Русалка (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опера «Русалка»
чеськ. Rusalka
КомпозиторАнтонін Леопольд Дворжак
Автор лібретоJaroslav Kvapild
Мова лібреточеська
Кількість дій3 дія
Рік створення1900
Перша постановка31 березня 1901[1]
Місце першої постановкиmain building of the National Theatre in Pragued
Інформація у Вікіданих

CMNS: Русалка у Вікісховищі

«Русалка» (op. 114, чеськ. Rusalka) — опера («лірична казка») Антоніна Дворжака. Лібрето чеською мовою було написано поетом Ярославом Квапілом[2] (1868–1950) на основі казок Карела Яромира Ербена та Божени Немцової. Русалка — водна наяда із слов'янської міфології, зазвичай мешкає на озері чи річці. «Русалка» — дев'ята опера Дворжака.[3] Це одна з найуспішніших чеських опер і є наріжним каменем репертуару чеських оперних театрів.

Дворжак багато років грав на альті в піт-оркестрах Праги (у Сословному театрі з 1857 по 1859 роки, будучи ще студентом, потім з 1862 по 1871 роки у Тимчасовому театрі). Таким чином, він мав наочний досвід широкого спектра опер Моцарта, Вебера, Россіні, Лорцінга, Верді, Вагнера та Сметани.

Багато років незнайомість з операми Дворжака за межами чеських земель допомагала посилити уявлення про те, що написання опер була його побічною діяльністю, і що, незважаючи на красу мелодій та оркестрових тембрів, «Русалка» не була центральною частиною його творчого доробку чи міжнародного ліричного театру. В останні роки оперу все частіше виконують великі оперні компанії.[3] За п'ять сезонів з 2008 по 2013 роки її виконували оперні компанії у всьому світі набагато більше, ніж всі опери Дворжака разом.

Найпопулярніший уривок з «Русалки» — це «Пісня до місяця» (чеськ. Měsíčku na nebi hlubokém) з першої дії, яка часто виконується на концертах та записується окремо. ЇЇ також було аранжовано для скрипки і використовували як саундтрек до фільмів.

Історія композиції

[ред. | ред. код]
Ржежена Матурова — перша Русалка

Лібретто Квапіля на основі творів Ербена та Немцової, було написане ще до того, як він мав контракт із композитором. Сюжет містить елементи, які також фігурують у «Русалонці» Ганса Крістіана Андерсена та в романі «Ундіна» Фрідріха де ла Мотте Фуке.[2] Лемаріова описує сюжет як «сумну, сучасну казка», яка подібна до його попередньої п'єси «Princessa Pampeliška».[4] Лібрето було завершено до 1899 року, коли Квапіль почав шукати композиторів, зацікавлених у постановці його тексту на музику. Його друзі-композитори займалися іншими творами, але натякнули, що Дворжак шукав проєкт. Композитор, завжди зацікавлений у розповідях Ербена, прочитав лібрето і написав оперу досить швидко, перший варіант був розпочатий 22 квітня 1900 року і завершений до кінця листопада.[5] Після чотирьох симфонічних віршів, натхненних фольклорними баладами Ербена 1896–97, «Русалку» можна вважати кульмінацією дослідження Дворжака «широкого різномаїття музичних прийомів створення драми».[3]

Історія виконання

[ред. | ред. код]

«Русалка» вперше була виконана в Празі 31 березня 1901 року, а Ржежена Матурова була першою русалкою. Опера мала величезний успіх на чеських землях, а незабаром здобула успіх і за кордоном.[6]

Перший виступ за межами Богемії відбувся у Любляні.[7] Опера була поставлена у Відні чеською компанією у 1910 році; з німецьким перекладом — в Штутгарті в 1935 році. Прем'єра на сцені у Великій Британії відбулася у театрі Садлера Веллса в 1959 році; в 1983 році постановку Англійської національної опери було знято і поставлено кілька разів.[5]

Прем'єра опери в США відбулася в опері Сан-Дієго в 1975 році.[8] «Русалка» вперше була виконана в Нью-Йорку в Метрополітен-опері в 1993 році, у постановці Віденської державної опери, режисером Отто Шенком, з Габріелою Бенячковою та Нілом Розеншайном.[9]

Дійові особи та перші виконавці

[ред. | ред. код]
Партія Тип голосу Прем'єрна постановка, 31 березня 1901 року
(Диригент: Карел Коваревич )
Русалка, водна німфа сопрано Ржежена Матурова
Принц тенор Богуміл Птак
Водяник, водяний гоблін бас Вацлав Климент
Іноземна принцеса сопрано Марі Кубатова
Баба-Яга, відьма меццо-сопрано Ружена Викокалова-Брадакова
Перша лісова мавка сопрано Амалія Бобкова
Друга лісова мавка сопрано Елла Тврдкова
Третя лісова мавка контральто Гелена Товарніцка
Лісник тенор Адольф Крессінґ
Хлопчик з кухні сопрано Вілеміна Гайкова
Мисливець баритон Франтишек Шір
Приспів: Лісові німфи, весільні гості в замку, свита принца.

