Печихвости (Горохівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Печихвости
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Горохівський
Рада/громада Печихвостівська сільська рада
Код КОАТУУ 0720886001
Основні дані
Засноване 1508
Населення 997
Площа 17,99 км²
Густота населення 55,42 осіб/км²
Поштовий індекс 45734
Телефонний код +380 3379
Географічні дані
Географічні координати 50°29′58″ пн. ш. 24°37′19″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 24.62194° сх. д. / 50.49944; 24.62194Координати: 50°29′58″ пн. ш. 24°37′19″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 24.62194° сх. д. / 50.49944; 24.62194
Середня висота
над рівнем моря
232 м
Водойми р. Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 45734, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Печихвости, тел. 98-2-31
Карта
Печихвости is located in Україна
Печихвости
Печихвости
Печихвости is located in Волинська область
Печихвости
Печихвости

Печи́хвости — село в Україні, в Горохівському районі Волинської області. Населення становить 997 осіб.

Печихвости — село на Волині, якому в 2008 році виповнилося 500 років. На схід від села проходить вододіл між басейном Чорного і Балтійського морів. Через Печихвости протікає річка Стрипа, яка впадає в Лугу, що є притокою Західного Бугу.

Історія[ред.ред. код]

Храм у селі Печихвости, пам'ятка архітектури, якій понад 300 років

Історія села почалась дуже давно. Перші поселення належали до часів палеоліту. На території села проживало слов'янське плем'я волинян. У Х ст. воно ввійшло до складу Київської Русі. У 1241 р. село зруйнували татари. У ХІѴ ст. Печихвости відійшли до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі, де було запроваджене кріпосне право, і землі селян відійшли до фільварка польської пані. Із початком визвольної війни у Печихвостах відбулися повстання проти польських панів, селяни забрали своє майно і землю назад.

Перша згадка про Печихвости у «Літописі минулих літ», датується 1508 р., хоча достовірних даних про село не збереглося. З розповідей старожилів села, ще із часів монголо-татарської навали існує легенда, яка розповідає про походження назви «печихвости». Тоді українські села ставали неабиякою поживою для ворогів. Поселення були погано укріплені, а зброї як такої, не було. Селяни озброювалися хто чим міг: вилами, кілками, косами — хоча і це не допомагало здолати кінні загони ворогів. Під час одного з набігів місцеві жителі придумали новий метод боротьби із татарами. За вказівкою одного чоловіка, селяни поприв'язували бикам до хвостів палаючі факели — віхті. Худоба в паніці бігла вперед із палаючими хвостами, таким чином розганяючи ворогів і підпалюючи їх намети, а люди йшли слідом і добивали покалічених татар. Такий ворожий табір був розбитий у лісі, біля урочища Дубина.

Власниками поселення, були, зокрема, Гаврило та Федір Бокії,[1] Юзеф Хшонщевський — батько Антонія Роберта.[2]

У листопаді 2014 року, на Введення, в храмі Пресвятої Богородиці вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином. Це — перший у лоні Київського Патріархату престольне свято громади, яка зареєструвалась (номер 39492185) у селі 14 листопада 2014. До цього дня у Печихвостах діяла лише громада УПЦ МП, котра й користувалась старовинним храмом. Після того, як прихильники УПЦ КП оголосили храм своїм, громада УПЦ МП звершує богослужіння у приватному приміщенні, що належить місцевій родині, або відвідує храми УПЦ МП у сусідніх селах.

У грудні 2016 року стало відомо про те, що нові користувачі храму, прихильники УПЦ КП, повністю переробили його зовнішній вигляд, незважаючи на статус пам'ятки архітектури.

Відомі люди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pieczychwosty — S. 444.
  2. а б Adam Bar. Chrząnszczewski Antoni Robert Felician (1770—1851) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 477. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.