Релігійний сіонізм
Релігійний сіонізм (івр. ציונות דתית) — напрям ортодоксального модернізму, створений в 1850 році Цві Калішером[1], а потім на початку XX століття рабином Авраамом-Іцхаком Куком.[2]
У другій половині XX століття головними ідеологами руху були рабин Цві Кук (Ізраїль) і рабин Йосеф-Дов Соловейчик (США).
Провідними представниками релігійного сіонізму в Ізраїлі в кінці XX — початку XXI століть стали рабини Авраам Шапіра (помер в 2007 році), Елієзер Беркович (помер в 1992 році), Мордехай Елон, Шломо Ріскин, Урі Шеркі, Йехуда Аміталь, Аарон Ліхтенштейн, Шломо Авінер.
В Кнесеті інтереси релігійних сіоністів представляють національно-релігійна партія МАФДАЛ, і блок Іхуд Леумі.
- Бней Аківа — сіоністський рух.
- Рух «Ор Ціон» — сіоністський рух, що об'єднує релігійних і нерелігійних людей, в основі ідеології лежить філософія релігійного сіонізму.
- ↑ Калишер Цви Хирш [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — стаття з Електронна єврейська енциклопедія
- ↑ П.Полонский «Рав А. И. Кук — создатель философии религиозного сионизма». Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |