Пружанський повіт (Російська імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пружанський повіт
Герб повіту
Губернія Гродненська губернія
Центр Пружани
Створений 1795
Площа 333 512 (3643.6 км²) (1897)
Населення 139 100 осіб (1897)
Густота 38.2 осіб / км²
Попередники Річ Посполита
Наступники Польща Польща Поліське воєводство

Пружанський повіт (біл. Пружанскі павет) — історична адміністративно-територіальна одиниця Слонімської, Литовської та Гродненської губернії. Адміністративний центр — місто Пружани.

Підпорядкування

[ред. | ред. код]

Склад

[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік налічував 241 сільську громаду, 414 поселень у 22 волостях. Населення — 93 767 осіб (46787 чоловічої статі та 46980 — жіночої), 7 885 дворових господарств[1].

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 126345 70265
Приватної власності 97608 27626
Казенної власності 106653 1066
Іншої власності 2906 1201
Загалом 333512 100158

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Волосний поділ станом на 1886 рік:

Назва Центр Населення Кількість дворів Площа, десятин Площа орної
землі, дес.
Кількість поселень
(сільських громад)
1 Байківська Полеукішки 2223 186 5927 2978 11 (7)
2 Березька Картуз-Береза 7476 589 17902 6470 20 (11)
3 Біловезько-Олександрівська Біловіж 3686 515 10038 6319 59 (11)
4 Великосільська ? 2537 218 5809 2798 6 (7)
5 Городечнянська Щерчеве 2923 235 11888 4738 12 (18)
6 Добучинська Огородники 2922 304 6970 4062 8 (7)
7 Котранська ? 1971 152 8412 2937 11 (7)
8 Линівська ? 2741 203 6919 3059 7 (5)
9 Малецька ? 4800 335 10922 4973 15 (13)
10 Масіївська ? 4924 703 10304 5574 51 (10)
11 Матвіївська ? 1619 124 6891 2093 8 (5)
12 Михайлівська Шані 5208 464 15792 6484 18 (11)
13 Мурав'ївська Матяса 6151 460 17868 9011 24 (23)
14 Никитська Смоляни 2547 203 6639 3558 11 (8)
15 Носковська ? 4587 397 11361 5174 29 (18)
16 Ревятицька ? 4227 336 10889 4396 16 (13)
17 Рудницька ? 4214 341 7529 3677 15 (15)
18 Селецька ? 7409 499 17280 6083 28 (17)
19 Старуновська ? 3937 431 10100 3171 27 (12)
20 Сухопільська ? 7089 622 20785 7735 22 (18)
21 Черняківська ? 1885 137 8038 2033 9 (7)
22 Шерешевська ? 7188 440 6179 2793 7 (3)

Станом на 1913 рік у повіті було 19 волостей[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Повіт знаходився на межі української етнічної території. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, значну частину населення повіту стоновили українці[3].

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 86,5 %, євреїв — 9 %, поляків — 3 %, німців — 0,7 %, татар — 0,03 %[4].

За переписом 1897 року чисельність населення становило 139 074 особи[5]. У повітовому місті Пружани проживало 7 633 мешканці[6]. Розподіл населення за рідною мовою згідно з переписом 1897 року[5]:

Мова Осіб Відсоток
білоруська 104988 75,5 %
єврейська 17797 12,8 %
українська 9278 6,7 %
російська 4182 3,0 %
польська 1936 1,4 %
німецька 392 0,3 %
татарська 183 0,1 %
інші 318 0,3 %
Разом 139 074 100 %

Відомі особи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  2. рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913
  3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 361. (рос. дореф.)
  4. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 156. (рос. дореф.)
  5. а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 11 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)
  6. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 11 січня 2020. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
  • рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  • Prużański powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 111. (пол.) (пол.)