Г'ю Ґрант
Г'ю Ґрант | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Hugh Grant | ||||
Г'ю Ґрант у 2014 році | ||||
Ім'я при народженні | англ. Hugh John Mungo Grant | |||
Народився |
9 вересня 1960[1][2][…] (63 роки) лікарня Черінг-Кроссd, Гаммерсміт і Фулем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія | |||
Громадянство | Велика Британія | |||
Діяльність | кіноактор, кінопродюсер, актор театру | |||
Alma mater | Новий коледж Оксфорду, Латимерська вища школаd і школа у Везербіd | |||
Заклад | The Hacked Off Campaign Limitedd[4] | |||
Роки діяльності | 1981 — донині | |||
Батьки |
James Murray Grantd[5] Fyvola Susan MacLeand[5] | |||
IMDb | ID 0000424 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Г'ю Ґрант у Вікісховищі |
Г'ю Джон Мунґо Ґрант, або Г'ю Грант (англ. Hugh John Mungo Grant; нар. 9 вересня 1960, Лондон, Велика Британія) — англійський актор, лавреат премій «Золотий глобус» і БАФТА, багаторазовий номінант різних престижних театральних, кіно- і телепремій.
Знімається здебільшого в романтичних комедіях і мелодрамах. Актор відомий своїм амплуа серцеїда — як у житті, так і на кіноекрані. Найвідоміші фільми за його участю — «Чотири весілля і похорон» (1994), «Розум і почуття» (1995), «Ноттінг Гілл» (1999), «Щоденник Бріджит Джонс» (2001), «Реальна любов» (2003).
Біографія[ред. | ред. код]
Г'ю Ґрант народився 9 вересня 1960 року в Лондоні, у родині художника Джеймса Ґранта, що заробляв на життя торгівлею килимами, і його дружини Фінволи, вчительки. 1979 року Ґрант вступив до New College, коледжу Оксфордського університету, збираючись стати мистецтвознавцем. Під час навчання він був членом закритого студентського клубу Piers Gaveston Society.
Кар'єра[ред. | ред. код]
1982 року у віці двадцяти двох років Ґрант дебютував у кіно, знявшись у трагікомедії «Привілейовані». Закінчивши коледж, він деякий час грав у трупі коміків «Жартівники з Норфолка» (англ. Jockeys Of Norfolk), рецензував книжки і навіть почав (але так і не закінчив) писати свій власний роман. 1985 і 1986 року актор чимало працював на телебаченні, знімаючись у серіалах і телефільмах.
Його першим помітним успіхом стала стрічка 1987 року «Моріс» — мелодрама про любов студентів-геїв, за романом Е. М. Форстера. Ця робота принесла Ґранту Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль Венеційського кінофестивалю, яку він розділив зі своїм партнером по фільму Джеймсом Вілбі. Того ж року він знявся у кримінальному романтичному трилері «Біле зло».
На молодого актора звернули увагу, і 1988 року його можна було побачити одразу в п'ятьох фільмах. Першим стала мелодрама Ґонсало Суареса «Гребти за вітром», де Ґранту дісталася роль знаменитого поета-романтика лорда Байрона. Під час зйомок між ним і його партнеркою Елізабет Герлі почався роман, що тривав тринадцять років. Далі були короткометражка «Ноктюрн», де Ґрант зіграв роль композитора Фредеріка Шопена, драма «Ночі в Бенгалі», невелика роль у трилері «Зоря» і фільм жахів Кена Рассела «Лігво білого хробака» за мотивами однойменного роману Брема Стокера. Усі ці фільми, хоча і додали Ґрантові акторського досвіду, успіху в публіки не здобули.
