуг, що надає держава.

Функції порталу врегульовані постановою КМУ про «Питання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та Єдиного державного порталу адміністративних послуг» та відповідним Положенням.

Єдиний вебпортал державних послуг «Дія» – це:

  • можливість отримання публічних послуг, подання звернень, скарг, петицій громадян, здійснення електронного листування з органами влади, проведення опитувань тощо;
  • впровадження мобільного застосунку «Дія»;
  • користування особистим кабінетом та доступ до інформації з реєстрів;
  • створення сучасного реєстру адміністративних послуг.

Мобільний застосунок Дія[ред. | ред. код]

Дія — мобільний застосунок, який матиме весь функціонал diia.gov.ua й дозволить отримати будь-яку державну послугу, не встаючи з дивану. Застосунок буде доступний для завантаження в Google Play та App Store.

Першими стануть доступні електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а згодом будуть додані інші  послуги та цифрові документи.

2020 року Мінцифра планує оцифрувати паспорт громадянина України (ID-картку), Реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше —  ідентифікаційний код або ІПН), студентське та пенсійне посвідчення, страховку на авто тощо.

Зараз застосунок доступний у режимі бета-тестування для українських водіїв, які встигли зареєструватися на тест. 30 січня — офіційний реліз мобільного застосунку. З цієї дати застосунок з’явиться у відкритому для завантаження доступі.

Пізніше в мобільному застосунку Дія можна буде користуватися державними послугами так само, як і на порталі.

Цифрові водійські посвідчення та техпаспорт[ред. | ред. код]

Вперше в Україні були оцифровані документи — посвідчення водія та свідоцтво про володіння транспортним засобом. Очікується, що цими документами будуть користуватися мільйони українців.

16 грудня Мінцифра запустила бета-тестування мобільного застосунку Дія. Першими нові можливості «Держави в смартфоні» випробували українські водії.

Юридична сила прав визначена Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 23 жовтня 2019 р.

Електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є цифровою версією документів, а не альтернативними документом.

Цифрове водійське посвідчення входить до переліку документів, які посвідчують особу, тож його можна використовувати в ситуаціях, де потрібен пластиковий оригінал.

Зараз застосунок доступний у режимі бета-тестування для українських водіїв, які встигли зареєструватися на тест. 30 січня — офіційний реліз мобільного застосунку. З цієї дати застосунок з’явиться у відкритому для завантаження доступі.

Цифрова освіта[ред. | ред. код]

У програмі зазначена амбітна мета — навчити мінімум 6 мільйонів українців цифрової грамотності за 3 роки. Причому 70% має бути віком від 30 до 60+ років.

Кожен українець отримає можливість і вільний доступ до знань з цифрової грамотності. Національна онлайн платформа надасть змогу безкоштовно пройти курси п'яти різних категорій:

  • базові курси (системні базові курси, базові курси з конкретного інструментарію);
  • базові та просунуті курси з цифрової грамотності для людей різних спеціалізацій (лікарів, вчителів, державних службовців);
  • курси для підприємців і для світчерів (людей, що шукають нові професії на перетині з IT);
  • курси нових цифрових професій;
  • лайфстайл-курси.

 Окрім цього, міністерство налагоджує співпрацю зі ЦНАПами, бібліотеками, приватним сектором, школами та університетами. Планується створення власної мережі офлайн-хабів, щоб охопити програмою якомога більше людей.

BroadBand[ред. | ред. код]

Проєкт BroadBand створений, щоб забезпечити 100% покриття населених пунктів та їхніх соціальних об’єктів високошвидкісним інтернетом та покрити 95% транспортної інфраструктури мобільним інтернетом.

На сайті https://broadband.gov.ua/ кожен може розповісти, чи є у нього інтернет та з якою швидкістю він працює. Швидкість з‘єднання визначається автоматично, достатньо лише зайти на сайт та пройти спідтест зі свого комп’ютера чи смартфону. Це можна зробити як анонімно, так і залишивши свої дані.

Сайт є прототипом майбутньої мапи інтернету України.

Мінцифра виявить, чи відповідає швидкість у наявних мережах зазначеним даним та наскільки соціальні об’єкти у регіонах мають доступ до інтернету.

Мапа покриття допоможе Міністерству цифрової трансформації зосередити зусилля та під'єднати кожну домівку до всемережжя. Для цього використовуються усі дані офіційної статистики, інформація регулятора, профільних асоціацій, технічні дані.

е-Резидентство[ред. | ред. код]

е-Резидентство — статус, який буде надано нерезидентам і який дасть їм можливість реєстрації й ведення бізнесу в Україні онлайн без кордонів і без потреби виїжджати з країни проживання. Впровадивши його, Україна зможе залучати інвестиції й міжнародних підприємців до роботи й сплати податків у країні. Першою країною світу, яка дозволила іноземним підприємцям вести у себе бізнес без особистого відвідування країни, стала Естонія.

Статус е-Резидента відкриває іноземцям доступ до інформаційно-консультаційних сервісів, спрощує процедури отримання адміністративних послуг і укладання цивільно-правових угод, а також надає можливість дистанційно вести бізнес в Україні.

Україна пропонуватиме:

  • Привабливі податки та уникнення подвійного оподаткування
  • Відсутність бюрократичної тяганини
  • Просту й зручну платформу для провадження бізнесу з доступом до усіх необхідних послуг та можливістю здійснення правочинів онлайн із застосуванням безпечного ключа електронного підпису, сертифікованого в Україні
  • Персональну консультаційну підтримку
  • Англомовний сервіс підтримки

Е-резидентство дозволить Україні наповнювати державний бюджет за рахунок оподаткування е-резидентів і оплати послуги щодо надання статусу е-резидентства та покращить національний імідж на міжнародному ринку IT.

