Фабріс Лукіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фабріс Лукіні
фр. Fabrice Luchini
Фабріс Лукіні, 2014 рік
Дата народження 1 листопада 1951(1951-11-01) (72 роки)
Місце народження Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія актор
Роки активності 1969 — наш час
Діти Emma Luchinid
IMDb ID 0524528
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Сезар (1994)
Кубок Вольпі (2015)
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Фабріс Лукіні у Вікісховищі

Фабріс Лукіні (фр. Fabrice Luchini; нар. 1 листопада 1951, Париж, Франція) — французький актор театру, кіно та телебачення. Багаторазовий номінант та лауреат премії «Сезар» 1994 року за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі Клода Лелуша «Усе про це» (1993). .

Біографія[ред. | ред. код]

Фабріс Лукіні народився 1 листопада 2958 року в Парижі в сім'ї торговців овочами, італійських імігрантів з Ассізі[1]. У 13-річному віці Фабріса було виключено з ліцею за погану поведінку і він став освоювати перукарську справу, але незабаром, покинувши це заняття, почав як конферансьє проводити виступи у нічних клубах.

У кіно Фабріс Лукіні дебютував у 1969 році фільмом «Усе може статися» режисера Філіпа Лабро, який запримітив молодого конферансьє у нічному клубі та запропонував йому невелику роль. Після цього дебюту Фабріс Лукіні вступив на курси драматичної майстерності Жана-Лорана Коше, де на нього звернув увагу режисер Ерік Ромер, що став для Лукіні справжнім хрещеним батьком в кіно: починаючи з фільму «Коліно Клер» (1970), режисер регулярно запрошує актора у свої стрічки, а ролі в його фільмах «Персеваль Гальський» (1979) та «Ночі повного місяця» (1984, номінація на премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль другого плану) стали одними з найкращих у творчій біографії актора.

Справжнє визнання до Лукіні приходить лише у 1990 році після зіграної ним головної ролі у «Нелюдимій» режисера-дебютанта Крістіана Венсана, за яку актора вперше було номіновано на «Сезар» як найкращого актора у головній ролі.

У 1994 році Фабріс Лукіні знявся в костюмованому історичному фільмі Клода Лелюша «Полковник Шабер», за акторську роботу в якому вчетверте номінувався на «Сезара».

З другої половини 1990-х Лукіні активно працює на театральній сцені і на телебаченні та з'являється на кіноекрані в середньому раз на рік.

За час своєї акторської кар'єри Фабріс Лукіні зіграв ролі майже у 80 кіно- та телефільмах та 9 разів був номінований на французьку національну кінопремію «Сезар».

За роль у фільмі 2015 року «Горностай» режисера Крістіана Венсана Фабріс Лукіні виграв Кубок Вольпі як найкращий актор на 72-му Венеціанському міжнародному кінофестивалі[2].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Фіабріс Лукіні є батьком французької акторки, сценаристки та кінорежисерки Емми Лукіні[fr].

