Північна війна (1655—1660)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Північна війна
Півнінічні війни, польсько-шведські, шведсько-данські, російсько-шведські війни

Перехід через Бельти
Дата: 1655–1660
Місце: Данія, Швеція, Польща, Литва, Латвія, Білорусь, Україна
Результат:
Сторони
Шведська імперія
Бранденбург-Пруссія (1656-1657)
Трансильванія
Гетьманщина (1657)
Литва
Річ Посполита
Данія-Норвегія
Австрія
Московське царство (1656–1658)
Кримське ханство
Бранденбург-Пруссія (1655-1656, 1657-1660)
Республіка Об'єднаних провінцій
Командувачі
Карл X Густав
Фрідріх-Вільгельм
Юрій II Ракоці
Богдан Хмельницький
Ян II Казимир
Фрідріх ІІІ
Олексій Михайловичbr>Фрідріх-Вільгельм

Півні́чна війна́ — збройний конфлікт у 16551660 роках Шведської імперії та її союзників проти Речі Посполитої та її союзників — Московського царства (16561658), Бранденбург-Пруссії1657), Священної Римської імперії1657), Данії-Норвегії1657), а також Республіка Об'єднаних провінцій. Завершилася посиленням Шведської імперії, Бранденбургу та Московського царства, ослабленням Данії-Норвегії та Речі Посполитої.

Назва[ред. | ред. код]

  • Північна війна
  • Перша північна війна
  • Друга північна війна
  • Мала Північна війна

Причини[ред. | ред. код]

У 1655 Річ Посполита була дуже ослаблена повстанням Хмельницького та війною з Московським царством. Шведська імперія прагнула, заволодівши прибалтійською територією Речі Посполитої, затвердити своє панування на Балтиці.

Успіхи московських військ у кампанії 1654 року викликали гостре занепокоєння в Стокгольм, оскільки захопивши землі Великого князівства Литовського на Західній Двіні, Москва ставила під свій контроль території, з яких відбувалося постачання Риги, і отримувала вигідні стратегічні позиції для наступу на шведську Лівонію[1].

У грудні 1654 відбулося засідання шведського ріксроду, де було прийнято рішення, що події набувають такий оборот, що Шведська імперія повинна втрутитися. Одночасно з метою перешкоджання подальшому зміцненню Московського царства, члени ріксроду віддавали перевагу укладенню союзу з ослабленою польсько-литовською державою[2].

Війна[ред. | ред. код]

Війна почалася у 1655 нападом шведського короля Карла X Густава на Річ Посполиту, знекровлену Хмельниччиною та московсько-польською війною. Шведи окупували західну частину країни, у той час як московсько-козацькі війська захопили схід. Шведський наступ і окупація отримали в польській історіографії та літературі назву «Потоп». Велике князівство Литовське визнало верховенство шведського короля й стало його леном. Регулярне військо Речі Посполитої капітулювало, а польський король Ян ІІ Казимир утік до Священної Римської імперії, у володіння Габсбургів. Брандербурзький курфюст і прусський герцог Фрідріх-Вільгельм перейшов на шведський бік за обіцянку отримати Східну Пруссію під шведською протекцією.

У 1656 польський король повернувся до своєї країни через ріст невдоволення католицького населення шведською протестантською окупацією, а також через створення поляками Тишовецької конфедерації. У 1656 Московське царство, що до цього ворогувала із Річчю Посполитою, уклала з нею тимчасовий мир, розірвавши союз із козаками, й оголосила Шведській імперії війну. Московські війська вторглися до Литви і Шведської Лівонії. У відповідь шведський король Карл Х Густав пообіцяв надати Фрідріху-Вільгельму усю повноту влади в Пруссії в обмін на військову допомогу, а також уклав Раднотський договір із трансільванським князем Юрієм ІІ Ракоці та козаками Богдана Хмельницького, які вторглися у Річ Посполиту з південного заходу.

Весною 1657, користуючись зайнятістю Шведської імперії справами Речі Посполитої, данський король Фредерік ІІІ атакував шведські землі, аби помститися за втрати у Торстенсонській війні 1643-1645. Одночасно з цим Бранденбург-Пруссія покинула союз зі Шведською імперією через угоду з польським королем віддати Фрідріху-Вільгельму Східну Пруссію. Через напад данців Карл Х Густав був змушений покинути війну в Речі Посполитій й зосередитися на захисті Шведської імперії. Здійснивши взимку 16571658 небезпечний похід через замерзлі протоки, він зненацька вдарив по данських островах й змусив непідготовленого до війни Фредеріка ІІІ підписати капітуляцію. За умовами Роскілльського договору Данія-Норвегія віддала Шведській імперії усі свої провінції на півдні Скандинавського півострова. Тим часом війська Речі Посполитої нейтралізували трансільвансько-козацький наступ і вторглися до шведської Померанії.

У 1658 Карл Х Густав вирішив добити Данію-Норвегію і, замість преференцій у Речі Посполитій вдруге розпочав із данцями війну. Проте цього разу Фредерік ІІІ відбив шведський натиск, а члени антишведського союзу відтіснили шведського короля до Ютландії та Померанії. Протягом 1659 Шведська імперія зосередилася на обороні своїх здобутків у Данії-Норвегії та південній Балтиці. Ні членам союзу, ні шведам не вдалося змінити ситуацію на свою користь, тому було розпочато мирні переговори. Під час них, у лютому 1660 року помер Карл Х Густав. У травні того ж року його спадкоємець Карл XI підписав Олівський мир з Річчю Посполитою, Священною Римською імперією та Брандербург-Пруссією, а також Копенгагенський мир із Данією-Норвегією. Внаслідок війни Шведська імперія отримала землі в південній Балтиці, а Пруссія — незалежність від корони Речі Посполитої. Загалом учасники війни з обох боків повернулися на позиції, які займали до війни.

Наслідки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Флоря Б. Н. Русское государство и его западные соседи (1655-1661 гг.). — М. : Индрик, 2010. — С. 15. — ISBN 978-5-91674-082-0.
  2. Флоря Б. Н. Русское государство и его западные соседи…. — С. 17.

Література[ред. | ред. код]

  • Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. — S. .
  • Советская историческая энциклопедия. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  • Anisimov, Evgeniĭ Viktorovich (1993). У John Alexander. The reforms of Peter the Great: progress through coercion in Russia. The New Russian history. New York: Sharpe. ISBN 1-56324-048-3. 
  • Frost, Robert I (2004). After the Deluge. Poland-Lithuania and the Second Northern War, 1655–1660. Cambridge Studies in Early Modern History. Cambridge University Press. ISBN 0-521-54402-5. 
  • Frost, Robert I (2000). The Northern Wars. War, State and Society in Northeastern Europe 1558-1721. Longman. ISBN 978-0-582-06429-4. 
  • Moote, Alanson Lloyd (1970). The seventeenth century; Europe in ferment. Heath. 
  • Kozicki, Richard; Wróbel, Piotr, ред. (1996). Historical dictionary of Poland, 966-1945. Greenwood Publishing Group. ISBN 0-313-26007-9. 
  • Lockhart, Paul Douglas (2007). Denmark, 1513-1660. The rise and decline of a Renaissance monarchy. Oxford University Press. ISBN 0-19-927121-6. 
  • Oakley, Steward (1992). War and peace in the Baltic, 1560-1790. War in Context. Abingdon - New York: Routledge. ISBN 0-415-02472-2. 
  • Press, Volker (1991). Kriege und Krisen. Deutschland 1600-1715. Neue deutsche Geschichte (German) 5. Munich: Beck. ISBN 3-406-30817-1.