Бондаренко Григорій Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бондаренко Григорій Антонович
Бондаренко Григорій Антонович.jpg
Народження 31 січня (12 лютого) 1892
Новогеоргіївськ, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть 31 січня 1969(1969-01-31) (76 років)
  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Жанр жанрове малярство і пейзаж
Навчання Одеське художнє училище (1915) і Вищий художньо-технічний інститут (1927)
Діяльність художник
Вчитель Костанді Киріак Костянтинович, Творожников Іван Івановичd, Залеман Гуго Робертовичd, Петров-Водкін Кузьма Сергійович і Конашевич Володимир Михайловичd
Відомі учні Тараненко Валентин Григорович, Тарасенко Олександр Петрович, Ткачова Антоніна Яківна і Базилевич Анатолій Дмитрович
Працівник Харківський художній інститут і Харківський художньо-промисловий інститут
Член Національна спілка художників України

Григо́рій Анто́нович (Августович) Бондаре́нко (нар. 12 лютого 1892, Новогеоргіївськ — пом. 31 січня 1969, Харків) — український радянський художник і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 31 січня [12 лютого] 1892(18920212) року в місті Новогеоргіївську Херсонської губернії Російської імперії (нині затоплене водами Кременчуцького водосховища) в сім'ї робітника. Протягом 1909—1911 років навчався у Віленській художній школі; у 1911—1915 роках — в Одеському художньому училищі, у майстерні Киріака Костанді. Упродовж 1915—1917 років навчався у Петербурзькій академії мистецтв, де його викладачами були зокрема Гуго Залеман, Іван Творожников.

У 1920—1923 роках працював у Харківській майстерні Українського відділеня РОСТА і розписував разом з Василем Єрмиловим Вощенківські казарми, а також разом з Анатолієм Волненком та Олександром Хвостенко-Хвостовим видавав агітаційні «Вікна сатири». Упродовж 1923—1927 років навчався у Вищому державному художньо-технічному інституті в Ленінграді у Кузьми Петрова-Водкіна, Володимира Конашевича.

Протягом 1927—1941 років працював дизайнером та ілюстратором художніх видань для дітей у Харкові, Одесі, Києві. Під час німецько-радянської війни працював у Чувашії та Башкирії.

У 1945—1969 роках викладав: з 1948 року — професор Харківського художнього інституту; з 1963 року — Харківського художньо-промислового інституту. Серед учнів: Валентин Тараненко, Олександр Тарасенко, Антоніна Ткачова, Анатолій Базилевич. Помер у Харкові 31 січня 1969 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Малював для журналів Харкова і Києва: «Червоний Перець» (1922), «Тук-тук» (1929), «Жовтень» (1934—1936). Автор ілюстрацій до творів:

Працював у галузі станкової графіки, створював жанрові композиції, пейзажі, переважно у техніці літографії. Серед робіт:

  • «Харків. Пам'ятник Тарасу Шевченку» (1936);
  • «Олександр Пушкін серед циган» (1937);
  • «Похорон Вакуленчука» (1940, літографія);
  • «1918 рік. Партизани» (1948, літографія);
  • «Малий Іван Франко слухає народні мелодії» (1956);
  • «Харків. Вулиця Університетська» (1960);
на Шевченківську тему
  • «Тарас Шевченко в Орській фортеці» (1939, літографія; Національний художній музей України);
  • «Тарас Шевченко серед селян» (1939, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Тарас Шевченко у Енгельгардта» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Маленький Тарас слухає оповідання діда» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Тарас Шевченко і його земляк А. Обеременко» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Малий Тарас слухає свого діда Якима» (1964, кольорова літографія);
індустріальні пейзажі і композиції
  • серія «Донбас» (1945—1947, кольорові літографії);
  • «Вирубка металу» (1947);
  • «Краматорськ. Діюча домна» (1947, папір, вугілля; Національний художній музей України)[1];
  • «Каховка» (1953);
  • «Ливарний двір» (1957);
  • «Чищення ковша» (1957);
  • «На металургійному заводі» (1957);
пейзажі
  • «Ріка Тясмин» (1944);
  • «Рідні місця» (1944);
  • «Весна» (1944);
  • «На Дніпрі» (1947);
  • «Полудень. Дніпро» (1948);

Брав участь у республіканських і всесоюзних художніх виставках з 1924 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1962 і 1974 роках.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 79.

Література[ред. | ред. код]