П'єр Бланшар (актор)
П'єр Бланшар | |
---|---|
фр. Pierre Blanchar | |
Ім'я при народженні | Густав П'єр Бланшар (фр. Gustave Pierre Blanchard) |
Дата народження | 30 червня 1892 |
Місце народження | Скікда, Франція |
Дата смерті | 21 листопада 1963 (71 рік) |
Місце смерті | Сюрен |
Поховання | Cimetière de Charonned |
Громадянство | Франція |
Професія | актор |
Роки активності | 1922 — 1921 |
Діти | Dominique Blanchard |
IMDb | ID 0087018 |
Нагороди та премії | |
Кубок Вольпі (1935) | |
П'єр Бланшар у Вікісховищі |
П'єр Бланша́р (фр. Pierre Blanchar, повне ім'я — Густа́в П'єр Бланша́р (фр. Gustave Pierre Blanchard); 30 червня 1892, Скікда, Алжир — 21 листопада 1963, Сюрен, О-де-Сен, Франція) — французький актор театру та кіно. Лауреат Кубка Вольпі за найкращу чоловічу роль .
П'єр Бланшар народився у Французькому Алжирі, учасник Першої світової війни. З 1919 почав виступати в театрі «Одеон», потім навчався в Паризькій консерваторії і працював у різних драматичних театрах. З 1921 почав зніматися в кіно (перший фільм «Тато, добре серце», режисер Анрі Крос) й одночасно працював акторам в різних паризьких театрах. На початку кінокар'єри Бланшар виступав в амплуа «перших коханців», потім створив декілька значних романтичних образів. Повною мірою талант Бланшара проявився у фільмах, де він грав людей важкої, іноді трагічної долі. У фільмі П'єра Шеналя «Злочин і кара» (Crime et Châtiment, 1935) за романом Ф. М. Достоєвського зіграв Раскольнікова, за що був удостоєний Кубку Вольпі за кращу чоловічу роль на МКФ у Венеції (1935). Виконав головні ролі у фільмах «Пікова дама» (La dame de pique, 1937) Федора Оцепа за твором А. С. Пушкіна і «Гравець» (Le Joueur, 1938) Луї Дакена і Герхарда Лампрехта за романои Достоєвського.
Під час окупації Франції в роки Другої світової війни Бланшар знявся в головній ролі у фільмі режисера Ж. Деланнуа «Понкарраль, полковник Імперії» (1942). Характер відважної людини, що боролася проти Бурбонів, був близький мужнім героям Французького Опору. У 1943—1945 роках Бланшар був одним з командирів загонів Руху Опору, одночасно очолював Комітет звільнення французького кіно, що зіграв велику роль в об'єднанні передових діячів кіно в період боротьби проти фашистських окупантів. Бланшар брав участь у збройному повстанні проти нацистських окупантів в Парижі (серпень 1944 року)[1]. У 1940-і роки знімався в патріотичних фільмах — «Батьківщина» (1946, режисер Л. Дакен) та ін. Бланшар був одним з перших викладачів Інститут вищої кіноосвіти в Парижі.
Загалом П'єр Бланшар знявся у 54 фільмах. Остання стрічка з його участю — «Чорний монокль» (Le Monocle noir, 1961) режисера Жоржа Лотнера.
П'єр Бланшар був одружений з акторкою Мартою Віно[fr] (уродженою Лагранж); подружжя мало доньку — також акторку Домінік Бланшар (нар. 2.06.1927).