1989 року актор знову знявся на телебаченні, потім у непримітній драмі «Переступаючи межу». 1991 року він іще раз з'явився у ролі Шопена, зігравши в парі з Джуді Девіс (актриса виконала роль письменниці Жорж Санд) у музичному романтичному фільмі «Експромт», після чого взяв участь в еротичній драмі Романа Поланські «Гіркий місяць». 1994 року роль у романтичній комедії «Чотири весілля і похорон» принесли Ґранту широку популярність і декілька престижних нагород та номінацій — отак, його було удостоєно премій BAFTA і «Золотий глобус».
Особисте життя[ред. | ред. код]
В даний момент Г'ю зустрічається зі шведською телепродюсеркою Ганною Елізабет Еберштайн. У пари двоє дітей: син Джон Мунґо Ґрант (03.09.2012) та дочка (16.12.2015).[6][7].
Фільмографія[ред. | ред. код]
Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль |
---|---|---|---|
1982 | Привілейований | Privileged | лорд Адріан |
1985 | Війна Дженні | Jenny's War | Пітер Бейнс |
1985 | Останнє місце на Землі | The Last Place on Earth | Епслі Черрі-Гаррард |
1987 | Біле зло | White Mischief | Г'ю |
1987 | Моріс | Maurice | Клайв Дарем |
1988 | Леді та розбійник | The Lady And The Highwayman | Лусіус Вайн / Сільвер Блейд |
1988 | Зоря | The Dawning | Гаррі |
1988 | Ночі в Бенгалі | La Nuit Bengali | Алан |
1988 | Ноктюрни | Nocturnes | Шопен |
1988 | Лігво білого хробака | The Lair of the White Worm | лорд Джеймс д'Емптон |
1988 | Гребти за вітром | Remando al viento | лорд Байрон |
1989 | Коли ми зустрінемося знову | Till We Meet Again | Бруно де Лансель |
1990 | Переступаючи межу | The Big Man | Гордон |
1991 | Наші сини | Our Sons | Джеймс |
1991 | Експромт | Impromptu | Шопен |
1992 | Гіркий місяць | Bitter Moon | Найджел |
1993 | Поїзд у пекло | Night Train to Venice | Мартін Геміл |
1993 | Наприкінці дня | The Remains of the Day | Реджинальд Кардинал, похресник лорда Дарлінґтона |
1994 | Чотири весілля і похорон | Four Weddings and a Funeral | Чарльз |
1994 | Сірени | Sirens | Ентоні Кемпіон |
1995 | Страшенно велика пригода | An Awfully Big Adventure | Мередіт Поттер |
1995 | Англієць, який піднявся на пагорб, а спустився з гори | The Englishman Who Went Up a Hill But Came Down a Mountain | Реджинальд Енсон |
1995 | Дев'ять місяців | Nine Months | Семюель Фолкнер |
1995 | Розум і почуття | Sense and Sensibility | Едвард Феррарс |
1995 | Королівська милість | Restoration | Еліас Фінн |
1996 | Крайні заходи | Extreme Measures | доктор Гай Латан |
1999 | Доктор Хто і Проклін Неминучої Смерті | Comic Relief: Doctor Who — The Curse of Fatal Death | Доктор Хто |
1999 | Ноттінг Гілл | Notting Hill | Вільям Такер |
1999 | Блакитноокий Міккі | Mickey Blue Eyes | Майкл Фелгейт |
2000 | Дрібні шахраї | Small Time Crooks | Девід |
2001 | Щоденник Бріджит Джонс | Bridget Jones's Diary | Деніел Клівер |
2002 | Мій хлопчик | About a Boy | Уїлл |
2002 | Кохання з повідомленням | Two Weeks Notice | Джордж Уейд |
2003 | Реальна любов | Love Actually | прем'єр-міністр |
2004 | Бріджит Джонс: Межі розумного | Bridget Jones: The Edge of Reason | Деніел Клівер |
2006 | Американська мрія | American Dreamz | Мартін Туїд |
2007 | З очей — геть, з чарта — геть! | Music and Lyrics | Алекс Флетчер |
