Ę
| Ę | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ |
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ |
| Č | Č̣ | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ |
| È | É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę |
| Ě | Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ |
| Ƣ | Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î |
| Ï | Ī | Į | İ | I | IJ | Ĵ |
| J̌ | J̣̌ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ |
| Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | LJ | Ñ |
| Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ |
| NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | Ō |
| Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ƥ | Ɋ |
| ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ſ |
| Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Ṣ̌ | Þ |
| Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ |
| Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů |
| Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý |
| Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ |
| Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | Ẓ̌ | |
Ę, ę (e-огонек, пол. e z ogonkiem) — буква латинської абетки, яку нині використовують у польській і литовській мовах, у фонетичних записах автохтонних мов Америки (зокрема, навахо) та мова західних апачів.
У польській абетці ę йде після e, хоча ніколи не є першою літерою слова. Найчастіше вимовляється як /ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/ чи /ɛ/, залежно від контексту.
На відміну від французької, носові голосні в польській є асинхронними, тобто вимовляються ротова голосна + носова напівголосна [ɛw̃], або носова голосна + носова напівголосна. Для спрощення в МФА це іноді позначають як [ɛ̃]. Приклади:
- język («язик», «мова») — [ˈjɛw̃zɨk]
- mięso («м'ясо») — [ˈmjɛw̃sɔ]
- ciężki («тяжкий») — [ˈtɕɛw̃ʂki]
Перед усіма проривними приголосними та африкатами вимовляється як ротова голосна + носова приголосна, причому перед більшістю приголосних іде /ɛn/, перед p та b — /ɛm/. Наприклад,
- więcej («більше») — [ˈvjɛntsɛj]
- sędzia («суддя») — [ˈsɛndʑa]
- głęboki («глибокий») — [ɡwɛmˈbɔki]
Якщо ę є останньою літерою слова, або передує L чи Ł, більшість поляків вимовляють її просто як [ɛ]. Наприклад, będę («буду»), може звучати як [ˈbɛndɛ] чи [ˈbɛndɛ̃], так само dziękuję («дякую») може бути як [dʑɛnˈkujɛ], так і [dʑɛnˈkujɛ̃].
У деяких регіональних діалектах ę в кінцевій позиції вимовляється як /ɛm/, тому robię іноді звучить як [ˈrɔbjɛm]. Подібна манера мовлення вирізняла колишнього польського президента Леха Валенсу, а деякі його речення часто писалися відповідно до вимови, напр. «Nie chcem, ale muszem» (коректне написання «Nie chcę, ale muszę»; «Не хочу, але мушу»). Це стало частиною популярного сленгу.
Польський звук /ę/ походить від короткого носового /a/ середньовічної польської, що перейшов у короткий носовий /e/ в сучасній. Ця середньовічна голосна разом із аналогічною довгою, в свою чергу, були похідними від об'єднаних носових голосних *ę та *ǫ у пізній праслов'янській мові.
| Рання праслов'янська | *em/*en та *am/*an |
| Пізня праслов'янська | /ẽ/ та /õ/, транскрибується як ‹ę› та ‹ǫ› |
| Середньовічна польська | коротка та довга /ã/, на письмі іноді ‹ø› |
| Сучасна польська | коротка /ã/ → /ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/, на письмі ‹ę› довга /ã/ → /ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/, на письмі ‹ą› |
ę часто чергується з ą, наприклад:
- зуб: ząb → zęby (зуби), змія: wąż → węże (змії)
- чоловік: mąż → z mężem (з чоловіком)
- тягар: ciężar → ciążyć (бути тягарем), місяць: miesiąc → miesięczny (місячний), суддя: sędzia → sądzić (судити)
- ряд: rząd → z rzędu (з ряду)
У литовській абетці ę позначає звук [æː]. Для деяких форм іменників ę використовується для позначення знахідного відмінка: eglė (ялина) => eglę.
- Lithuanian language: Omniglot [Архівовано 12 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Polish language: Omniglot [Архівовано 1 березня 2009 у Wayback Machine.]