Підмаренник несправжній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Підмаренник несправжній
Galium spurium var. echinospermum sl1.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Ряд: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Маренові (Rubiaceae)
Рід: Підмаренник (Galium)
Вид:
Підмаренник несправжній (G. spurium)
Біноміальна назва
Galium spurium
Commons-logo.svg Вікісховище: Galium spurium

Підмаренник несправжній[1][2] (Galium spurium) — вид рослин родини маренові (Rubiaceae), поширений у Європі, Африці, Азії, Канаді.

Опис[ред. | ред. код]

Слабка витка однорічна трава 0.3–1.8 м завдовжки з колючими, але деколи оголеними стеблами. Листки й прилистки ростуть кільцями по 6–8, пластини лінійно-ланцетні або лінійно-ланцетні звужені при основі, розміром 1–4(4.7) см × 1–3(6) мм, з ниткоподібним кінчиком на верхівці, клиноподібні на основі, поля й центральна жилка з грубими колючками, що робить всю рослину чіпкою[3].

Суцвіття (напівзонтики) 1–9-квіткові, але іноді з багатьма плодами, які ростуть у вузлах основного стебла або головних гілок; квітконіжки 0–3.2(3.7) см завдовжки. Чашечка волохата або гола. Вінчик зеленувато-білого, білого, зеленого або жовтуватого забарвлення, 1–2 мм завширшки; трубка 0.3–0.4 мм завдовжки; пелюстки 0.7–1.1 × 0.5–0.6 мм. Плоди вкриті крючковидими волосками без горбків (дуже рідко з горбками) або голі[3][2]. Плід — 2-дольний схизокарп, карпели півсферичні, 2–3 мм завширшки[4].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, Африці, Азі, Північній Америці: Канаді[3].

В Україні зростає в чагарниках, як бур'ян в посівах і садах — на всій території[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Galium spurium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 261. (рос.)(укр.)
  3. а б в Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 07.11.2018.  (англ.)
  4. NatureGate. Процитовано 07.11.2018.  (англ.)