Правастатин
 | |
|---|---|
Правастатин
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (3R,5R)-3,5-dihydroxy-7-((1R,2S,6S,8R,8aR)-6-hydroxy-2-methyl-8-{[(2S)-2-methylbutanoyl]oxy}-1,2,6,7,8,8a-hexahydronaphthalen-1-yl)-heptanoic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | C10 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C23H36O7 |
| Мол. маса | 424,528 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 15-20% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 1,3-2,6 год. |
| Екскреція | фекалії, Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ПРАВАСТАТИН САНДОЗ, Фармацевтична компанія «Лек»,Словенія UA/7960/01/01 04.07.2008-04/07/2013 |
Правастатин — напівсинтетичний гіполіпідемічний засіб, що належить до групи статинів, для перорального застосування.
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Правастатин — напівсинтетичний гіполіпідемічний засіб, що належить до групи статинів, для перорального застосування. Правастатин є частково модифікованим дериватом мевінієвої кислоти, що отримується із грибка Penicillium citrinum, та уперше досліджений у 70-х роках ХХ століття у лабораторії японської компанії «Sankyo Pharma Inc.».[1][2] Механізм дії препарату полягає у блокуванні початкових стадій синтезу холестерину. Після перорального прийому правастатин чинить основну дію в печінці, де конкурентно блокує фермент ГМГ-КоА-редуктазу, який каталізує перетворення ГМГ-КоА у мевалонат, що дозволяє блокувати біосинтез холестерину на початковій стадії. Правастатин пригнічує біосинтез ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів, ліпопротеїнів дуже низької щільності , аполіпопротеїну В. Разом із тим препарат підвищує вміст у крові ліпопротеїнів високої щільності, які мають антиатерогенний ефект. Внаслідок тривалого (більше 6 місяців) прийому правастатину зменшується об'єм атеросклеротичної бляшки, і зменшення цього об'єму корелює із змінами рівня у крові ліпопротеїдів високої щільності. Згідно міжнародних досліджень, застосування правастатину призводить до суттєвого зменшення смертності від ІХС, загальної смертності та частоти нефатального інфаркту міокарду і інсультів, зменшується потреба у госпіталізації хворих та потреба у реваскуляризації.[2]
Фармакодинаміка[ред. | ред. код]
Правастатин швидко, але погано (30—54 % прийнятої дози) всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність препарату складає в середньому 17 % (від 15 до 20 %), що можна пояснити ефектом першого проходження через печінку. Правастатин добре зв'язується із білками плазми крові. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1—1,5 години, при прийомі препарату з їжею всмоктування препарату сповільнюється та знижується. Правастатин погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Правастатин накопичується у печінці, де метаболізується до активних та неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно із калом у вигляді метаболітів, незначна частина метаболітів виводиться із сечею. Період напіввиведення правастатину становить 1,3—2,6 години. При порушеннях функції печінки або нирок період напіввиведення правастатину змінюється незначно.
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Правастатин застосовують при первинних гіперхолестеринеміях (гіперліпопротеїнеміях IIa и IIb типів) з високим вмістом ліпопротеїнів низької щільності (при неефективності дієтотерапії у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення коронарного атеросклерозу); комбінованій гіперхолестеринемії та гіпертригліцеридемії; атеросклерозі; для зменшення частоти розвитку серцево-судинних захворювань та смертності у хворих із середньою і тяжкою гіперхолестеринемією та при підвищеному ризику виникнення перших клінічних епізодів серцево-судинних захворювань; для вторинної профілактики значних небажаних явищ з боку серця у дорослих з ішемічною хворобою серця, у тому числі при інфаркті міокарду та нестабільній стенокардії в анамнезі; для зниження посттрансплантаційної гіперліпідемії у пацієнтів, які застосовують імуносупресори після трансплантації органів.
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні правастатину можливі наступні побічні ефекти[3]:
- Алергічні реакції та реакції з боку шкірних покривів — нечасто (0,1—1 %) висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, екзема, вовчакоподібний синдром, дерматоміозит, васкуліт, гарячка, фотодерматоз; дуже рідко (менше 0,01 %) синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, анафілактичний шок, алопеція, депігментація шкіри.
- З боку травної системи — нечасто нудота, біль у животі, запор або діарея, метеоризм, диспепсія, панкреатит; дуже рідко гепатит, жировий гепатоз, цироз печінки або некроз печінки, гепатома.
- З боку нервової системи — рідко (0,01—0,1 %) головний біль, запаморочення, парестезії, дизестезія, гіпестезія, тремор, неспокій, депресія, втрата пам'яті, порушення пам'яті, психічні порушення, периферична нейропатія, парез лицевого нерва, прогресування катаракти, офтальмоплегія.
- З боку кістково-м'язової системи — нечасто міалгії, міопатії, міозит, розриви і пошкодження сухожиль; в окремих випадках рабдоміоліз.
- Інші побічні ефекти — дуже рідко зниження лібідо і потенції, гінекомастія, порушення дихання, інтерстиціальні захворювання легень, міоглобінурія, ниркова недостатність, тахікардія.
- Зміни в лабораторних аналізах — нечасто тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, еозинофілія, підвищення активності амінотрансфераз і лужної фосфатази, підвищення рівня білірубіну в крові; дуже рідко підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення активності креатинінфосфокінази в крові.
Протипоказання[ред. | ред. код]
Правастатин протипоказаний при підвищеній чутливості до статинів, вагітності та годуванні грудьми, гострих захворюваннях печінки, стійкому підвищенні рівня активності амінотрансфераз в крові невідомої етіології. У дитячому віці правастатин дозволений для застосування виключно у випадку сімейної гіперхолестеринемії дітям, старшим 8 років. При сумісному прийомі з циклоспорином, фібратами або еритроміцином підвищується ризик міопатії.
Форми випуску[ред. | ред. код]
Правастатин випускається у вигляді таблеток по 0,01 та 0,02 г.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jonathan A. Tobert Lovastatin and beyond: the history of the HMG-CoA reductase inhibitors Nature Reviews Drug Discovery 2, 517—526 (July 2003) PMID 12815379 (англ.)
- ↑ а б http://www.pharmateca.ru/ru/archive/article/5356 (рос.)
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule/869 (рос.)
- ↑ http://mashkovsky.ru/tiki-index.php?page=Правастатин [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]" title="Правастатин в Справочнике Машковского">Правастатин (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Правастатин на сайті mozdocs.kiev.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- Правастатин на сайті rlsnet.ru(рос.)
- Правастатин на сайті cardiolog.org(рос.)