Короткий зміст

[ред. | ред. код]

Дія перша

[ред. | ред. код]

Галявина на краю озера

Три лісові мавки дражнять Водяника — володаря озера. Русалка — водяна німфа — розповідає батькові, що закохалася у людського принца, який приходить полювати навколо озера, і що вона хоче стати людиною, щоб його обійняти. Водяник каже їй, що це погана ідея, але, тим не менше, спрямовує її на допомогу до відьми — Баби-Яги. Русалка співає «Пісню до місяця», просячи його розказати принцу про її кохання. Баба-Яка каже Русалці, що якщо вона стане людиною, вона втратить дар мови і безсмертя; більше того, якщо її кохання з принцом не буде взаємним, він помре, і вона буде вічно проклята. Русалка погоджується на умови та п'є зілля. Принц, полюючи на білу лань, знаходить Русалку, обіймає її та забирає з галявини, в той час плачуть батько та сестри.

Дія друга

[ред. | ред. код]

Сад замку принца

Лісник і його племінник — хлопчик з кухні — зауважують, що принц має одружитися з німою і безіменною нареченою. Вони підозрюють чаклунське мистецтво і сумніваються, що воно триватиме, оскільки принц вже звертає увагу на іноземну принцесу, яка є весільною гостею. Іноземна принцеса — ревнива, вона проклинає пару. Принц відкидає Русалку. Русалка повертається до озера з батьком Водяником. Хоча іноземна принцеса вже здобула прихильність принца, їй огидна несталість і зрада принца, вона зневажає його, кажучи йому йти за відкинутою нареченою до пекла.

Дія третя

[ред. | ред. код]

Галявина на краю озера

Русалка просить Бабу-Ягу розв'язати її проблеми, яка їй каже, що вона може врятувати себе, якщо вона вб'є принца кинджалом, який Баба-Яка дає Русалці. Русалка відкидає цю пропозицію, кидаючи кинджал в озеро. Русалка стає блимавкою — духом смерті, що живе в глибині озера, виникаючи лише для того, щоб заманити людей на смерть. Лісник і хлопець з кухні просять поради Баби-Яки для принца, якого, мовляв, зрадила Русалка. Водяник каже, що насправді принц зрадив Русалку. Лісові мавки оплакують тяжке становище Русалки. Принц, шукаючи свою білу лань, підходить до озера, відчуває Русалку і кличе її. Він просить її поцілувати його, навіть знаючи, що її поцілунок означає смерть і прокляття. Вони цілуються, і він помирає; а Водяник промовляє: «Всі жертви  марні». Русалка дякує принцу за те, що він дозволив їй пережити людську любов, віддає його душу Богові і повертається на своє місце в глибині озера як демон смерті.

Інструменти

[ред. | ред. код]

Русалка написана для 2 флейт, 1 флейти-піколо, 2 гобоїв, 1 англійського ріжка, 2 кларнетів, 1 бас-кларнета, 2 фаготів, 4 валторн, 3 труб, 3 тромбонів, 1 туба, ударних, арфи та струнних.

Записи

[ред. | ред. код]
Рік У ролях (Русалка, Принц,
Водяник, Іноземна принцеса, Баба-Яга)
Диригент
Оперний театр та оркестр
Лейбл
1952 рік Людмила Червінкова
Бено Блахут
Едуард Гакен
Марі Підвалова
Марта Красова
Ярослав Кромбголк

Хор та оркестр Празького національного театру

CD: Supraphon
Cat: SU 3811-2[10]
1961 рік Мілада Шубртова
Іво Жидек
Едуард Гакен
Алена Мікова
Марі Овчачікова
Зденек Халабала

Хор та оркестр Празького національного театру

LP: Supraphon
Cat: SU 50440 3[11]
1984 рік Габріела Бенячкова
Віслав Охман
Річард Новак
Драгоміра Дробкова
Вера Соукупова
Вацлав Нойман

Чеська філармонія та Празький філармонійний хор

CD: Supraphon (перевипуск у 2003 році)
Cat: SU 3178-2 633[12]
1986 рік Ейлін Ганнан
Джон Трелівен
Родні Маканн
Філіс Каннан
Енн Говард
Марк Едлер

