Печихвости (Луцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Печихвости
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Печихвостівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1508
Населення 997
Площа 17,99 км²
Густота населення 55,42 осіб/км²
Поштовий індекс 45734
Телефонний код +380 3379
Географічні дані
Географічні координати 50°29′58″ пн. ш. 24°37′19″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 24.62194° сх. д. / 50.49944; 24.62194Координати: 50°29′58″ пн. ш. 24°37′19″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 24.62194° сх. д. / 50.49944; 24.62194
Середня висота
над рівнем моря
232 м
Водойми р. Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 45734, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Печихвости
Карта
Печихвости. Карта розташування: Україна
Печихвости
Печихвости
Печихвости. Карта розташування: Волинська область
Печихвости
Печихвости
Мапа
Мапа

CMNS: Печихвости у Вікісховищі

Печи́хвости — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 997 осіб.

Печихвости — село на Волині, якому в 2008 році виповнилося 500 років. На схід від села проходить вододіл між басейном Чорного і Балтійського морів. Через Печихвости протікає річка Стрипа, яка впадає в Лугу, що є притокою Західного Бугу.

Історія[ред. | ред. код]

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Храм у селі Печихвости, пам'ятка архітектури, якій понад 300 років

Історія села почалась дуже давно. Перші поселення належали до часів палеоліту. На території села проживало слов'янське плем'я волинян. У Х ст. воно ввійшло до складу Київської Русі. У 1241 р. село зруйнували татари. У ХІѴ ст. Печихвости відійшли до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі, де було запроваджене кріпосне право, і землі селян відійшли до фільварка польської пані. Із початком визвольної війни у Печихвостах відбулися повстання проти польських панів, селяни забрали своє майно і землю назад.

Перша згадка про Печихвости у «Літописі минулих літ», датується 1508 р., хоча достовірних даних про село не збереглося. З розповідей старожилів села, ще із часів монголо-татарської навали існує легенда, яка розповідає про походження назви «печихвости». Тоді українські села ставали неабиякою поживою для ворогів. Поселення були погано укріплені, а зброї як такої, не було. Селяни озброювалися хто чим міг: вилами, кілками, косами — хоча і це не допомагало здолати кінні загони ворогів. Під час одного з набігів місцеві жителі придумали новий метод боротьби із татарами. За вказівкою одного чоловіка, селяни поприв'язували бикам до хвостів палаючі факели — віхті. Худоба в паніці бігла вперед із палаючими хвостами, таким чином розганяючи ворогів і підпалюючи їх намети, а люди йшли слідом і добивали покалічених татар. Такий ворожий табір був розбитий у лісі, біля урочища Дубина.

Власниками поселення, були, зокрема, Гаврило та Федір Бокії,[1] Юзеф Хшонщевський — батько Антонія Роберта.[2]

У 1906 році село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 4. Дворів 148, мешканців 923[3].

У листопаді 2014 року, на Введення, у церкві Введення в храм Пресвятої Богородиці вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином. Це — перший у лоні Київського Патріархату престольне свято громади, яка зареєструвалась (номер 39492185) у селі 14 листопада 2014. До цього дня у Печихвостах діяла лише громада УПЦ МП, котра й користувалась старовинним храмом. Після того, як прихильники УПЦ КП оголосили храм своїм, громада УПЦ МП звершує богослужіння у приватному приміщенні [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.], що належить місцевій родині, або відвідує храми УПЦ МП у сусідніх селах [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.].

У грудні 2016 року стало відомо про те, що нові користувачі храму, прихильники УПЦ КП, повністю переробили його зовнішній вигляд, незважаючи на статус пам'ятки архітектури[недоступне посилання з липня 2019].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1052 особи, з яких 477 чоловіків та 575 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 993 особи.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,30 %
російська 0,50 %
угорська 0,10 %

Культура[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

Адвентисти сьомого дня - громада нараховує 14 вірян.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pieczychwosty — S. 444.
  2. а б Adam Bar. Chrząnszczewski Antoni Robert Felician (1770—1851) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 477. (пол.)
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 29 серпня 2019.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Печи́хвости // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.209

Посилання[ред. | ред. код]