Полинніков Олександр Миколайович
| Олександр Миколайович Полинніков | |
|---|---|
| рос. Александр Николаевич Полынников | |
 | |
| Народився |
3 червня 1941 Сімферопольський район, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Помер |
8 вересня 2022 (81 рік) Москва, Росія |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | кінооператор, кінорежисер, сценарист, виробник, кінопродюсер |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | з 1967 |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 0689962 |
Олександр Миколайович Полинніков (рос. Александр Николаевич Полынников; 3 червня 1941, с. Чистеньке, Сімферопольський район, Кримська АРСР — 8 вересня 2022, Москва) — радянський і російський режисер, сценарист, продюсер і оператор. Лауреат Державної премії СРСР (1982).
Життєпис[ред. | ред. код]
Раннє життя[ред. | ред. код]
Олександр Полинніков народився 3 червня 1941 року в селі Чистенькому Сімферопольському районі Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. У дитинстві займався в театральному гуртку і вже тоді вирішив пов'язати своє життя з кінематографом[1].
Кар'єра[ред. | ред. код]
З 1967 року став працювати оператором-постановником на Одеській кіностудії. У 1968 році закінчив операторський факультет ВДІКу (майстерня Леоніда Косматова)[2]. Один із перших фільмів, у якому Полинніков працював асистентом оператора, був «Короткі зустрічі» Кіри Муратової[1]. У повнометражному кіно дебютував у пригодницькому фільмі Георгія Юнгвальд-Хількевича «Увага, цунамі!» як оператор-постановник. Це була картина про військових моряків, які служать на покинутому посту в Тихому океані. Згодом Юнгвальд-Гількевич співпрацював із Полинниковим ще на трьох своїх картинах — «Зухвалість» (1971), «Туфлі із золотими пряжками» (1976) і «Д'Артаньян і три мушкетери» (1978). Основною у своїй операторській кар'єрі Олександр Миколайович вважав картину Петра Тодоровського «Міський романс» (1970)[3]. У 1982 році за операторську роботу на телевізійному фільмі Костянтина Бромберга «Пригоди Електроніка» (1979) він був відзначений Державною премією СРСР[2].
1981 року Олександр Полинніков дебютував як кінорежисер, знявши спільно з Віктором Макаровим музичну романтичну комедію «Бережіть жінок», у якій відбувся дебют у кіно Юрія Антонова як композитора і співака[4]. Залучити до роботи над картиною Антонова порадив Полиннікову його старший колега Георгій Юнгвальд-Хількевич[1]. На початку 1990-х років Полинніков став одним із першопрохідців у жанрі еротичного кіно на радянському екрані. Його фільм «Оголена в капелюсі» став найбільшою прокатною подією 1992 року. Потім пішли «Ідеальна пара» (1992), де Олександр Миколайович розкрив народонаселенню очі на таке екзотичне явище, як свінгери (яке, як виявилося, могло мати місце і в житті росіян), а також «Страсті за Анжелікою» (1993) і «Чоловік легкої поведінки» (1994)[2]. У 1995 році за чотирнадцять днів Полинніков зняв легку комедію «Журавлина в цукрі» з Сергієм Шакуровим, Михайлом Боярським та Іриною Мірошниченко в головних ролях[3]. Непогана доля склалася у його комедійного бойовика «Тонка штучка» (1999) за сценарієм Аркадія Ініна. Фільм брав участь у кінофестивалях, нагороди отримали Олександра Захарова, Ігор Бочкін, Аркадій Інін[2]. Потім режисер працював над кількома російськими телесеріалами, зокрема «Повернення Мухтара».
Жив і працював у Москві.
Смерть[ред. | ред. код]
Помер 8 вересня 2022 року від раку. Прощання з кінодіячем відбулося 12 вересня 2022 року в ритуальному залі на Хованському кладовищі[5]. Згідно із заповітом, прах Полиннікова розвіяно над могилами його рідних в окупованому росіянами Криму[6].
Сім'я[ред. | ред. код]
- Дружина (з 1987) — Анна Назар'єва (нар. 1969), акторка[7].
Фільмографія[ред. | ред. код]
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1982 — Державна премія СРСР за операторську роботу на фільмі «Пригоди Електроніка»[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Александр Полынников: «На съёмках «мушкетёров» в Одессе с Боярским произошёл несчастный случай». Timer Odessa (рос.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 13 квітня 2020.
- ↑ а б в г д Биография Александра Полынникова. Одесская киностудия (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2009. Процитовано 18 червня 2009.
- ↑ а б Кинооператор Александр Полынников о съёмках фильма «Д’Артаньян и три мушкетёра» (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 16 листопада 2019.
- ↑ Полынников Александр Николаевич - режиссер: биография, фильмография (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019.
- ↑ Ушёл из жизни кинооператор Александр Полынников, снявший картины «Д’Артаньян и три мушкетера» и «Приключения Электроника» Архівовано вересень 13, 2022 на сайті Wayback Machine.
- ↑ Умер режиссёр фильмов «Берегите женщин» и «Обнажённая в шляпе» Архівовано вересень 12, 2022 на сайті Wayback Machine.
- ↑ Биография А. Назарьевой. Актеры советского и российского кино (рос.). Архів оригіналу за 17 серпня 2009. Процитовано 10 червня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кінооператор Олександр Полинніков про зйомки фільму «Д'Артаньян та три мушкетери» (рос.)
- Біографія на сайті Одеської кіностудії (рос.)
- Профіль на сайті КіноПоіск (рос.)
|
- Народились 3 червня
- Народились 1941
- Уродженці Сімферопольського району
- Померли 8 вересня
- Померли 2022
- Померли в Москві
- Випускники ВДІК
- Лауреати Державної премії СРСР
- Померли від раку
- Працівники Одеської кіностудії
- Члени Спілки кінематографістів СРСР
- Російські кінооператори
- Кінооператори СРСР
- Російські продюсери
- Радянські продюсери
- Російські сценаристи
- Радянські сценаристи
- Російські кінорежисери
- Радянські кінорежисери