1918 в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Flag of Ukraine.svg
1918
в
Україні
Десятиліття:
Див. також:

Інші події 1918
Список років в Україні

Пам'ятні дати та ювілеї[ред. | ред. код]

Видатних особистостей[ред. | ред. код]

Події[ред. | ред. код]

  • 5 січня — В УНР увійшли в обіг перші українські банкноти — карбованці номіналом 100 карбованців.
  • 22 січня — У будинку Педагогічного музею в Києві почалось закрите засідання Малої Ради, на якому було затверджено IV Універсал, що проголосив Україну незалежною державою.
  • 27 — 29 січня — робітники кількох київських заводів почали повстання проти української влади на підтримку наступаючим на Київ російським частинам. Полки вільного козацтва, Гордіївський полк і курінь січових стрільців придушили це повстання.
  • 29 січня — бій під Крутами — близько 300 юнаків Військової школи і студенти київських гімназій, що утворили Помічний Курінь Студентів Січових Стрільців під командуванням капітана Гончаренка, зазнали поразки від більшовицьких військ Михайла Муравйова.
  • 4 лютого — війська Центральної Ради оволоділи територією заводу «Арсенал», захопили три сотні арсенальців і тут же розстріляли їх або закололи багнетами.
  • 9 лютого:
    • Підписано Брест-Литовський мирний договір між Німеччиною, Туреччиною, Болгарією і Австро-Угорщиною з Українською Народною Республікою, за умовами якого держави австро-німецького блоку визнавали незалежність УНР, що врятувало її від повного поглинання більшовицькою Росією і звільнення більшої частини України, яку натомість окупували автро-німецькі війська.
    • війська Червоної армії під командуванням Михайла Муравйова після п'ятиденного артилерійського бомбардування зайняли столицю Української Народної республіки Київ. Жертвами червоного терору в Києві стали кілька тисяч осіб.
  • 25 лютого — На засіданні Центральної Ради ухвалено закон про введення в Україні григоріанського календаря — 16 лютого за старим стилем оголошувалось 1 березня. На території Західної України, що свого часу знаходилась у складі Речі Посполитої григоріанський календар було введено ще у жовтні 1582 року.
  • 3 березня — Після активізації військових дій країн-учасниць Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія) проти Радянської Росії, остання була змушена підписати у Брест-Литовську сепаратний мирний договір у якому визнала незалежність України і Фінляндії, мирний договір України з Німеччиною, втрачала Польщу, Естонію, Латвію і Литву, Грузію та ряд вірменських областей, які переходили до Туреччини. Однак після Листопадової революції 1918 року у Німеччині Росія в односторонньому порядку анулювала Брестський договір.
  • 19 березня:
  • 24 березня — Центральна Рада проголосила українську мову державною.
  • 24 квітня — Частини армії УНР на чолі з Петром Болбочаном захопили Сімферополь — столицю Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди.
  • 28 квітня — Сприяючи планам Української Народної Громади, яка у своїх лавах об'єднувала землевласників і військових і відкрито відстоювала необхідність встановлення в Україні сильної диктаторської влади, командування півмільйонного угруповування австро-німецьких військ, що зайняло Україну, зупинило засідання Центральної Ради, яка саме обговорювала проект конституції УНР.
  • 29 квітня — на Хліборобському конгресі, що відбувся у Києві за участю 8 тисяч делегатів, гетьманом України був обраний генерал Павло Скоропадський, який став односібним главою Української Держави.
  • 8 липня — законом, підписаним гетьманом Скоропадським, створено вищу судову інституцію України — Державний сенат Української держави, який очолив міністр освіти Миколу Василенко.
  • 16 липня — Гетьман Павло Скоропадський затвердив зразок морського прапора України — а білому полі розміщувався прямий синій хрест із каймою такого ж кольору, у лівому верхньому куті зображувався національний прапор невеликого розміру із видрукованою золотом печаткою Святого Володимира посередині. Зараз ВМСУ використовують прапор фактично такого ж дизайну (без тризуба).
  • 24 липня — Гетьман Павло Скоропадський затвердив закони про загальну військову повинність і кримінальну відповідальність за перевищення максимально встановлених цін і спекуляцію.
  • 2 серпня — Гетьман України Павло Скоропадський затвердив Закон «Про створення фонду Національної бібліотеки Української держави».
  • 7 серпня — Україна і Область Війська Донського підписали договір про розмежування кордону і взаємне визнання незалежності й суверенності. Цей документ доповнювався «Додатковою секретною угодою» уповноважених донського та гетьманського урядів, згідно з якою Київ зобов'язувався якнайшвидше постачити донському війську озброєння та військове спорядження з розрахунку на три корпуси з майна, що залишилося «понад кількість, необхідну для укомплектування кількості українських військ, встановленої за угодою з Центральними державами».
  • 17 серпня — Гетьман Скоропадський видав розпорядження про встановлення в Україні 8-годинного робочого дня.
  • 16 жовтня:
    • на з'їзді Вільного козацтва у Чигирині делегати від 5 українських губерній і Кубані обрали отаманом Вільного козацтва генерала Павла Скоропадського.
    • Гетьман Павло Скоропадський видав указ про відродження козацтва, в яке було записано близько 150 тисяч сімей.
  • 18 жовтня — У Львові на зборах українських депутатів австрійської Державної Ради і членів Палати Панів, українських представників галицького і буковинського сеймів було утворено Українську Національну Раду, яка очолила український національний рух в Австро-Угорській імперії. Її президентом було обрано депутата австрійського парламенту Євгена Петрушевича.
  • 1 листопада — Підрозділи українських січових стрільців зайняли найважливіші установи Львова, включаючи будівлі губернаторства, муніципалітету, військові казарми і поліції, вивісили на ратуші жовто-блакитний прапор, проголосивши у місті владу Української Національної Ради. Повстання у Львові, на дві третини населеному поляками, зазнало поразки через три тижні і стало початком Польсько-української війни.
  • 3 листопада — Скликане у Чернівцях народне віче прийняло рішення про приєднання Північної Буковини до України.
  • 12 листопада — Гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію української православної церкви.
  • 13 листопада:
  • 27 листопада:
  • 28 листопада — У залізничному вагончику в Курську було проголошено створення Тимчасового робітничо-селянського уряду України та чолі з Георгієм П'ятаковим.
  • 14 грудня:
    • корпус січових стрільців Євгена Коновальця зайняв Київ, що знаменувало перемогу повстання Директорії під головуванням Володимира Винниченка проти влади гетьмана Павла Скоропадського.
    • втративши підтримку як російських монархічних кіл та українських політичних партій, так і австро-німецьких союзників, гетьман України Павло Скоропадський зрікся влади, передав її своєму уряду, а той у свою чергу передав повноваження Директорії на чолі з Володимиром Винниченком.
  • 26 грудня — У Києві Директорія на чолі з Володимиром Винниченком проголосила відновлення Української Народної Республіки та створення уряду на чолі з Володимиром Чехівським.

Особи[ред. | ред. код]

Призначено, звільнено[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Засновані, створені[ред. | ред. код]

Зникли, скасовані[ред. | ред. код]

Видання, твори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]