Девід Гарві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Гарві
англ. David Harvey
David Harvey2.jpg
Народився 31 жовтня 1935(1935-10-31)[1] (84 роки)
Джиллінгемd, Медвей (район), Кент, Англія, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність антрополог, географ, викладач університету, економіст, містобудівник
Галузь географія
Alma mater коледж Святого Джонаd
Знання мов англійська[2]
Заклад Лондонська школа економіки та політичних наук, Міський університет Нью-Йорка і Університет Джонса Гопкінса
Членство Американська академія мистецтв і наук і Британська академія
Напрямок Q16640809?
Нагороди

Девід Гарві (англ. David Harvey; нар. 31 жовтня 1935(19351031)) — англо-американський географ, один із засновників т. зв. «радикальної географії», теоретик і популяризатор марксизму.

У 1995 році став лауреатом Премії Вотрена Люда, яку називають «Нобелівською премією з географії». У 2007 році The Times Higher Education Guide включив його у список з 18 найцитованих інтелектуалів всіх часів у галузі гуманітарних і суспільних наук[3]. У 2009 році був найбільш цитованим географом у світі.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Гіллінхемі (Кент, Англія). Починав як історико-географ (робота про виробництво хмелю в Англії у XIX столітті), під впливом віянь часу захопився математичними методами в географії і став автором однієї з найбільш відомих книг школи просторового аналізу «Пояснення в географії» (Explanation in Geography, 1969), в якій викладено методологічні та філософські положення англо-американської школи просторового аналізу. В роботі піддається критиці поняття абсолютного простору в географії, яке розглядається як продукт кантіанської теорії синтетичного апріорного знання.

З початку 1970-х різко змінив напрям діяльності, подібно Вільяму Бунге почав вивчати проблеми соціальної справедливості. На відміну від Бунге, Гарві є марксистом і тому робить акцент на економічній складовій нерівності.

У 1969 перебрався до США й оселився в Балтиморі, поєднуючи вивчення міських гетто з викладанням у місцевому університеті. Надалі Гарві неодноразово міняв місце проживання і викладання:

  • Ph.D. St Johns College, Кембридж, 1961
  • Post-doc, Університет Уппсали, Швеція 1960—1961
  • Лектор, Географія, Бристольський університет, Велика Британія (1961—1969)
  • професор-ад'юнкт, з 1973 — професор, факультет географії та землеустрою, Університет Джона Гопкінса, Балтимор, США (1969—1987 і 1993—2001)
  • Професор географії, Оксфордський університет (1987—1993)
  • Distinguished Professor, факультет антропології, Університет Нью-Йорка (2001-н.ч.)

Бібліографія[ред. | ред. код]

Основні праці, видані з початку 1970-х[ред. | ред. код]

  • Соціальна справедливість і місто («Social Justice and the City», 1973) — про міські ґетто
  • Межі капіталу («Limits to Capital», 1982) — географічний аналіз капіталізму з марксистських позицій
  • Умови постмодернізму («The Condition of Postmodernity», 1989) — бестселер, присвячений критиці ідей постмодернізму
  • Справедливість, природа і географія відмінностей («Justice, Nature and the Geography of Difference», 1996) — про соціальну й екологічну справедливість
  • Простори надії («Spaces of Hope», 2000) — соціалістична утопія
  • Новий імперіалізм («New Imperialism», 2003) — критика воєнної операції США в Іраку
  • Коротка історія неолібералізму («A Brief History of Neoliberalism», 2005) — критичний аналіз розвитку неоліберальних ідей з середини 1970-х
  • Простори глобального капіталізму: на шляху до теорії нерівномірного географічного розвитку («Spaces of Global Capitalism: Towards a Theory of Uneven Geographical Development», 2006)
  • Космополітизм і географії свободи («Cosmopolitanism and the Geographies of Freedom», 2009)

Статті, перекладені українською[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]