Експропріація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Експропріа́ція (лат. expropriatio, від лат. exproprio — «позбавляю власності») — примусове (без відшкодування чи оплачуване) позбавлення власності.

Зазвичай термін експропріація використовується у випадках вилучення майна державою чи громадою. Як правило така експропріація здійснюється на основі певних законодавчих актів, указів тощо. Експропріація без відшкодування називається конфіскацією. Експропріації — головний спосіб перерозподілу власності в часи соціальних потрясінь та революцій.

На сучасному етапі експропріація в законодавстві європейських країн розглядається виключно як прерогатива державної влади і використовується майже виключно щодо нерухомої власності, у випадку коли вона необхідна для здійснення певних суспільних чи суспільно корисних робіт. Прикладом може бути земельна ділянка, необхідна для будівництва моста чи дороги.

В англійській мові використовуються декілька історично-обумовлених термінів для позначення експроприації: eminent domain (США, Філіпіни), land acquisition (Індія, Малайзія, Сингапур), compulsory purchase/acquisition (Австралія, Нова Зеландія, Ірландія, Сполучене Королівство), resumption (Гонг-Конг, Уганда), resumption/compulsory acquisition (Австралія, Барбадос, Нова Зеландія, Ірландія, Сполучене Королівство), expropriation (Аргентина, Бразилія, Канада, Чілі, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Панама, Польща, Португалія, Україна, ПАР, Іспанія, Швеція).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]