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1969 Усе може статися Tout peut arriver Фабріс
1970 Коліно Клер Le Genou de Claire Венсан
1974 Аморальні історії Contes immoraux Андре
1979 Віолетта Нозьєр Violette Nozière Камю
1979 Персеваль Галльський Perceval le Gallois Персеваль
1980 Навіть діти сумують Même les mômes ont du vague à l'âme Артур
1981 Дружина льотчика La Femme de l'Aviateur Меркіллат
1984 Ночі повного місяця Nuits de la Pleine Lune Октав
1984 Еммануель 4 Emmanuelle 4 гіпнотизер
1984 Не присягайтеся ні в чому Il ne faut jurer de rien Ніколя
1985 Макс, моє кохання Max mon amour Ніколя
1985 П. Р. О. Ф. І. P.R.O.F.S. Мішель
1986 Готель щастя Hotel du paradis Артур
1986 Сімейна рада Conseil de famille адвокат
1987 4 пригоди Ренетт і Мірабель 4 Aventures de Reinette et Mirabelle продавець картини
1987 Вуха між зубами Les Oreilles entre les dents Люк Фабрі
1988 Колір вітру La Couleur du vent Серж
1988 Пташко, я тебе обпатраю Alouette je te plumerai Жак
1990 Уран Uranus мосьє Журден
1990 Нелюдима La Discrète Антуан
1992 Зовсім нічого Riens du tout мосьє Лепетіт
1992 Повернення Казанови[fr] Le Retour de Casanova Каміль
1993 Дерево, мер і медіатека L'Arbre, le maire et la médiathèque Марк Ресіньоль
1993 Отруйна справа Toxic affair аналітик
1993 Усе про це Tout ça… pour ça!! Фабріс Ленорман
1994 Полковник Шабер Le Colonel Chabert Дервій
1995 Рік Джульєтти L'Année Juliette Каміль Прадер
1996 Чоловік і жінка : спосіб застосування Hommes femmes: mode d'emploi Фабіо Ліні
1996 Безрозсудний Бомарше Beaumarchais, l'insolent
1997 Дуже чисте повітря Un Air si pur Магнус
1997 До бою Le Bossu Гонзак
1999 Нічого про Робера Rien sur Robert Дідьє Темпль
1999 Тільки не скандал Pas de scandale Грегуар Жанкур
2001 Барни та його маленькі неприємності Barnie et ses petites contrariétés Барні, чоловік Люсі
2003 Ціна життя Le Coût de la vie Бретт
2004 Відверте визнання Confidences trop intimes Вільям
2005 Дзвін продзвонив La Cloche a sonné Симон Аркос
2006 Жан-Філіп Jean-Philippe Фабріс
2007 Мольєр Molière мосьє Жорден
2008 Париж Paris Ролан Верней
2008 Дівчина з Монако La Fille de Monaco Бертран Бовуа
2008 Високий музей, низький музей Musée haut, musée bas охоронець музею Малро
2010 Гості мого батька Les Invités de mon père Арно Помелль
2010 Відчайдушна домогосподарка Potiche Робер Пуйоль
2012 Астерікс і Обелікс у Британії Astérix chez les Bretons Юлій Цезар
2012 У будинку Dans la maison Germain
2013 Альцест на велосипеді Alceste à bicyclette Серж Танне
2014 Джемма Бовері Gemma Bovery
2015 Горностай L'Hermine Ксав'є Расін
2018 Імператор Парижа L'Empereur de Paris Жозеф Фуше
2019 Життя на повторі Un homme pressé Ален Ваплер

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Фабріса Лукіні[3]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія Сезар
1985 Найкращий актор другого плану Ночі повного місяця Номінація
1991 Найкращий актор Нелюдима Номінація
1993 Найкращий актор другого плану Повернення Казанови Номінація
1994 Усе про це Перемога
1995 Полковник Шабер Номінація
1997 Найкращий актор Безрозсудний Бомарше Номінація
2008 Найкращий актор другого плану Мольєр Номінація
2013 Найкращий актор У будинку Номінація
2014 Альцест на велосипеді Номінація
2016 Горностай Номінація
2017 Найкращий актор Моя краля Номінація
1991
Приз Жана Габена
Перемога
Московський міжнародний кінофестиваль
1900 Приз Срібний Георгій найкращому акторові Мольєр Перемога
Приз Європейської кіноакадемії
2013 Найкращий актор У будинку Номінація
Кришталевий глобус
2014 Найкращий актор Альцест на велосипеді Номінація
Венеційський кінофестиваль
2015 Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль Горностай Перемога
Премія «Люм'єр»
2016 Найкращий актор Горностай Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. L'énigme Luchini (італ.). Процитовано 16.10.2015.
  2. LIVE: The winners of the 72nd Venice Film Festival. Процитовано 16.10.2015.
  3. Повний перелік нагород та номінацій Фабріса Лукіні на сайті IMDb(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]