Польська кирилиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юси великий, малий та йотовані — слов'янські літери, що позначають звуки, які зберегли тільки польська та кашубська мови.

Польська кирилиця (цырылица) — спільна назва проектів кириличної абетки для польської мови. Зазвичай для запису текстів польською використовують лише латиницю.

Історія[ред. | ред. код]

Через той факт, що польська мова є слов'янською, неодноразово відбувались спроби застосувати до неї кирилицю, яка була розроблена з урахуванням особливостей слов'янських мов та є більш вживаним алфавітом серед слов'янських народів. На думку деяких фахівців, кирилиця набагато більше підходить польській мові ніж латинський алфавіт, який зазвичай при використанні у слов'янських мовах стає перевантаженим діакритичними знаками та диграфами, що робить текст важким для сприйняття та написання.

Різновиди польської кирилиці[ред. | ред. код]

Царський проект[ред. | ред. код]

Існує багато варіантів кирилиці для польської мови як сучасних, так і історичних. Російський цар Микола I у середині XIX сторіччя, під час хвилі русифікації у Польському царстві, мав намір кирилізувати польську мову[1], але зазнав невдачі у впровадженні своєї нової орфографії. Ось приклад тексту[2] на варіанті кирилиці того часу:

Поврóтъ Таты, пр̌езъ А. Мицкевича

Пóйдзьце о дзятки, пóйдзьце вшистке разэм
За място, подъ слупъ на взгóрэкъ, Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкнийце образэмъ, Побожне змóвце пацёрэкъ.

Тато не враца ранки и вечоры
Вэ Лзах го чекамъ и трводзэ;
Розлялы р̌еки, пэлнэ звер̌а боры, И пэлно збóйцóвъ на дродзэ;-

Слышąцъ то дзятки бегнą вшистке разэмъ
За място подъ слупъ на взгóрэкъ, Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкая̨ образемъ, И зачиная̨ пацёрэкъ.

Цалуя̨ земę, потэмъ въ Имę Ойца, Сына и Духа свęтэго, Бąдзь похвалёна пр̌енайсьвęтша Трóйца
Тэразъ и часу вшелькего.

Оригінальний текст(пол.)

«Pójdźcie, o dziatki, pójdźcie wszystkie razem
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klęknijcie obrazem,
Pobożnie zmówcie paciórek.

Tato nie wraca; ranki i wieczory
We łzach go czekam i trwodze;
Rozlały rzeki, pełne zwierza bory
I pełno zbójców na drodze».

Słysząc to dziatki biegą wszystkie razem,
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klękają obrazem
I zaczynają paciórek.

Całują ziemię, potem: «W imię Ojca,
Syna i Ducha świętego,
Bądź pochwalona, przenajświętsza Trójca,
Teraz i czasu wszelkiego»...

Особливості цієї орфографії:

  • Використовується літера р̌ замість польського rz;
  • Традиційний дореформений твердий знак (ъ) на кінці багатьох слів;
  • Польське ó залишається незмінним;
  • Зберігається польський «хвостик» (ogonek), який тепер додається до літер кирилиці;
  • Для польських ć та використовуються ць та дзь, які присутні в сучасній білоруській мові.

Юсовиця[ред. | ред. код]

Абетка, що використовує староцерковнослов'янські «юси» для передавання польських носових голосних, називається цырылица пољска чи просто юсовица[3]. У цьому варіанті польської кирилиці 46 літер.

ЮСОВИЦА чыли цырылица пољска[3]
пол. JUSOWICA – czyli cyrylica polska
Кирилиця Чинний правопис
А а a
Б б b
В в w
Г г g
Д д d
Ѕ s dz
Ђ ђ dź, dzi
Е е je, ie
Ё ё jo, io
Ж ж ż
З з z
Һ һ h
И и i
Й й j
К к k
Л л ł
Љ љ l
М м m
Н н n
Њ њ ń
О о o
П п p
Р р r
Р̈ р̈ rz
С с s
Т т t
Ћ ћ ć, ci
У у u
Ф ф f
Х х ch
Ѡ ѡ ó
Ц ц c
Ч ч cz
Џ џ
Ш ш sz
Щ щ szcz
Ъ ъ
Ы ы y
Ь ь
Э э e
Ю ю ju, iu
Я я ja, ia
Ѧ ѧ ę
Ѫ ѫ ą
Ѩ ѩ ję, ię
Ѭ ѭ ją, ią

Приклади використання твердого знака (ъ): съинус, лъикэнд.