єМалятко[ред. | ред. код]

Проєкт єМалятко дозволяє отримати 10 послуг в 1 при народженні дитини одразу в пологовому будинку.

Серед них:

  • Державна реєстрація народження дитини
  • Реєстрації місця проживання народженої дитини
  • Призначення допомоги при народженні дитини
  • Реєстрація народженої дитини в електронній системі охорони здоров’я
  • Реєстрація народженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків
  • Отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім'ї
  • Визначення походження народженої дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
  • Визначення належності дитини до громадянства України
  • Присвоєння дитині унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі
  • Призначення допомоги багатодітним сім’ям

У січні 2020 року послуга була запущена у Харкові в тестовому режимі. Першими містами, які протестують послуги, стали: Харків, Київ, Дніпро, Одеса, Запоріжжя, Рівне, Кривий Ріг, Львів, Луцьк, Вінниця та Маріуполь.

Цікаво, що єМалятко — унікальний проєкт не лише в Україні, а й у світі. Наприклад, у Сербії і Канаді подібним проєктом надаються 5 послуг, в Новій Зеландії лише 3, а в Україні — 10.

Підвідомчі органи[ред. | ред. код]

Держспецзв'язку[ред. | ред. код]

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, а також інших завдань відповідно до закону.

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України спрямовує свою діяльність на забезпечення національної безпеки України від зовнішніх і внутрішніх загроз та є складовою сектору безпеки і оборони України.

Державне підприємство «Дія»[ред. | ред. код]

Мінцифра є засновником державного підприємства «ДІЯ».

ДП «ДІЯ» — державна ІТ-компанія України, метою якої є цифровізація органів влади, залучення інвестицій та сприяння розвитку ІТ-галузі в Україні.

ДП «ДІЯ» зареєстровано 09.12.2019

11 січня 2020 року ДП «ДІЯ» набуло прав адміністратора центрального засвідчувального органу (ЦЗО) після того, як Міністерство юстиції України 11 січня 2020 року зареєструвало Регламент роботи центрального засвідчувального органу (ЦЗО).

Відтепер ДП «ДІЯ» наділена повноваженнями укладати договори з надавачами довірчих послуг про обслуговування їх попередніх та нових сертифікатів. Нові сертифікати для надавачів будуть формуватися з використанням нових ключів ЦЗО, які будуть згенеровані найближчим часом.

Державне підприємство стане платформою для досягнення амбітної мети — підвищення частки ІТ у ВВП України до 10% до 2024 року.

Нормативно-правова база[ред. | ред. код]

2 вересня 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив Положення про Міністерство цифрової трансформації України. Прийняття акта створило правові передумови для його функціонування, визначило засади, цілі та принципи діяльності. Документом визначено, що Мінцифри забезпечує:

  • формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства;
  • формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян;
  • формування та реалізацію державної політики у сфері відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу;
  • формування та реалізацію державної політики у сфері надання електронних та адміністративних послуг;
  • формування та реалізацію державної політики у сфері електронних довірчих послуг;
  • формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку ІТ-індустрії;
  • виконання функцій центрального засвідчувального органу шляхом створення умов для функціонування суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг

Історія створення міністерства[ред. | ред. код]

З жовтня 2014 року до вересня 2019 року функції впровадження політики Уряду щодо електронного урядування, інформатизації, розвитку інформаційного суспільства, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, цифровізації органів державної влади виконувало Державне агентство з питань електронного урядування України. В агентстві працювало близько 80 співробітників.

У вересні 2019 року агенство було реформоване у Міністерство цифрової трансформації. Новий орган державної влади має до 2024 року оцифрувати усі публічні державні послуги, навчити близько 6 млн людей цифрової грамотності та забезпечити 100% покриття високошвидкісним інтернетом.

Впровадження електронного урядування — одна з найважливіших складових реформи державного управління, яка триває в Україні. Саме е-урядування здатне вивести взаємодію державних органів і населення на новий рівень та мінімізувати корупцію. Прозорість, доступність, мінімальний контакт пересічної людини з чиновниками — основні переваги електронних послуг та сервісів.

Керівництво[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/76/f490523n8.xls
  2. Уряд затвердив Положення про Міністерство цифрової трансформації // Кабінет Міністрів України : офіційний сайт. — 2019. — 18 вересня.
  3. «Трембіта» — електронна взаємодія державних електронних інформаційних ресурсів
  4. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації». 
  5. Про призначення Маковського Д. В. державним секретарем Міністерства цифрової трансформації України kmu.gov.ua (18 грудня 2019)
  6. Про призначення Вискуба О. А. першим заступником Міністра цифрової трансформації України kmu.gov.ua (6 вересня 2019)
  7. Про призначення Борнякова О. С. заступником Міністра цифрової трансформації України kmu.gov.ua (9 жовтня 2019)
  8. Про призначення Рабчинської Л. С. заступником Міністра цифрової трансформації України kmu.gov.ua (9 жовтня 2019)
  9. Про призначення Шелеста О. В. заступником Міністра цифрової трансформації України kmu.gov.ua (9 жовтня 2019)
  10. Про призначення Іонан В. Е. заступником Міністра цифрової трансформації України з питань європейської інтеграції kmu.gov.ua (9 жовтня 2019)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]