Оркестр та хор Англійської національної опери (співає англійською мовою; режисер Девід Паутні )

DVD: Arthaus Musik (2006 р.)
Cat: 102 019
1997 рік Урсула Фурі-Бернар
Вальтер Коппола
Марсель Роска
Тізяна К. Соят
Неллі Бочкова
Олександр Рахбарі


Загребська філармонія та академічний хор Івана Горана Ковачича

CD: Brilliant Classics
Cat: 93968[13]
1998 рік Рене Флемінг
Бен Геппнер
Франц Гавлата
Єва Урбанова
Долора Заїк
Чарлз Макеррас

Чеська філармонія та змішаний хор Кюн

CD: Decca
Cat: 000289 460 5682 0[14]
2002 рік Рене Флемінг
Сергій Ларін
Франц Хаулата
Єва Урбанова
Лариса Діадкова
Джеймс Конлон


Оркестр та хор Паризької опери

DVD: Arthaus Musik (перевипуск у 2009 році),
Cat: 107 031
2007 рік Шеріл Баркер
Росаріо Ла Спіна
Брюс Мартін
Елізабет Вайтхаус
Енн-Марі Оуенс
Річард Хікокс


Австралійський оркестр опери та балету, хор Opera Australia

CD: Chandos,
Cat: CHAN 10449 (3)[15]
2008 рік Камілла Найлунд
Пйотр Бечала
Алан Хелд
Емілі Мегі
Біргіт Реммерт
Франц Вельзер-Мест


Оркестр Клівленда

CD: Orfeo,



Cat: C792113D[16]
2009 рік Ана Марія Мартінес
Брендон Йованович
Міша Шеломянскі
Тетяна Павловська
Лариса Діадкова
Іржі Белоглавек


Лондонський філармонійний оркестр та хор Glydebourne

CD: Glyndebourne Festival Opera

Cat: GFOCD 007-09
2014 рік Мірто Папатанасіу
Павло Черноч
Анналена Перссон
Віллард Вайт
Рене Морлок
Джуліан Габбард


Симфонічний оркест і хор Королівського театру Ла-Монне

DVD та Blu-ray диск: EuroArts (етикетка DVD)

Cat: 2059928

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Virtual Study of Theatre InstituteInstitut umění - Divadelní ústav.
  2. а б Šíp, Ladislav (2005). Album notes for Rusalka (Prague National Theatre Orchestra, conductor: Jaroslav Krombholc), pp. 8–15. Prague: Supraphon.
  3. а б в Loppert M. "Catching up with Rusalka." Essay in programme book, Glyndebourne Festival Opera 2009, p. 86.
  4. Lemariová M.: "Rusalka – its dramatic conception and philosophy" (summary). In: Antonín Dvořák Dramatik / Antonín Dvořák the Dramatist, ed Jitka Brabcová and Jarmil Burghauser. Theatre Institute, Prague, 1994.
  5. а б Smaczny J. "Rusalka". In: The New Grove Dictionary of Opera. Macmillan, London and New York, 1997.
  6. Burghauser, Jarmil (2006). Antonín Dvořák (чес.). Prague: Koniasch Latin Press. с. 102. ISBN 80-86791-26-2.
  7. Vrkocová L. Antonín Dvořák and his Rusalka. Booklet notes for Supraphon LPs 50440 3, 1963.
  8. 1975–1976. San Diego Opera Performance Archives. Архів оригіналу за 25 September 2015. Процитовано 9 листопада 2015.
  9. "Is Rusalka A Fairy Tale? Yes. And No." [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.] by Kenneth Furie, The New York Times, 7 November 1993
  10. Review in Classical Recordings Quarterly, Spring 2007, Vol 48, p. 96.
  11. Review in Classical Recordings Quarterly, Autumn 2005, Vol 42, p. 63.
  12. On-line catalogue entry Neumann CD. Supraphon. Архів оригіналу за 16 July 2011. Процитовано 7 листопада 2010.
  13. Dvorák: Rusalka. Brilliant Classics. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2013.
  14. On-line catalogue entry Mackerras CD. Decca Classics. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2010.
  15. On-line catalogue entry Hickox CD. Chandos Records. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 7 листопада 2010.
  16. CD review. Diapason, Vol 598, January 2012.

Список літератуи

[ред. | ред. код]

Чік, Тімоті. Русалка, Посібник з перекладом та вимовою [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.], Ланхам: Опудало, 2009. ISBN 978-0-8108-8305-5

Джерела

[ред. | ред. код]