Святополк I (князь Великої Моравії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святополк I

Свѧтопълкъ, Zuentepulc і Svätopluk

Svatopluk I.jpg

Святополк зі своїми трьома синами

Народився невідомо
Помер 894(0894)
Проживання Нітра, Велеград
Діяльність монарх
Титул Великоморавський князь
Попередник Ростислав
Наступник Моймир II
Родичі Моймировичі
Дружина Святожизна
Діти Моймир II
Святополк II
Предслав

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Святополк (Святоплук, словац. Svätopluk, чеськ. Svatopluk; ? — 894) — з 850-х років по 871 рік князь Нітрянського князівства, а з 871 по 894 рік третій князь Великої Моравії. Походив з династії Моймировичів.

Біографія[ред.ред. код]

Шлях до влади[ред.ред. код]

Святополк був племінником князя Ростислава . Наприкінці 850-х років він став на чолі Нітрянського князівства, яке було частиною Великої Моравії. У 867 році, після нападів східних франків, Ростислав підвищив його до рівня сюзерена, сподіваючись таким чином поліпшити оборонні здібності держави. Але внаслідок зрослої влади Святополка Велика Моравія де-факто розділилася на дві частини. Як Ростислав, так і Святополк були змушені відбивати нові вторгнення в 868 і 869 році.

У 870 році Святополк відмовив Ростиславу в слухняності і погодився на протекторат Східно-Франкського королівства над Нітрянськім князівством. У відповідь, Ростислав спробував його убити і відновити свою владу над Нітрою. Однак Святополку вдалося взяти Ростислава в полон і видати його східним франкам, його багаторічним ворогам. За вироком суду, Ростислава осліпили і згодом той помер в одному з баварських монастирів.

На місце Ростислава Франки послали власних кандидатів, графів Вільгельма II і Енгельшалька I, які повинні були правити західною частиною Великої Моравії. Святополк же, що правив в східній частині, сам сподівався перейняти всю владу в державі і відмовився погоджуватися з східно-франкської окупацією, за що франки заточили його разом з Мефодіем . Проте рік по тому у Великій Моравії народ під проводом Славомира підняв повстання проти нав'язаної влади східних франків. Послане Людовиком Німецьким для придушення повстання військо було розбите. Людовик організував другий похід проти повстанців, очолюваний звільненим Святополком, який пообіцяв йому придушити повстання. Однак коли франкське військо досягло Великої Моравії, Святополк перейшов на бік повсталих і очолив їх. Друге франкське військо було вщент розгромлено. У підсумку Святополк зміг стати князем Великої Моравії.

Князювання[ред.ред. код]

Володіння Великої Моравії при Святополку I

У 871 і 872 рік роках Святополк знову був змушений оборонятися від нападів франків. У році між послами Святополка і Людовика Німецького був укладений Форхгаймський мир, за яким Святополк зобов'язувався виплачувати Східно-Франкському королівству данину і формально визнавав його верховенство. Натомість він отримував перепочинок у боротьбі проти свого найбільш сильного супротивника, можливість завойовувати нові землі і перетворити Велику Моравію на потужну державу. Експансії Великої Моравії сприяло її культурну перевагу над сусідами. Вже в 874 році Святополк опанував землями у верхній течії Вісли. Далі він зайняв північ сучасної Моравії в околицях міста Опава. У 880 році до володінь Великої Моравії додалися Сілезія і схід сьогоднішньої Угорщини в середній течії Тиси, що належав тоді болгарам. З 890 року частиною держави Святополка стали також Богемія (князівство Пржемисловичів) і Лужиця.

У 882 році Святополк як союзник східно-франкського короля Карла III вторгся в землі своїх давніх ворогів, маркграфів Вільгельма II і Енгельшалька I та прогнав їх. Вони в свою чергу уклали союз з Арнульфом Каринтійським в Паннонії, який налаштував болгар проти Святополка. Святополк розбив болгар і включив до складу своєї держави навіть Паннонію — частина території Арнульфа Каринтійського.

Церковна політика[ред.ред. код]

Пам'ятник Святополку у Братиславі

Святополк проводив значущі суспільні та військові реформи, зберігаючи сильні позиції Великої Моравії в Центральній Європі. До реформ належала і церковне управління, створене в 880 році. У Нітрі було засновано єпископство, підпорядковане архієпископу Мефодію . У тому ж році Велика Моравія стала леном римського папи, що означало рівне становище зі Східнофранкським королівством. Святополк став і де-юре королем, хоча і раніше іноді називався Rex. Рік по тому в Нітрі було засновано перший монастир в сучасній Словаччині.

У кінці правління Святополка римський папа внаслідок складних відносин і смерті Мефодія заборонив літургію на церковнослов'янській мові, згодом папський легат був вигнаний учнями Мефодія.

Смерть[ред.ред. код]

Святополк помер в 894 році. На смертному одрі він закликав своїх синів до опору східним франкам і до зміцнення великоморавської держави. Князем Великої Моравії після смерті Святополка став його перший син Моймир II, в той час як другий син, Святополк II, отримав Нітрянське князівство, а третій син, Предслав — Братиславу. Згодом між Мойміром II і Святополком II спалахнув конфлікт, в результаті якого почався розпад Великої Моравії.



Попередник
Славомир
Великоморавський князь
871-894
Наступник
Моймир II
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.