Генрі Джордж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрі Джордж
Henry George
Henry George.jpg
Народився 2 серпня 1839(1839-08-02)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Помер 29 жовтня 1897(1897-10-29) (58 років)
Нью-Йорк, США
·Геморагічний інсульт
Поховання Грін-Вудський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Національність американець
Діяльність економіст, філософ, письменник, журналіст, редактор[d]
Сфера роботи економіка, журналістика
Мова творів англійська[1]
Партія Республіканська партія США, Демократична партія США і Union Labor Party[d]

Генрі Джордж (2 серпня 1839, Філадельфія, США29 жовтня 1897, Нью-Йорк, США)— американський політичний економіст і журналіст. Його ідеї були надзвичайно популярними в XIX столітті та спричинили кілька реформ, що відбувалися в Прогресивній епосі. Його праці спричинили появу нової економічної філософії, відомої як Джорджизм (англ. Georgism, також геоїзм або геономіка). Він ґрунтується на вірі в те, що люди повинні володіти вартістю, яку вони самі виробляють, але економічна вартість, отримана на землі (включаючи природні ресурси) і з її допомогою, має належати однаковою мірою всім членам суспільства. Його найвідоміша робота «Прогрес і бідність» (Progress and Poverty, 1879), поширилась мільйонами копій по всьому світу, ймовірно, більше, ніж будь-яка інша американська книга до цього часу.

Біографія[ред. | ред. код]

Генрі Джордж народився у Філадельфії, в сім'ї, що належала до найбіднішого прошарку середнього класу. Він був другим з 10 дітей. Навчання в школі припинилося для Джорджа, коли йому було 14 років, і в 15 років, в квітні 1855 він пішов у море юнгою на судні «Hindoo», що йшов на Мельбурн і Калькутту. Після 14-місячного плавання він повернувся до Філадельфії. Через деякий час переселився до Каліфорнії з ідеєю заробити на золотих копальнях, але зазнав невдачі. Після того Генрі Джордж почав працювати друкарем, а незабаром сам вирішив випробувати себе в журналістиці. Влітку 1867 року Джордж став керуючим редактором журналу «Таймс». Він працював також редактором своєї газети «San Francisco Daily Evening Post», репортером демократичного антимонопольного видання. Генрі залишився в цій сфері до кінця своїх днів, закінчивши своє життя редактором і власником газети.

Економічні праці[ред. | ред. код]

Свою першу роботу в галузі економічної теорії Генрі Джордж опублікував в 1871 році. Це була брошура «Наша земля і земельна політика». Книга залишилася малопоміченою, але автор не залишив свій інтерес до цього питання. Протягом декількох років Джордж продовжував збирати матеріали і вивчати наукову літературу. Написана ним в результаті книга «Прогрес і бідність» принесла автору буквально всесвітню популярність. Після виходу «Прогресу і бідності» в світ (1879) її перевели майже на всі європейські мови.

Джорджизм[ред. | ред. код]

Джорджизм (англ. Georgism, також геоїзм або геономіка) — економіко-філософське вчення, в основі якого лежить ідея, що кожен володіє створеним ним продуктом, проте всі природні блага, і перш за все земля, належать в рівній мірі всьому людству.

Пропозиції Генрі Джорджа щодо політики[ред. | ред. код]

Генрі Джордж запропонував наступні реформи:

Спадщина[ред. | ред. код]

Ідеї Генрі Джорджа породили економічну філософію, нині відому як «Джорджизм». Самоопублікований Progress and Poverty — «Прогрес і бідність» Джорджа був першою популярною економічною книгою. Вибухова всесвітня популярність книги часто позначається як початок Прогресивної ери, і різні політичні партії, клуби та благодійні організації по всьому світу були засновані на ідеях Джорджа.

Джон Дьюї писав:

« Жодна людина, жоден випускник вищого навчального закладу, не має права вважати себе освіченою людиною в соціальній думці, якщо у нього немає безпосереднього знайомства з теоретичним внеском цього великого американського мислителя »

Альберт Ейнштейн писав:

« Чоловіки, подібні Генрі Джорджу, рідко зустрічаються. Неможливо уявити собі більш красиве поєднання розумової гостроти, художньої форми і палкої любові до правосуддя. Кожен рядок написаний так, як для нашого покоління. Поширення цих творів — дійсно заслуговує на увагу, для нашого покоління особливо багато і важливо, щоб вчитися у Генрі Джорджа »

Джозеф Стігліц писав:

« Однією з найважливіших, але недооцінених ідей в економіці є принцип Генрі Джорджа про оподаткування економічної ренти землі і, в більш загальному плані, природних ресурсів »

Стігліц також стверджує, що тепер ми знаємо податок на землю «навіть краще, ніж думав Генрі Джордж».

Теорема Генрі Джорджа[ред. | ред. код]

У 1977 році Джозеф Стігліц показав, що при певних умовах витрати уряду на суспільні блага збільшують сукупну орендну плату землі як мінімум на рівну суму. Цей результат був названий економістами теоремою Генрі Джорджа, оскільки він характеризує ситуацію, коли «єдиний податок» Генрі Джорджа не тільки ефективний, але й є єдиним податком, необхідним для фінансування державних витрат.

Економічний внесок[ред. | ред. код]

Джордж примирив питання ефективності та справедливості, показуючи, що обидва можуть бути задоволені у відповідності з системою. Він показав, що Закон Оренди можна застосувати не тільки до сільськогосподарської економіки, але тим більше до міської економіки. І він показав, що немає ніякого невід'ємного конфлікту між працею і капіталом, якби існувало чітке розходження між класичними факторами виробництва, капіталу і землі.

Джордж вважав важливою особливістю своєї теорії економіки в критиці ілюстрації, використовуваної Фредеріком Бастіатом, щоб пояснити природу інтересу і прибутку. Теорія Джорджа мала свою частку критики. Наприклад, австрійський шкільний економіст Євген Бем-Баверк негативно оцінив обговорення Джорджем плану теслі. У своєму трактаті «Капітал і інтерес» він писав: (T) поділ виробництва на дві групи, в одному з яких життєві сили природи утворюють особливий елемент на додаток до праці, в той час як в іншому вони цього не роблять, абсолютно неспроможні […] Пізніше Джордж стверджував, що роль часу у виробництві всепроникна. У «Науці політичної економії» він пише: [Я] я йду до будівельника і кажу йому: «В який час і за якою ціною ти побудуєш мені такий-то будинок?» Він, подумавши, назве час і ціну, засновану на ньому. Ця специфікація часу була б суттєвою … Це я скоро виявив би, якби не сварився з ціною, я прошу його в значній мірі зменшити час … Я міг би змусити будівельника трохи зменшити час …; але тільки завдяки значному підвищенню ціни, поки, нарешті, не буде досягнута точка, де він не погодиться побудувати будинок за менший час, незалежно від ціни. Він сказав би, [що будинок просто не може бути побудований швидше] …. Важливість цього принципу — все виробництво багатства вимагає часу, а також праці.

Роботи[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.