Попов Павло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Попов Павло Миколайович
Попов Павло Миколайович.gif
Народився 28 липня 1890(1890-07-28)
Миколаївка
Помер 4 квітня 1971(1971-04-04) (80 років)
Київ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія УРСР
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater Історико-філологічний факультет Київського університетуd
Посада професор Київського університету
Вчене звання член-кореспондент АН УРСР
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Член НАН України
Відомий завдяки: літературознавство та фольклористика

Павло́ Микола́йович Попо́в (* 28 (16) липня 1890, Миколаївка (сучасний Буринський район Сумської області) — 4 квітня 1971, Київ) — український літературознавець радянських часів, мистецтвознавець та фольклорист, 1939 — член-кореспондент АН УРСР (літературознавство та фольклористика).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Курську духовну семінарію та художню школу (у класі М. М. Якименка-Забуги). Навчався на історико-філологічних факультетах Варшавського університету, закінчив Київський університет (1916).

З 1920 року працює у системі Академії наук УРСР, одночасно викладав — у Київському художньому та педагогічному інститутах.

З початку 1920-х років активно займався збором фольклорного матеріалу, досліджував проблеми історії усної народної творчості та методики її збирання.

Обґрунтував метод тривалого та систематичного спостереження в певному населеному пункті фольклорного процесу — на противагу так званому екскурсійному методу.

Завідуючий відділом рукописів Всеукраїнської бібліотеки в 1929—1934 роках.

Протягом 1930-х років докладав багато зусиль до складання програм щодо викладання фольклору у вищій школі. В тому часі написав та редагував підручники, посібники та хрестоматії з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів.

З 1934 року — одночасно професор Київського університету.

1935—1940 — викладач давньої української літератури українського та російського фольклору у Київському педагогічному інституті.

1938—1971 — співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Є автором ґрунтовних досліджень: «Загадки», «Прислів'я та приказки», «До питання про шляхи розвитку епосу східних слов'ян».

Писав нариси по українській фольклористиці — «Зародки вивчення староруської та української народної поетичної творчості з найдавніших часів до початку XIX ст.», статті, пов'язані з фольклором у творчості О. Пушкіна, Г. Сковороди, Т. Шевченка, інших письменників.

Вагомий його доробок у вивченні української та східнослов'янської літератур. Написав низку праці про «Слово о полку Ігоревім», творчість Л. Барановича, І. Галятовського, М. Смотрицького, І. Франка.

Висвітлював питання міжнаціональних літературних і культурних зв'язків, зокрема, в дослідженні «Албанія в російській та українській літературах XV—XX ст.».

Є автором статей та розвідок з історії книги та книгодрукування, зокрема: «Друкарство, його початок та поширення в Європі (XV—XVI ст.)», «До початків світового друкарства», «Початки друкарства у слов'ян», «Слов'янські інкунабули київських бібліотек».

Також великий обсяг робіт провів в дослідженн українського мистецтвознавства: «Ксилографічні дошки Лаврського музею», «Матеріали до словника українських граверів», дослідження про Т. Шевченка-художника.

Він перший почав вивчення «графіті» Софійського собору в Києві. Загалом в науковій спадщині понад 300 досліджень в різних галузях української науки.

Серед його праць:

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сухобрус Г. С. Павло Миколайович Попов // НТЕ. — 1960. — № 3. — С. 41–46
  • Білецький О. I., Шолом Ф. Я. П. М. Попов // Рад. літературознавство. — 1960. — № 6. — С. 67–72
  • Білецький O. I., Сухобрус Г. С., Шолом Ф. Я. Павло Миколайович Попов [Бібліографія]. — К., 1961. — 32 с.
  • Попов Павло Миколайович // УРЕ. — К., 1963. — Т. 11. — С. 393.
  • Павло Попов // Письменники Радянської України: 1917—1987. — К., 1988. — С. 490.
  • Історія Академії наук України: 1918—1923: Док. і матеріали. — К., 1993. — С. 534.
  • Академія наук України: Персональний склад. — К., 1993. — С. 246.
  • Лисоченко І. Д. Огляд архіву П. М. Попова / Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 1994. — Вип. 2. — С. 156—160
  • Попов П. М. / Видатні вчені Національної академії наук України: Особові архіви та рукоп. фонди акад. і чл.-кор. у нац. б-ці України ім. В. І. Вернадського: 1918—1998: Путівник. — К., 1998. — С. 65–71.