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1920 | кф | Тато, добре серце | Papa bon coeur | |
1922 | ф | Жоселен | Jocelyn | Альфонс де Ламартен |
1923 | ф | У садах Мурсії | Aux jardins de Murcie | Ксав'є |
1924 | ф | Вискочка | L'arriviste | Жак де Міранд |
1927 | ф | Шахіст | Le joueur d'échecs | Болеслав Воровський |
1929 | ф | Капітан Фракасс | Le capitaine Fracasse | барон де Сігоньяк / капітан Фракасс |
1929 | ф | Діана — історія парижанина | Diane - Die Geschichte einer Pariserin | лейтенант Гатсон Мервіл |
1932 | ф | Дерев'яні хрести | Les croix de bois | ад'ютант Жильбер Демаші |
1932 | ф | Атлантида | L'Atlantide | капітан Сент-Аві |
1932 | ф | Мелодрама | Mélo | П'єр, чоловік |
1932 | ф | Красуня моряка | La belle marinière | Сільвестр |
1933 | ф | Ця стара каналія | Cette vieille canaille | Жан Трапу |
1934 | ф | На краю світу | Au bout du monde | Жан Арно |
1934 | ф | Золото | L'or | Франсуа Бертьє |
1935 | ф | Турандот, принцеса Китаю | Turandot, princesse de Chine | Калаф |
1935 | ф | Диявол у пляшці | Le diable en bouteille | Ків |
1935 | ф | Злочин і кара | Crime et châtiment | Раскольніков |
1935 | ф | Коханці і злодії | Amants et voleurs | Клод Брізен |
1935 | ф | Човнярі з Волги | Les bateliers de la Volga | лейтенант Вадим Борзін |
1936 | ф | Винен | Le coupable | Жером Лескуєр |
1937 | ф | Людина нізвідки | L'homme de nulle part | Матіас Паскаль / Адріан Мейс |
1937 | ф | Мадемуазель лікар | Mademoiselle Docteur | Грегор Курден «Кондуйон» |
1937 | ф | Пікова дама | La dame de pique | Арман |
1937 | ф | Бальний записник | Un carnet de bal | Тьєррі Рейналь |
1937 | ф | Справа ліонського кур'єра | L'affaire du courrier de Lyon | П'єр-Жозеф Лезюрк |
1938 | ф | Дивний пан Віктор | L'étrange Monsieur Victor | Бастьєн Робіно |
1938 | ф | Гравець | Le joueur | Олексій Нікітін |
1938 | ф | Королівське розлучення | A Royal Divorce | Наполеон Бонапарт |
1940 | ф | Груднева ніч | Nuit de décembre | П'єр Дармон |
1940 | ф | Божий слід | L'empreinte du Dieu | Доміціон Ван Берген |
1941 | ф | Зоряна молитва | La prière aux étoiles | П'єр Флорен |
1942 | ф | Сніг на слідах | La neige sur les pas | Марк Румене |
1942 | ф | Понкарраль, полковник імперії | Pontcarral, colonel d'empire | Понкарраль |
1943 | ф | Таємниці | Secrets | Рене |
1943 | ф | Єдине кохання | Un seul amour | Жерар де Клерґ |
1944 | ф | Горбань | Le bossu | кавалер Анрі де Лагарде |
1946 | ф | Пасторальна симфонія | La symphonie pastorale | пастор Жан Мартенс |
1946 | ф | Батьківщина | Patrie | граф Рісоор |
1947 | ф | Небесний батальйон | Le bataillon du ciel | Ферейн |
1948 | ф | Після кохання | Après l'amour | Франсуа Месуле |
1949 | ф | Бал Купідона | Bal Cupidon | Фліп |
1949 | ф | Доктор Леннек | Docteur Laennec | доктор Рене, Теофіль Леннек |
1950 | ф | Мій друг Сенфуан | Mon ami Sainfoin | Сенфуан |
1959 | ф | Розбірки серед жінок | Du rififi chez les femmes | пірат |
1959 | ф | Катя | Katia | Кубаров |
1961 | ф | Чорний монокль | Le monocle noir | маркіз де Війємор |
- Режисер
Нагороди та номінації П'єра Бланшара[2] | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
1935 | Велика золота медаль Національної фашистської асоціації для найкращого актора | Злочин і кара | Перемога |
Національна рада кінокритиків США | |||
1938 | Найкраща акторська гра | Бальний записник | Перемога |
- ↑ SPIEGEL ONLINE — Nachrichten. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 25 квітня 2019.
- ↑ Нагороди та номінації П'єра Бланшара на сайті IMDb (англ.)
- БЛАНШАР, Пьер // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л. — С. 191. — 85000 прим. (рос.)
- П'єр Бланшар на сайті IMDb (англ.)
- Народились 30 червня
- Народились 1892
- Уродженці Скікди
- Померли 21 листопада
- Померли 1963
- Померли в Сюрені
- Лауреати премії «Кубок Вольпі»
- Французькі кіноактори
- Актори німого кіно Франції
- Французькі військовики Першої світової війни
- Померли від раку головного мозку
- Поховані в Парижі
- Актори, які зіграли роль Наполеона I Бонапарта
- Учасники французького руху Опору