Прімогенітура
Зовнішній вигляд
Прімогенітура (від лат. primus - перший і лат. genitura - народження) чи первородство — система успадкування престолу в монархіях за правом первородства[1].
Розрізняють такі види за гендерними деталями успадкування[1]:
- Агнатична прімогенітура чи патрилінійна прімогенітура, найбільш відома як салічна система. Жінки повністю виключаються з лінії престолонаслідування, з 1606 і зараз діє в Ліхтенштейні[2] (див Успадкування ліхтенштейнського престолу).
- Агнатично-когнатична прімогенітура, відома також, як австрійська система. Жінки не виключаються з лінії престолонаслідування, проте чоловіки мають переважне право. Жінки посідають престол лише за відсутності жодного представника династії чоловічої статі. Діяла в Австрійській і Російській імперіях.
- Когнатична прімогенітура, відома також, як кастильська система. Жінки не виключаються з лінії престолонаслідування, однак при інших рівних умовах чоловіки мають переважне право, подібно до австрійської, але з слабшими обмеженнями. Жінка може успадкувати престол лише за відсутності прямих нащадків монарха. Діє в Іспанії та Англії.
- Абсолютна (шведська) прімогенітура. Жінки і чоловіки мають рівні права, престол займає старший нащадок незалежно від статі. Зараз використовується в більшості європейських монархій.
- Матрилінійна прімогенітура чи утробна прімогенітура — в Європі невідома. Чоловіки повністю виключаються з лінії престолонаслідування.
- ↑ а б Самброс, А.С. (2014). ПОЛІТИЧНИЙ ФАМІЛІЗМ: ПРОБЛЕМИ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ТА ВНУТРІШНІ МЕХАНІЗМИ ФЕНОМЕНІВ. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна, серія „Питання політології” (1132).
- ↑ Fürst und Volk - Eine liechtensteinische Staatskunde. www.fuerstundvolk.li. Процитовано 18 травня 2026.
| Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |