Реве та стогне Дніпр широкий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Реве та стогне Дніпр широкий»
Пісня Марка Кропивницького
Випущено 1886
Жанр балада
Мова українська
Автор слів Т. Г. Шевченко
Композитор Д. Я. Крижанівський
«Реве та стогне Дніпр широкий»
Микола Бурачек, 1941

«Реве́ та сто́гне Дніпр широ́кий» — пісня Данила Крижанівського на вірші Тараса Шевченка (перші шість строф балади «Причинна»). Пісня описує пейзаж в романтичному дусі: бурю на Дніпрі, місяць на небі і передранковий стан природи. Мелодія пісні слугує музичними позивними Українського радіо.

Історія написання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg «Реве та стогне Дніпр широкий» НЗКБУ

Текстом цієї пісні стали шість строф з балади Тараса Шевченка «Причинна», написаної орієнтовно в 1837 році в Петербурзі. Це один з ранніх творів поета.

Датується орієнтовно на підставі свідчень Шевченка в автобіографії (де він називає «Причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в III відділі у справі Кирило-Мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837[1]), а також на підставі повідомлення Євгена Гребінки в листі до Григорія Квітки-Основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»[2].

Назва — «Реве та стогне Дніпр широкий» — це перший рядок балади.

Авторство музики

Музику до неї написав педагог і композитор Данило Крижанівський. Вгорі над нотами він написав: «Присвячую Марку Кропивницькому». Коли Кропивницький прибув на гастролі з українською трупою в Одесу, Крижанівський показав йому нотний аркуш з присвятою. Програвши її на фортепіано, режисер обійняв гостя і назвав пісню шедевром. Незабаром, після однієї з вистав, оркестр і хор почали цю пісню, і її підхопив зал, люди підвелися… Так уперше прозвучала пісня, яка стала своєрідним гімном українців[3].

Перші два надруковані наклади збірки пісень з нотами, де була і ця пісня, конфіскувала поліція. З третьої спроби — вперше разом текст вірша Тараса Шевченка і ноти Данила Крижанівського були надруковані у 1886 році[4].

Текст

1. Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

2. І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

3. Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Інші інтерпретації

Микола Лисенко написав солоспів для басу або баритону у супроводі фортепіано (серія музики до «Кобзаря»).

У 60-х роках XIX століття український композитор Владислав Заремба написав на тему мелодії пісні фортепіанну п'єсу.

У 1927 році український письменник і композитор Гнат Хоткевич написав хоровий твір «Реве та стогне Дніпр широкий».

У 1939 році український драматург Леонід Болобан у співавторстві з Леонідом Предславичем написав літературну п'єсу «Реве та стогне Дніпр широкий» — про трагічну долю селянської дівчини, яка покохала панича. В п'єсі використано сюжет балади «Причинна» та уривки з інших творів Шевченка.

У 30-40-х роках XX століття український диригент і композитор Євген Форостина написав хоровий твір «Реве та стогне Дніпр широкий».

У 1941 році український художник Микола Бурачек написав картину «Реве та стогне Дніпр широкий». Однойменне полотно в 1945 році намалював і його російський колега Борис Смирнов.

У 1960 році український письменник Юрій Смолич написав роман «Реве та стогне Дніпр широкий» — другу частину дилогії про події громадянської війни в Україні.

У 1963 році український художник Іван Аполлонов виконав декоративну тарілку «Реве та стогне Дніпр широкий».

У 1964 році український диригент і композитор Євген Козак зробив обробку пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» для мішаного, жіночого та чоловічого хору.

Оркестри Збройних сил України твір Крижанівського, в обробці О. Кабаченка, виконують виключно для поховальних ритуалів.

Примітки

  1. Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1814—1861. — К., 1982. — С. 117.
  2. Гребінка Є. П. Твори: В 3 т. — К., 1981. — Т. 3. — С. 595.
  3. Погребенник Ф. Наша дума, наша пісня: нариси-дослідження. — К.: Музична Україна, 1991. — 208 с.
  4. Реве та стогне Дніпр широкий Архівовано 24 листопада 2012 у Wayback Machine. Капустін В. С. Одна на цілий світ: Розповіді про творців українських пісень, які стали народними. — К.: Криниця, 2003. — С. 180.

Джерела

  • Реве та стогне Дніпр широкий// Капустін В. С. Одна на цілий світ: розповіді про творців українських пісень, які стали народними. — К.: Криниця, 2003. — С. 180. — ISBN 966-7575-46-2
  • Реве та стогне Дніпр широкий // Українська народна пісня. — К., 1936. — С. 542.
  • Причинна// Шевченко Тарас. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 596. — ISBN 966-00-0712-4

Додаткова література

  • Гордійчук М. Перлини української народної пісні. — К.: Музична Україна, 1991. — 382 с.
  • Радишевський Р. П. Пісні маминого серця. — К.: Просвіта, 2006. — 351 с. — ISBN 966-8547-62-4
  • Михалко А. Я. Пісенний вінок: Українські народні пісні. — Вид. 2-е, доп. — К.: Криниця, 2007. — 400 с. — ISBN 9007027-0-8