Режим контролю ракетних технологій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Режим контролю ракетних технологій (РКРТ) — це неформальна асоціація країн, уряди яких домовилися дотримуватися відповідних правил у галузі нерозповсюдження ракетного обладнання та технологій подвійного використання.

Історія створення[ред. | ред. код]

РКРТ утворено в 1987 році[1]. До складу учасників РКРТ входять 35 країн[2]. Режим було створено як додатковий захід до механізмів, передбачених Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

На нараді у 1992 році учасники погодилися розширити сферу дії РКРТ на ракети, які спроможні бути носіями хімічної та біологічної зброї. Україна з 1995 року впровадила на національному рівні процедури, передбачені принципами діяльності РКРТ та відповідні Списки товарів, але фактично набула членства у цій організації лише в 1998 році.

Під час засновницького Пленарного засідання 1987 року були прийняти наступні керівні принципи РКРТ:

  • обмеження ризику розповсюдження зброї масового ураження;
  • введення обмежень на предмети, що являють собою обладнання або технологію РКРТ;
  • при оцінці заявок зважати на умови майбутнього використання товарів;
  • уважне вивчення та контроль процесу передач товарів згідно з національним законодавством;
  • гарантії Уряду-імпортера;
  • обмін відповідною інформацією з іншими Урядами, щодо передач товарів;
  • прихильність всіх держав до цих Керівних принципів в інтересах міжнародної безпеки та миру вітатиметься.

Приєднання Індії до РКРТ[ред. | ред. код]

27.06.2016 Індія офіційно приєдналася до Режиму контролю за ракетними технологіями[2][3]. Індія стала 35 країною, яка приєдналась до РКРТ[2]. Приєднання дозволить Індії експортувати та імпортувати ракети. Приєднання у 2015 році не вдалося через заперечення Італії[4].

Країни-члени РКРТ[ред. | ред. код]

Країни-члени РКРТ

До асоціація контролю за нерозповсюдженням ракетних технологій (РКРТ) входять 35 країн-членів:[5]

Участь України в РКРТ[ред. | ред. код]

Зобов'язання України в рамках РКРТ[ред. | ред. код]

Приєднавшись до РКРТ Україна взяла на себе наступні зобов'язання:

  • утримуватися від експорту компонентів засобів доставки зброї масового ураження (Категорія 1) у країни — не учасниці РКРТ;
  • утримуватися від експорту товарів, що можуть бути використані при розробці та створенні засобів доставки зброї масового ураження (Категорія 2), якщо в аналогічному експорті було відмовлено однієї з країн — учасниць РКРТ, без попередніх консультацій з урядом цієї країни-учасниці[1].

Участь представників України у Пленарних засіданнях РКРТ[ред. | ред. код]

17-26 жовтня 2012 року, у м. Берлін, Федеративна Республіка Німеччина, проводилося засідання, на яке було відряджено представників України згідно розпорядження президента за № 190/2012-рп від 09.10.2012[6].

5-9 жовтня 2015 року, у м. Роттердам, Королівство Нідерланди, проводилося засідання, на яке було відряджено представників України згідно наказу президента № 566/2015[7][8].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Державне космічне агентство України / Режим контролю ракетних технологій (РКРТ). www.nkau.gov.ua. Процитовано 2016-06-27. 
  2. а б в Індія отримала право експортувати ракети — Новини Укрінформ. Процитовано 2016-06-27. 
  3. Індія приєдналася до РКРТ. uazmi.org. Процитовано 2016-06-27. 
  4. СМИ: процесс присоединения Индии к РКРТ займет несколько месяцев. Процитовано 2016-06-27. 
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан Members of Missile Technology Control Regime. mtcr.info. Процитовано 28-04-2019. 
  6. Аєрокосмічний портал України / Законодавство / Про делегацію України для участі в заходах у рамках Пленарного засідання Режиму контролю з. www.space.com.ua. Процитовано 2016-06-27. 
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №566/2015 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 2016-06-27. 
  8. Сформована делегація для участі в засіданні Режиму контролю за ракетними технологіями. zik.ua. Процитовано 2016-06-27.