Приклади використання м'якого знака (ь):

Кирилиця Чинний правопис Примітки
Сь сь ś
Щь щь ść
Дь дь замість ђ
Ль ль l замість љ
Нь нь ń замість њ
Ць ць ć замість ћ
Ть ть ć замість ћ, ць

Сучасний варіант кирилиці[ред. | ред. код]

Найбільшою проблемою пов'язаною з перекладом польської на кириличну писемність є звуки, які вже не існують в інших слов'янських мовах: носові голосні ą та ę. У XIX сторіччі росіяни просто перенесли знак огонек на кирилицю, що створило 4 нові літери, яких до того часу не існувало: а̨, э̨, я̨ і е̨ (останні дві позначають ją і ję, відповідно). Проте церковнослов'янська писемність вже мала 4 відповідні старовинні букви для цих звуків: ѫ, ѧ, ѭ і ѩ. На відродженні використання цих літер засновується „Юсовица“ (назва пішла від букв Юси), що всього налічує 37 букв:

А Б В Г Д Е Ë Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ

У цьому варіанті кириличної орфографії не впроваджується еквівалент латинської літери ó, чиє звучання на сьогоднішній момент збіглося зі звуком У (U). ć та dź пишуться у кирилиці як ць та дзь, за аналогією з білоруською мовою, чи ть та дь, що вірніше з етимологічних міркувань. З тих же міркувань rz, що вимовляється як ż, не перетворюється на кирилічне Ж, а позначається як рь. Пари літер е/э та и/ы використовуються на російський манір.

Приклад тексту на цій кирилиці:

Поврут Таты, през А. Мицкевича

Пуйдьте о дятки, пуйдьте вшистке разэм
За място, под слуп на взгурэк, Там пред цудовным клѩкнийте образэм, Побожне змувте патëрэк.

Тато не враца ранки и вечоры
вэ лзах го чекам и трводзэ;
Розлялы реки, пэлнэ зверя боры, И пэлно збуйцув на дродзэ;-

Слышѫц то дятки бегнѫ вшистке разэм
За място под слуп на взгурэк, Там пред цудовным клѩкаѭ образэм, И зачинаѭ патëрэк.

Цалуѭ земѩ, потэм в Имѩ Ойца, Сына и Духа свѩтэго, Бѫдь похвалëна пренайсвѩтша Труйца
Тэраз и часу вшелькего.

(…)

Оригінальний текст(пол.)

Powrót Taty, przez A. Mickiewicza

Pójdźcie o dziatki, pójdźcie wszystkie razem
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klęknijcie obrazem,
Pobożnie zmówcie paciorek.

Tato nie wraca ranki i wieczory
we łzach go czekam i trwodze;
Rozlały rzeki, pełne zwierza bory,
I pełno zbójców na drodze;-

Słysząc to dziatki biegną wszystkie razem
Za miasto pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klękają obrazem,
I zaczynają paciorek.

Całują ziemię, potem w Imię Ojca,
Syna i Ducha świętego,
Bądź pochwalona przenajświętsza Trójca
Teraz i czasu wszelkiego.

(...)


Польська література кирилицею[ред. | ред. код]

Перелік підручників польською мовою, надрукованих кирилицею в період 1865—1869 рр.[4]

  1. Сільська хрестоматія, або Витяги з творів різних польських авторів. Варшава, Урядова тип. при Урядовій Комісії публічної просвіти, 1866. 8°. 88 с.
    • Сільська хрестоматія, або Витяги з творів різних польських авторів. Вид. 2-ге. Варшава, 1867. 8°. 88 с.
  2. Буквар для сільських дітей. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1865. 8°. 120 с.
    • Буквар для сільських дітей. Вид. 2-ге. Варшава, тип. Яна Котті, 1866. 8°. 118 с.
    • Буквар для сільських дітей. Вид. 3-тє. Варшава, тип. Яна Котті, 1869. 8°. 118 с.
  3. Граматика польської мови, складена за зразком такої ж граматики, виданої в 1860 році за рішенням Його превосходительства Міністра народної просвіти для шкіл Варшавського навчального округу. Для I класу. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1866. 8°. 104 с.
    • Граматика польської мови, складена за зразком такої ж граматики, виданої в 1860 році за рішенням Його превосходительства Міністра народної просвіти для шкіл Варшавського навчального округу. Для I класу. Вид. 2-ге. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1866. 8°. 108 с.
  4. Коротка історія Старого й Нового Завіту. Варшава, Урядова тип. при Урядової Комісії публічної просвіти, 1866. 12°. 124, III с.
    • Коротка історія Старого й Нового Завіту. Вид. 2-ге. Варшава, тип. Яна Котті, 1867. 12°. 123, III с.
  5. Початкове навчання арифметиці для початкових шкіл, сільських і міських. Варшава, тип. Яна Котті, 1866. 8°. 67 с.
  6. Зразки польської каліграфії. Варшава, 1866. 8° (альбомний формат). 8 с., 20 а.табл.
    • Екземпляри не збереглися.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]