Польська кирилиця
Пóльська кири́лиця (цырылица) — спільна назва проєктів кириличної абетки для польської мови. Зазвичай для запису текстів польською використовують лише латиницю.
Історія[ред. | ред. код]
Через той факт, що польська мова є слов'янською, неодноразово відбувались спроби застосувати до неї кирилицю, яка історично розроблена з урахуванням особливостей слов'янських мов та вживається серед деяких слов'янських народів. Так, в українській, білоруській, болгарській, македонській, російській мовах використовується кирилиця (всього 5 мов)[1], тоді як в польській, чеській, словацькій, словенській, хорватській, кашубській, верхньо-і нижньолужицьких мовах (всього 8 мов) використовується латиниця, а сербська та чорногорська мова використовують обидва алфавіти.
Різновиди польської кирилиці[ред. | ред. код]
Царський проєкт[ред. | ред. код]
Існує багато варіантів кирилиці для польської мови як сучасних, так і історичних. Російський цар Микола I у середині XIX сторіччя, під час хвилі русифікації у Польському царстві, мав намір кирилізувати польську мову[2], але зазнав невдачі у впровадженні своєї нової орфографії. Ось приклад тексту[3] на варіанті кирилиці того часу:
Поврóтъ Таты, пр̌езъ А. Мицкевича
Пóйдзьце о дзятки, пóйдзьце вшистке разэм
За място, подъ слупъ на взгóрэкъ, Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкнийце образэмъ, Побожне змóвце пацёрэкъ.
Тато не враца ранки и вечоры
Вэ Лзах го чекамъ и трводзэ;
Розлялы р̌еки, пэлнэ звер̌а боры, И пэлно збóйцóвъ на дродзэ;-
Слышąцъ то дзятки бегнą вшистке разэмъ
За място подъ слупъ на взгóрэкъ, Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкая̨ образемъ, И зачиная̨ пацёрэкъ.
Цалуя̨ земę, потэмъ въ Имę Ойца, Сына и Духа свęтэго, Бąдзь похвалёна пр̌енайсьвęтша Трóйца
Тэразъ и часу вшелькего.Оригінальний текст (пол.)«Pójdźcie, o dziatki, pójdźcie wszystkie razem
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klęknijcie obrazem,
Pobożnie zmówcie paciórek.
Tato nie wraca; ranki i wieczory
We łzach go czekam i trwodze;
Rozlały rzeki, pełne zwierza bory
I pełno zbójców na drodze».
Słysząc to dziatki biegą wszystkie razem,
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klękają obrazem
I zaczynają paciórek.
Całują ziemię, potem: «W imię Ojca,
Syna i Ducha świętego,
Bądź pochwalona, przenajświętsza Trójca,
Teraz i czasu wszelkiego»...
Особливості цієї орфографії:
- Використовується літера р̌ замість польського rz;
- Традиційний дореформений твердий знак (ъ) на кінці багатьох слів;
- Польське ó залишається незмінним;
- Зберігається польський „хвостик“ (ogonek), який тепер додається до літер кирилиці;
- Для польських ć та dź використовуються ць та дзь, які присутні в сучасній білоруській мові.
Юсовиця[ред. | ред. код]
Абетка, що використовує староцерковнослов'янські „юси“ для передавання польських носових голосних, називається цырылица пољска чи просто юсовица[4]. У цьому варіанті польської кирилиці 46 літер.
| ЮСОВИЦА чыли цырылица пољска[4] | ||
|---|---|---|
| пол. JUSOWICA – czyli cyrylica polska | ||
| Кирилиця | Чинний правопис | |
| А | а | a |
| Б | б | b |
| В | в | w |
| Г | г | g |
| Д | д | d |
| Ѕ | s | dz |
| Ђ | ђ | dź, dzi |
| Е | е | je, ie |
| Ё | ё | jo, io |
| Ж | ж | ż |
| З | з | z |
| Һ | һ | h |
| И | и | i |
| Й | й | j |
| К | к | k |
| Л | л | ł |
| Љ | љ | l |
| М | м | m |
| Н | н | n |
| Њ | њ | ń |
| О | о | o |
| П | п | p |
| Р | р | r |
| Р̈ | р̈ | rz |
| С | с | s |
| Т | т | t |
| Ћ | ћ | ć, ci |
| У | у | u |
| Ф | ф | f |
| Х | х | ch |
| Ѡ | ѡ | ó |
| Ц | ц | c |
| Ч | ч | cz |
| Џ | џ | dż |
| Ш | ш | sz |
| Щ | щ | szcz |
| Ъ | ъ | |
| Ы | ы | y |
| Ь | ь | |
| Э | э | e |
| Ю | ю | ju, iu |
| Я | я | ja, ia |
| Ѧ | ѧ | ę |
| Ѫ | ѫ | ą |
| Ѩ | ѩ | ję, ię |
| Ѭ | ѭ | ją, ią |
Приклади використання твердого знака (ъ): съинус, лъикэнд.
