Повітряний простір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Повітряний простір[1] — частина атмосфери, що знаходиться під контролем країни і розташована над її територією, включаючи її територіальні води, або, в більш загальному сенсі, будь-яка конкретна тривимірна частина атмосфери. Це не те ж саме що і аеропростір[en], який є загальним терміном для атмосфери Землі і космічного простору в його околицях.

Повітряний простір може бути додатково розділений на безліч областей і зон, в тому числі тих, в яких є обмеження на польоти або повна їх заборона.

Класи повітряного простору у Сполучених Штатах

Горизонтальні кордони[ред. | ред. код]

За міжнародним законодавством, поняття суверенного повітряного простору країни відповідає визначенню морських територіальних вод як 12 морських миль (22.2 км) починаючи від берегової лінії країни. Повітряний простір за межами територіальних обмежень будь-якої країни вважається міжнародним, за аналогією з "міжнародними водами" у морському законодавстві. Однак, країна може за міжнародною угодою взяти на себе відповідальність за контроль частини міжнародного повітряного простору, наприклад над океанами. Наприклад, Сполучені Штати забезпечують надання послуги контролю повітряного руху над великою частиною Тихого океану, не зважаючи на те, що цей повітряний простір є міжнародним.

Вертикальні кордони[ред. | ред. код]

Міжнародна угода, яка б визначала вертикальну межу суверенного повітряного простору відсутня (межа між космічним простором—який не є об'єктом міжнародної юрисдикції—та національним повітряним простором), пропозиції щодо якої різняться від приблизно 30 км (висотна стеля найвищих літаків та повітряних куль) до приблизно 160 км (найнижча межа короткострокових геостаціонарних орбіт). Міжнародна федерація повітроплавання створила на висоті 100 км над рівнем моря лінію Кармана, як межу між земною атмосферою та космосом, поки Сполучені Штати вважають усіх хто літа на висоті понад 50 км космонавтами; насправді під час посадки космічний Шаттл пролітав нижче за 80 км над такими країнами, як наприклад, Канада без будь-якого попереднього запиту дозволу на такі дії.[5] Тим не менш, що лінія Кармана, що визначення Сполучених Штатів залишаються лише загальними орієнтирами без будь-якого реального правового органу з питань національного суверенітету.

Межа між публічними та приватними повітряними правами[en] визначається національним або локальним законодавством.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]