2009 | Куди поділися Моргани? | Did You Hear About the Morgans? | Пол Морган |
2010 | Я все ще тут | I'm Still Here | Г'ю Ґрант |
2012 | Хмарний атлас | Cloud Atlas | преподобний Джайлз Горрокс, господар готелю, Ллойд Гукс, Денгольм Кавендіш, Сір Рі, вождь племені Конов |
2014 | Виправлений варіант | The Rewrite | Кіт Майклз |
2015 | Агенти U.N.C.L.E. | The Man from U.N.C.L.E. | Вейверлі |
2016 | Флоренс Фостер Дженкінс | Florence Foster Jenkins | Сейнт-Клер Бейфілд |
2017 | Пригоди Паддінгтона 2 | Paddington 2 | Фенікс Б'юкенен |
2019 | Джентельмени | The Gentlemen | Флетчер |
2020 | Знищення | The Undoing | Джонатан Фрейзер |
2023 | Операція «Фортуна»: Мистецтво перемагати | Operation Fortune: Ruse de guerre | Грег Сіммондс |
2023 | Підземелля драконів | Dungeons & Dragons | Фордж Фіцвільям |
Нагороди[ред. | ред. код]
Перелічені основні нагороди та номінації. Повний список дивитись на IMDb.com [Архівовано 28 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- 1987 — Премія Венеційського кінофестивалю — найкращий актор, за фільм «Моріс»
- 1995 — Премія «Золотий глобус» — найкращий актор комедії, за фільм «Чотири весілля і одні похорони»
- 1995 — Премія BAFTA — найкращий актор, за фільм «Чотири весілля і одні похорони»
- 1995 — Премія Товариства кінокритиків Чикаго — самий багатообіцяючий актор, за фільм «Чотири весілля і одні похорони»
- 2000 — Кінопремія журналу Empire — найкращий британський актор, за фільм «Ноттінг Гілл»
- 2003 — Кінопремія журналу Empire — найкращий британський актор, за фільм «Мій хлопчик»
Номінації[ред. | ред. код]
- 1995 — Премія каналу MTV — Прорив року, за фільм «Чотири весілля і одні похорони»
- 2000 — Премія «Золотий глобус» — найкращий актор комедії, за фільм «Ноттінг Гілл»
- 2001 — Європейська кіноакадемія — Приз глядацьких симпатій за найкращу чоловічу роль, за фільм «Щоденник Бріджит Джонс»
- 2002 — Кінопремія журналу Empire — найкращий британський актор, за фільм «Щоденник Бріджит Джонс»
- 2003 — Премія Товариства кінокритиків Чикаго — найкращий актор, за фільм «Мій хлопчик»
- 2003 — Премія «Золотий глобус» — найкращий актор комедії, за фільм «Мій хлопчик»
- 2004 — Європейська кіноакадемія — Приз глядацьких симпатій за найкращу чоловічу роль, за фільм «Реальна любов»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Whitney B. Encyclopædia Britannica
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — 1988.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Актор Г'ю Ґрант одружується з матір'ю трьох своїх дітей. LB. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 23 грудня 2015.
- ↑ 57-річний Г'ю Ґрант вп'яте став батьком [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] TCH
Посилання[ред. | ред. код]
- Г'ю Ґрант на сайті Kino-teatr.ua
- Г’ю Ґрант. Творчий шлях актора та найкращі ролі серцеїда - YummyMovie.org
- Г'ю Ґрант на сайті IMDb (англ.)
|
|
|
|
- Народились 9 вересня
- Народились 1960
- Уродженці Гаммерсміта і Фулема
- Лауреати премії «Золотий глобус»
- Лауреати премії BAFTA
- Лауреати премії «Кубок Вольпі»
- Лауреати премії «Почесний Сезар»
- Англійські кіноактори
- Англійські телеактори
- Англійські театральні актори
- Уродженці Лондона
- Англійці шотландського походження