Приклади використання м'якого знака (ь):
| Кирилиця | Чинний правопис | Примітки | |
|---|---|---|---|
| Сь | сь | ś | |
| Щь | щь | ść | |
| Дь | дь | dź | замість ђ |
| Ль | ль | l | замість љ |
| Нь | нь | ń | замість њ |
| Ць | ць | ć | замість ћ |
| Ть | ть | ć | замість ћ, ць |
Сучасний варіант кирилиці[ред. | ред. код]
Найбільшою проблемою пов'язаною з перекладом польської на кириличну писемність є звуки, які вже не існують в інших слов'янських мовах: носові голосні ą та ę. У XIX сторіччі росіяни просто перенесли знак огонек на кирилицю, що створило 4 нові літери, яких до того часу не існувало: а̨, э̨, я̨ і е̨ (останні дві позначають ją і ję, відповідно). Проте церковнослов'янська писемність вже мала 4 відповідні старовинні букви для цих звуків: ѫ, ѧ, ѭ і ѩ. На відродженні використання цих літер засновується „Юсовица“ (назва пішла від букв Юси), що всього налічує 37 букв:
А Б В Г Д Е Ë Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ
У цьому варіанті кириличної орфографії не впроваджується еквівалент латинської літери ó, чиє звучання на сьогоднішній момент збіглося зі звуком У (U). ć та dź пишуться у кирилиці як ць та дзь, за аналогією з білоруською мовою, чи ть та дь, що вірніше з етимологічних міркувань. З тих же міркувань rz, що вимовляється як ż, не перетворюється на кириличне Ж, а позначається як рь. Пари літер е/э та и/ы використовуються на російський лад.
Приклад тексту на цій кирилиці:
Поврут Таты, през А. Мицкевича
Пуйдьте о дятки, пуйдьте вшистке разэм
За място, под слуп на взгурэк, Там пред цудовным клѩкнийте образэм, Побожне змувте патëрэк.
Тато не враца ранки и вечоры
вэ лзах го чекам и трводзэ;
Розлялы реки, пэлнэ зверя боры, И пэлно збуйцув на дродзэ;-
Слышѫц то дятки бегнѫ вшистке разэм
За място под слуп на взгурэк, Там пред цудовным клѩкаѭ образэм, И зачинаѭ патëрэк.
Цалуѭ земѩ, потэм в Имѩ Ойца, Сына и Духа свѩтэго, Бѫдь похвалëна пренайсвѩтша Труйца
Тэраз и часу вшелькего.
(…)Оригінальний текст (пол.)Powrót Taty, przez A. Mickiewicza
Pójdźcie o dziatki, pójdźcie wszystkie razem
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klęknijcie obrazem,
Pobożnie zmówcie paciorek.
Tato nie wraca ranki i wieczory
we łzach go czekam i trwodze;
Rozlały rzeki, pełne zwierza bory,
I pełno zbójców na drodze;-
Słysząc to dziatki biegną wszystkie razem
Za miasto pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klękają obrazem,
I zaczynają paciorek.
Całują ziemię, potem w Imię Ojca,
Syna i Ducha świętego,
Bądź pochwalona przenajświętsza Trójca
Teraz i czasu wszelkiego.
(...)
Польська література кирилицею[ред. | ред. код]
Перелік підручників польською мовою, надрукованих кирилицею в період 1865—1869 рр.[5]
- Сільська хрестоматія, або Витяги з творів різних польських авторів. Варшава, Урядова тип. при Урядовій Комісії публічної просвіти, 1866. 8°. 88 с.
- Сільська хрестоматія, або Витяги з творів різних польських авторів. Вид. 2-ге. Варшава, 1867. 8°. 88 с.
- Буквар для сільських дітей. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1865. 8°. 120 с.
- Буквар для сільських дітей. Вид. 2-ге. Варшава, тип. Яна Котті, 1866. 8°. 118 с.
- Буквар для сільських дітей. Вид. 3-тє. Варшава, тип. Яна Котті, 1869. 8°. 118 с.
- Граматика польської мови, складена за зразком такої ж граматики, виданої в 1860 році за рішенням Його превосходительства Міністра народної просвіти для шкіл Варшавського навчального округу. Для I класу. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1866. 8°. 104 с.
- Граматика польської мови, складена за зразком такої ж граматики, виданої в 1860 році за рішенням Його превосходительства Міністра народної просвіти для шкіл Варшавського навчального округу. Для I класу. Вид. 2-ге. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1866. 8°. 108 с.
- Коротка історія Старого й Нового Завіту. Варшава, Урядова тип. при Урядової Комісії публічної просвіти, 1866. 12°. 124, III с.
- Коротка історія Старого й Нового Завіту. Вид. 2-ге. Варшава, тип. Яна Котті, 1867. 12°. 123, III с.
- Початкове навчання арифметиці для початкових шкіл, сільських і міських. Варшава, тип. Яна Котті, 1866. 8°. 67 с.
- Зразки польської каліграфії. Варшава, 1866. 8° (альбомний формат). 8 с., 20 а.табл.
- Екземпляри не збереглися.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Німчук В. В. КИРИЛИЦЯ // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл..
- ↑ И. Левин: Материалы и политике царизма в области письменности «инородцев» «, Культура и письменность Востока, кн. 6, Баку, 1930. [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Źródło: Historia 2. Czasy nowożytne. Zakres podstawowy, Bogumiła Burda i inni, OPERON, 2003, zdjęcie na str. 337.
- ↑ а б ЮСОВИЦА — чыли цырылица пољска.
- ↑ Сіес-Кжішковскій Ст. ГРАЖДАНСЬКИЙ ШРИФТ ДЛЯ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ — Епізод з історії освіти в Королівстві Польському [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
