Псел (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Псел

Льгов — Харків
Московська залізниця
Ґір'ї

Рік відкриття 1910 (114 років)
Тип проміжна, вантажна
Відстань до ст. Харків-Пасажирський, км
249
Відстань до ст. Льгов, км
83,5
Код станції 206704 ?
Код «Експрес-3» 2000297 ?

Станція Псел (Псьол) знаходиться на дільниці залізниці Готня — Льгов неподалік від поселення Ґір’ї Бєловського району Курської області, підприємства якого обслуговує. Назву станції дала річка Псел, яка бере свій початок на території Курської області та протікає неподалік від станції.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво станції Псел Північно-Донецької залізниці розпочалося після затвердження раціональної траси залізниці Харків — Льгов в 1909 році[1]. Станція відкрилася в 1910 році[2], регулярний рух поїздів через станцію – в 1911 році[3]. Станція Псел розташовувалася на одноколійній залізничній дільниці Готня - Льгов. У 1937 році на напрямі уклали другу колію, через річку Псел побудували ще один залізничний міст[4]. Після розвалу СРСР діючою залишилася знову одна колія. Станом на 2021 рік, Псел є непасажирською станцією (напрям на Готню не має регулярного руху).

В 1911—1917 роках, як і в середині 20-х — 30-х роках XX століття по станції Псел робили зупинку 2 пари поїздів пасажирського сполучення на добу[5][6][7], у відбудовний період після революційних подій 1917—1921 років, а також після Другої Світової війни тут зупинялася 1 пара поїздів пасажирського сполучення[8][9]. З 1951 року кількість пар поїздів пасажирського сполучення почала збільшуватися, однак по Пслу зупинку робили далеко не всі поїзди[10]. З'явилися в сережині ХХ століття у розкладі руху і приміські поїзди. В 1996 році було скасовано останній поїзд далекого пасажирського сполучення[11], в 2012 році – приміського сполучення[12].

В 1913 році відправлення вантажів малої швидкості від станції Псел склало 4,4 млн. пудів (71,8 тис. т), прибуття - 1,1 млн. пудів (18,5 тис. т)[13]. Із самого початку існування станції, основу її вантажообігу за відправленням складали хлібні вантажі (борошно, жито, овес), за прибуттям - вугілля, пшениця, ліс і дрова, сіль тощо[14]. Таким чином, головним вантажем станції був хліб, торгівлю яким по селу Ґір'ї, що неподалік від станції, налагодили задовго до будівництва Північно-Донецької залізниці. У 20-х роках тут було відкрито хлібний кооператив (хлібком), який у 1930 році реорганізували у зсипний пункт "Заготзерно". В 1931 році тут було облаштовано МТС[4]. Станом на 2004-2012 роки, у селі Ґір'ї та при станції Псел діяв один із найбільш потужних зсипних пунктів Курської області[4], Біловська і Псельська МТС[15], ТОВ "Псельське" (підприємство харчової промисловості)[16].

Ще з часів будівництва Північно-Донецької залізниці розглядалися варіанти будівництва під’їзних колій від підприємтсв із виробництва цукру до станції Псел. В 1911 році Харківський підрайонний комітет з перевезення вантажів розглядав клопотання місцевих земств і промисловців про будівництво нових залізниць із примиканням по роздільних пунктах Північно-Донецької залізниці. Було надано для розгляду проекти наступних залізниць: Суджа — Псел — Обоянь (близько 50 верст, прогнозований вантажообіг – 5,7 млн. пудів вантажів на рік, з них 2 млн. пудів — цукор і буряки, 2 млн. пудів – хлібні вантажі), Псел — Миропілля (27 верст, 6,5 млн. пудів вантажів на рік), Псел – Біла (1 млн. пудів вантажів на рік)[17]. Однак до 1917 року рішення щодо перетворення станції Псел у залізничний вузол прийнято не було.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Інформація про станцію Псел на сайті railwayz.info

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Северо-Донецкая жел. дорога // Южный край, № 9630, 07.03.1909. - с. 5.
  2. ↑ Обзор Курской губернии за 1910 год. Курск. 1911.
  3. ↑ Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1911–12 г. СПб. 1911.
  4. ↑ а б в Афанасова Н.И., Ильина З.Д. (2012). Деревня Гирьи - моя малая Родина // Агропромышленный комплекс: контуры будущего. Курск.
  5. ↑ Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года. Летний и зимний 1917—18 г. М. 1917.
  6. ↑ Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1925 г. М. 1925.
  7. ↑ Официальный указатель железнодорожных, водных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1934–35 г. М. 1934.
  8. ↑ Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1922-23 г. М. 1922.
  9. ↑ Официальный указатель пассажирских сообщений. Лето 1946 года. М. 1946.
  10. ↑ Официальный указатель пассажирских сообщений. Лето 1956 года. М. 1956.
  11. ↑ Донецкая железная дорога. Служебное расписание движения пассажирских поездов со 2 июня 1996 г. Донецк. 1996.
  12. ↑ Расписание пригородных поездов Курска - Новости. Все направления.
  13. ↑ Статистический сборник Министерства путей сообщения. Вып. 142: Железные дороги в 1913 г., ч. 1. Пг. 1916.
  14. ↑ Статистический сборник Министерства путей сообщения Россия.М-во путей сообщения. Вып. 128 : Железные дороги в 1911 г., Ч. 2. СПб. 1913.
  15. ↑ Подчалинов А.Н. (2004). Совершенствование и развитие производственных отношений между сельскохозяйственными и обслуживающими предприятиями в агропромышленном комплексе: На материалах Курской области. Дисс., канд. экон. наук, 08.00.05. Курск.
  16. ↑ Требушкова И.Е. (2012). География пищевой промышленности Курской области. Дисс., канд. геогр. наук, 25.00.24. Курск.
  17. ↑ Подъездные пути к станциям Северо-Донецкой жел. дор. // Утро, № 1425, 19.08.1911. - с. 4.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Псел_(станція)&oldid=41643207