Фредерік Бастіа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Бастіа
фр. Frédéric Bastiat
Bastiat.jpg
Ім'я при народженні фр. Claude Frédéric Bastiat
Народився 29 червня 1801
Байонна
Помер 24 грудня 1850
Рим, Папська держава
·туберкульоз
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність філософ, економіст, есеїст, політик, магістрат
Alma mater abbaye-école de Sorèzed
Знання мов французька[2]
Magnum opus Метафора про розбите вікно, Economic Harmoniesd, Петиція свічкарів і The Lawd
Посада депутат Національної асамблеї Франції, член генеральної радиd і justice of the peaced

Фредері́к Бастіа́ (фр. Frédéric Bastiat; повн. Claude-Frédéric Bastiat, *29 червня 1801, Байонна — †24 грудня 1850, Рим) — французький економіст, проповідував гармонію інтересів капіталу і праці, представляючи капіталізм як природну організацію суспільства. Бастіа розвинув економічну концепцію альтернативної вартості та ввів метафору про розбите вікно в економічну теорію. Також він був "вільним каменярем" і членом Національної асамблеї Франції.[3]. Взаємини між класами Бастіа розглядав як обмін послугами, а прибутки капіталістів як процент на капітал.

Теорія капіталу Бастіа[ред. | ред. код]

Бастіа створював свої роботи напередодні і безпосередньо під час революцій 1848-1849. Одночасно з ним заявив про себе Карл Маркс. Однак позиції двох економістів були діаметрально протилежні.

Бастіа доводив, що нагромадження капіталу веде до збагачення найманих працівників: за підвищенням продуктивності праці слідує зростання реальних доходів робітників, як за рахунок зростання оплати праці, так і за рахунок здешевлення продуктів, які виробляють і споживають ті ж робітники. Одночасно з ростом капіталу знижується і його ціна, тим самим прискорюючи розвиток економіки. Таким чином, інтереси і капіталістів, і робітників збігаються - як мінімум, у вимозі вільної торгівлі та обмеження державного втручання.

Капітал, за твердженням Бастіа, завжди працює на інтереси людей, які їм не володіють - тобто, на інтереси споживачів. Тому для Бастіа економіка - це перш за все точка зору споживача: «будь-які явища в економіці слід оцінювати з точки зору споживача». Банкіри контролюють конкретні адреси, куди тече капітал, але загальний напрямок інвестицій визначається масою споживачів. Втручання держави в практику приватних капітальних вкладень спотворює волю споживачів і призводить до неефективного, сповільненого, розвитку.

Бастіа як популяризатор економічної науки[ред. | ред. код]

Бастіа відомий як активний популяризатор економічної науки. Широку відомість він отримав після публікації серії статей, в яких піддав жорсткій критиці протекціонізм. На ці статті Бастіа надихнула кампанія Річарда Кобдена (Richard Cobden) проти британських законів про зерно, які обмежували імпорт зернових). Бастіа поклявся стати "французьким Кобденом".

Метафора про розбите вікно[ред. | ред. код]

Бастіа використав образ розбитого вікна для ілюстрації помилковості думки про те, що будь-яка нещасна подія, катастрофа, сприятиме економічному пожвавленню і зростанню.

Париж нагодований![ред. | ред. код]

Одна з найбільш відомих фраз Бастіа - "Париж нагодований!", яку він виголосив, усвідомивши, що за відсутності централізованого постачання, дефіциту продуктів у Парижі XIX ст. не спостерігається. Ця фраза є синонімічною до метафори Адама Сміта "невидима рука ринку" і ілюструє самоорганізованість вільного ринку. Джин Келлахан використав цю фразу Бастіа у своїй "Економіці для звичайних людей":

«Ніхто не складав єдиний план завозу товарів для міста, але набір і обсяг товарів, які декларувалися у міських воріт, виявлялися приблизно "вірними". У XIX ст. французький економіст Фредерік Бастіа звернув увагу на це дивовижне явище, вигукнувши "Париж нагодований!"»

«Экономика для обычных людей», Джин Кэллахан

Інші вчені про Бастіа[ред. | ред. код]

Карл Маркс піддав критиці погляди Бастіа в своїй праці «Кері і Бастіа» (1857) та інших творах. Зокрема, Маркс характеризував Бастіа як «...найбільш ницого, а тому найвдалішого представника вульгарно-економічної апологетики».[4]

Йозеф Шумпетер назвав Бастіа «найяскравішим економічним журналістом поміж усіх будь-коли живших».

Праці[ред. | ред. код]

  • "Економічні софізми". Sophismes économiqutes, P., 1846, nouv. éd.. P., 1854, (рос. пер. — Экономические софизмы, СПБ, 1863);
  • "Економічні гармонії". Harmonies économiques. P., 1840, nouv. éd., P., 1954; (рос. пер. — Экономические гармонии [М.], 1904);
  • "Що видно і чого не видно". Ce qu'on voit et ce qu'on ne voit pas. Choix de sophismes et de pamphlets économiques, avec une préface d'Alain Madelin, Éditions Romillat, 1993, (ISBN 2878940040).

Цитати[ред. | ред. код]

  • «Держава - це величезна фікція, за допомогою якої всі намагаються жити за рахунок інших»[5]
  • «Коли грабіж стає способом життя групи людей, вони незабаром створюють для себе легальну систему, яка дозволяє це, і моральний кодекс, який прославляє це»
  • «В результаті обміну, добробут кожного приносить користь всім»
  • «Конкуренція - це просто відсутність гноблення»
  • «Вся різниця між поганими і хорошими економістами в тому, що перші помічають лише очевидні наслідки, а другі приймають до уваги також і ті, які треба передбачити».
  • «Податок – це грабунок по закону».
  • «… Коли їм [державним діячам] доводиться вибирати між реальним благом [для себе] і абстрактною справедливістю [для народу], остання сильно ризикує бути невибраною».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://it.findagrave.com/memorial/28652431/
  2. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Initiated in 1820 at "La Zélée" lodge in Bayonne (La Franc-maçonnerie à Bayonne, 1980).
  4. Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., 2 изд., т. 23, с. 18
  5. Bastiat, Frédéric (1848). Journal des Débats (fr). Journal des Débats, n° du 25 septembre 1848. с. n° du 25. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]