Рене Лаенек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рене Лаенек
фр. René-Théophile-Hyacinthe Laennec
Rene-Theophile-Hyacinthe Laennec.jpg
Народився 17 лютого 1781(1781-02-17)[1][2][3][4]
Кемпер
Помер 13 серпня 1826(1826-08-13)[1][2][3][4] (45 років)
Плоаре[d], Франція
туберкульоз
Громадянство Франція Франція
Діяльність медицина
Відомий винайшов стетоскоп, описав вперше цироз печінки
Alma mater Necker-Enfants Malades Hospital[d]
Заклад Колеж де Франс[5]
Членство Паризька медична академія[d]
Батько Théophile-Marie Laennec[d]

Лаене́к Рене Теофіль Гіацинт (фр. René-Théophile-Hyacinthe Laennec, [laɛnɛk]; 17 лютого 1781(17810217), Кемпер, департамент Фіністер, Франція — 13 серпня 1826, Керлуанек, департамент Фіністер, Франція) — французький лікар і анатом, член Медичної академії Франції (з 1823 року). Винайшов і запровадив у практику стетоскоп та розробив методику аускультації тощо.

Біографія[ред. | ред. код]

Рене Лаенек виховувався у сім'ї свого дядька Гійома Лаенека— відомого лікаря часів французької буржуазної революції, ректора Нантського університету, що вплинуло на його захоплення медициною.

З 14 років вчився у шпиталях Нанта, вже тоді відвідував секційну. У 18 років взяв участь у громадянській війні, а у 1801 вступив на навчання у клініці Шаріте у Парижі.

У студентські роки погляди Лаенека формувалися під впливом Жана-Нілоля Корвізара і Марі Франсуа Ксав'є Біша.[6]

Студентом Паризького університету, почав роботу з вивчення туберкульозу. Під час аутопсій померлих від сухот, Лаенек виділяв специфічні утворення в різних органах, які він назвав туберкуломами (лат. tuberculum — горбок). Встановив специфічність туберкульозного процесу задовго до відкриття збудника. Вважав туберкульоз заразною хворобою.

З 1799 року працював військовим лікарем, а з 1801 року — в одній з паризьких клінік.

Коли мав 21 рік Лаеннек опублікував у Jornal de Medicine працю, в якій вичерпно описав клініку і патологію перитоніту. З 1814 року — редактор цього журналу.

У 1804 році, у своїй дисертації припустив, що Гіппократ — збиральне ім'я, а його праці — колективні.[6]

У 1816 році розробив власний метод опосередкованої аускультації за допомогою паперового стетоскопа. Першим піддослідним стала повна 19-річна дівчина Марі Мелані Басет[6]. Лаенек писав:

« У 1816 році мене було запрошено до однієї молодої дами, в якої виявлялися загальні ознаки серцевої хвороби, у якої прикладання руки, як і перкуссія не дали ніяких результатів внаслідок наявного значного жирового прошарку.[6] Вік і стать хворої не дозволили застосувати мені аускультацію вухом, прикладеним до області серця… Я взяв декілька листів паперу, згорнув їх у щільний циліндр, приставив один його кінець до області серця і приклав вухо до іншого. Я був в однаковій мірі здивований і задоволений, коли почув удари серця такі ясні та чіткі, якими ніколи не чув їх при неопосередкованій аускультації…»

Свій винахід Лаеннек назвав «Le Cylindre» — «циліндр». Скоро, любитель точності та грецької мови Лаенек, перейменував свій інструмент на «стетоскоп» (буквально — «оглядач грудей»)[6].

Стетоскоп Лаенека

У 1819 році вийшла відома праця «Про опосередковану аускультацію, або розпізнавання хвороб легень і сердця, засноване на новому методі дослідження» («De l'auscultation mediate, ou traite du diagnostic des maladies des poumons et du coeur[7][8]»). У своїх двотомній праці Лаенек вперше дав детальну клініко-анатомічну картину крупозної пневмонії, бронхіту, бронхоектатичної хвороби, плевриту, гідротораксу, мітрального стенозу, езофагіту, перитоніту, цирозу печінки, аускультативних ознак аневризми аорти.[6]

У 1826 році помер від туберкульозу.[9] Саме праця в секційному залі коштувала Лаенекові життя: на початку своєї діяльності, розпилюючи хребець, вражений туберкульозом, пошкодив собі вказівний палець. На місці поранення виник «туберкул», як пише Лаенек, він двічі припік ляпісом рану і «все пройшло», але через 21 рік він помер від міліарного туберкульозу.[6]

Досягнення[ред. | ред. код]

Першим пов'язав анатомію з клінічними ознаками, дав морфологічний опис багатьох патологічних процесів, зокрема цирозу печінки. Дав опис і рекомендації щодо лікування туберкульозу легень, що мають значення і тепер. Довів можливість виліковування цього захворювання.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC
  4. а б Паризька медична академія — 1820.
  5. Список професорів Колеж де Франс
  6. а б в г д е ж Ларинский, Бутов, Сахаров, Викулин, Низов (2007). История физикальных методов диагностики (рус.). Рязань: РязГМУ Росздрава. с. 24–35. 
  7. Laennec, René-Théophile-Hyacinthe (1781-1826) Auteur du texte (1819). De l'auscultation médiate ou Traité du diagnostic des maladies des poumons et du coeur, fondé principalement sur ce nouveau moyen d'exploration. Tome 1 / par R. T. H. Laënnec,.... Paris: J.-A. Brosson et J.-S. Chaudé. 
  8. Laennec, René-Théophile-Hyacinthe (1781-1826) Auteur du texte (1819). De l'auscultation médiate, ou Traité du diagnostic des maladies des poumons et du coeur, fondé principalement sur ce nouveau moyen d'exploration. Tome 2 / . Par R.-T.-H. Laënnec,.... Paris: J.-A. Brosson et J.-S. Chaudé. 
  9. Сорокина, Т.С. (2008). История Медицины (рус.). Москва: Издательский центр "Академия". с. 397–399. ISBN 978-5-7695-5781-1. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]