Портал:Графіка/Біографії/Архів

Перева́льський Васи́ль Євдоки́мович (13 червня 1938, с. Бубнів) — український художник-графік. Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2001). Народний художник України (1999). Доцент (2003). Лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького (1993).

Біографія

Василь Перевальський народився 13 червня 1938 року в с. Бубнів Золотоніського району Черкаської області.

У 1965 році закінчив Київський державний художній інститут, де вчився у В. Касіяна, 1965–1967 — у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у М. Дерегуса.

У 1970–1975 роках працював художнім редактором видавництва «Мистецтво» та головним художником видавництва «Радянська школа» (тепер «Освіта»).

З 1987 по 1991 рік обіймав посаду секретаря Національної спілки художників України. У 1997–1998 роках — заступник голови Київської організації НСХУ, у 2000–2005 роках — заступник голови НСХУ.

У 1967–1969 роках викладав у Київському художньо-промисловому технікумі. З 1991 року почав викладати в Національному технічному університеті України «КПІ», завідував кафедрою графіки видавничо-поліграфічного факультету. З 2003 року викладає у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, з 2004 року — завідує там кафедрою графічних мистецтв.:::::::::::::::: Докладніше

_______________________________________________________________________________________

• Якоб Бінк.

Маловідомий життєпис

Біографія Якоба Бінка відома надзвичайно мало. Народився в місті Кельн. Але точної дати народження не знайдено, її розміщають близько 1490 року.

За припущеннями був учнем Альбрехта Дюрера, хоча це не доведено. Точних відомостей про це не знайдено. Можливо, він не навчався у Дюрера, а знав його гравюри і мав вплив художньої манери останнього. Знав художник і графічні твори італійця Маркантоніо Раймонді. Дослідникам відома його маловдало виконана копія гравюри з сюжетом «Винищення немовлят за наказом царя Ірода», котра походить від композиції італійського художника Рафаеля Санті.

Відомо, що працював при королівському дворі в Данії, де були створені портрети королівського подружжя Кристіана ІІІ Данського та королеви Доротеї. Відомі також його портрети Херлуфа Тролле, данського адмірала, та Біргітти Гьойє, дружини адмірала.

Працював як портретист.:::::::::::::::: Докладніше ____________________________________________________________________________________ Анато́лій Дми́трович Базиле́вич (* 7 червня 1926, Жмеринка — † 30 червня 2005, Київ) — український художник. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Народний художник України (1993).

Біографічні відомості

Народився 7 червня 1926 року в містечку Жмеринці (нині Вінницька область) у родині інженера. Переїхавши в 1933 році з батьками до Маріуполя, Анатолій відвідував художній гурток при металургійному заводі. Хлопець почав малювати з дитинства, як і більшість дітей. Але щось привертало увагу до його дитячих малюнків. Гострослов-батько зберіг частку дитячих малюнків сина.

Під час захоплення Маріуполя вояками фашистської Німеччини родину Базилевичів примусово вивезли на роботу до Німеччини. Батько помер від поранень під час бомбардування. Мати змогла повернутись до міста Маріуполь з сином.

Художня освіта

У 1947 році вступив до Харківського художнього інституту. Його вчителями були такі українські художники як Г. А. Бондаренко, Й. А. Дайц, А. Й. Страхов. Дипломною роботою були ілюстрації до «Буковинської повісті» І. Муратова. Перша книжка, оформлена А. Базилевичем, вийшла у 1951 році в Харківському книжково-газетному видавництві. Це були «Байки» Г. Брежньова. Наступного року з'явилися його ілюстрації до «Байок» І. Крилова, що вийшли друком у київському видавництві «Молодь».

________________________________________________________________________________________

• Міхеєв Павло Михайлович (1944 р.н.).

Життєпис

Народився 4 липня 1944 року у м. Харкові. У 1945 році батьки переїхали до Києва. З 10 років ази малювання почав опановувати, відвідуючи художню студію Н. О. Осташинського, згодом — студію образотворчого мистецтва Жовтневого палацу, якою керував В. І. Забашта.

Навчання в Одеському художньому училищі ім. Грекова відзначилося творчими пошуками та експериментами в різних стилях сучасного та традиційного мистецтва. Вже у 1973 році, вперше виставлений на Республіканській виставці «Молоді художники Радянської України», твір П. М. Міхеєва «Ранок», був куплений Міністерством культури України.

1974 року художник поступив на київське відділення Львівського поліграфічного інституту ім. Федорова, яке закінчив у 1980 році. Дипломна робота — серія офортів «Києве мій» (керівники Ф. І. Юр'єв та В. П. Ламах). З того часу П. М. Міхеєв є учасником багатьох вітчизняних та міжнародних виставок. Неодноразово брав участь у творчих поїздках київських художників областями України, зокрема, до будинку творчості у Седнєві. Брав участь у спільних виставках художників м. Києва.:::::::::::::::: Докладніше