Рене Лаенек
| Рене Лаенек | |
|---|---|
| фр. René-Théophile-Hyacinthe Laennec | |
 | |
| Народився |
17 лютого 1781[1][2][…] Кемпер |
| Помер |
13 серпня 1826[1][2][…] (45 років) Плоареd, Франція ·туберкульоз |
| Громадянство |
 Франція |
| Місце проживання | |
| Діяльність | медицина |
| Галузь | медицина |
| Відомий завдяки | винайшов стетоскоп, описав вперше цироз печінки |
| Alma mater | Necker–Enfants Malades Hospitald |
| Знання мов | бретонська і французька[1] |
| Заклад | Колеж де Франс[4] |
| Членство | Паризька медична академія |
| Magnum opus | стетоскоп і аускультація |
| Рід | Laennec familyd |
| Батько | Théophile-Marie Laennecd |
| Нагороди | |
Рене Теофіль Гіацинт Лаене́к (фр. René-Théophile-Hyacinthe Laennec / Laënnec, 17 лютого 1781, Кемпер, департамент Фіністер, Франція — 13 серпня 1826, Керлуанек, департамент Фіністер, Франція) — французький лікар і анатом, член Медичної академії Франції (з 1823 року). Винайшов і запровадив у практику стетоскоп та розробив методику аускультації тощо.
Біографія[ред. | ред. код]
Рене Лаенек виховувався у сім'ї свого дядька Гійома Лаенека— відомого лікаря часів французької буржуазної революції, ректора Нантського університету, що вплинуло на його захоплення медициною.
З 14 років навчався у шпиталях Нанта, вже тоді відвідував розтини у секційній. У 18 років взяв участь у громадянській війні, а у 1801 вступив на навчання у клініці Шаріте у Парижі.
У студентські роки погляди Лаенека формувалися під впливом Жана-Нілоля Корвізара і Марі Франсуа Ксав'є Біша.[5]
Студентом Паризького університету, почав роботу з вивчення туберкульозу. Під час аутопсій померлих від сухот, Лаенек виділяв специфічні утворення в різних органах, які він назвав туберкуломами (лат. tuberculum — горбок). Встановив специфічність туберкульозного процесу задовго до відкриття збудника. Вважав туберкульоз заразною хворобою.
З 1799 року працював військовим лікарем, а з 1801 року — в одній з паризьких клінік.
Коли мав 21 рік Лаеннек опублікував у Jornal de Medicine працю, в якій вичерпно описав клінічні ознаки і патологію перитоніту. З 1814 року — редактор цього журналу.
У 1804 році, у своїй дисертації припустив, що Гіппократ — збиральне ім'я, а його праці — колективні.[5]
У 1816 році розробив власний метод опосередкованої аускультації за допомогою паперового стетоскопа. Першим піддослідним стала повна 19-річна дівчина Марі Мелані Басет[5]. Лаенек писав:
« У 1816 році мене було запрошено до однієї молодої дами, в якої виявлялися загальні ознаки серцевої хвороби, у якої прикладання руки, як і перкуссія не дали ніяких результатів внаслідок наявного значного жирового прошарку.[5] Вік і стать хворої не дозволили застосувати мені аускультацію вухом, прикладеним до області серця… Я взяв декілька листів паперу, згорнув їх у щільний циліндр, приставив один його кінець до області серця і приклав вухо до іншого. Я був в однаковій мірі здивований і задоволений, коли почув удари серця такі ясні та чіткі, якими ніколи не чув їх при неопосередкованій аускультації…»
Свій винахід Лаеннек назвав «Le Cylindre» — «циліндр». Скоро, любитель точності та грецької мови Лаенек, перейменував свій інструмент на «стетоскоп» (буквально — «оглядач грудей»)[5].
У 1819 році вийшла відома праця «Про опосередковану аускультацію, або розпізнавання хвороб легень і серця, засноване на новому методі дослідження» («De l'auscultation mediate, ou traite du diagnostic des maladies des poumons et du coeur[6][7]»). У своїх двотомній праці Лаенек вперше дав детальну клініко-анатомічну картину крупозної пневмонії, бронхіту, бронхіальної астми, бронхоектатичної хвороби, плевриту, гідротораксу, мітрального стенозу, езофагіту, перитоніту, цирозу печінки, аускультативних ознак аневризми аорти.[5]
У 1826 році помер від туберкульозу.[8] Ймовірно саме праця в секційному залі коштувала Лаенекові життя: на початку своєї діяльності, розпилюючи хребець, уражений туберкульозним процесом, пошкодив собі вказівний палець. На місці поранення виник «туберкул», як пише Лаенек, він двічі припік ляпісом рану і «все пройшло», але через 21 рік він помер від міліарного туберкульозу.[5]
Досягнення[ред. | ред. код]
Першим пов'язав анатомію з клінічними ознаками, дав морфологічний опис багатьох патологічних процесів, зокрема цирозу печінки. Дав опис і рекомендації щодо лікування туберкульозу легень, що мають значення і тепер. Довів можливість виліковування цього захворювання.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Список професорів Колеж де Франс
- ↑ а б в г д е ж Ларинский, Бутов, Сахаров, Викулин, Низов (2007). История физикальных методов диагностики (рус.). Рязань: РязГМУ Росздрава. с. 24–35.
- ↑ Laennec, René-Théophile-Hyacinthe (1781-1826) Auteur du texte (1819). De l'auscultation médiate ou Traité du diagnostic des maladies des poumons et du coeur, fondé principalement sur ce nouveau moyen d'exploration. Tome 1 / par R. T. H. Laënnec,.... Paris: J.-A. Brosson et J.-S. Chaudé.
- ↑ Laennec, René-Théophile-Hyacinthe (1781-1826) Auteur du texte (1819). De l'auscultation médiate, ou Traité du diagnostic des maladies des poumons et du coeur, fondé principalement sur ce nouveau moyen d'exploration. Tome 2 / . Par R.-T.-H. Laënnec,.... Paris: J.-A. Brosson et J.-S. Chaudé.
- ↑ Сорокина, Т.С. (2008). История Медицины (рус.). Москва: Издательский центр "Академия". с. 397–399. ISBN 978-5-7695-5781-1.
Література[ред. | ред. код]
- Лаеннек Рене Теофіль Гіацінт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вклад Рене Лаеннек у вивченні туберкульозу. Я.Пузич, В.Черепій/ Український пульмонологічний журнал, 2011, N 3.- С.68-69 Електронне джерело
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рене Лаенек |
|
|
Це незавершена стаття про науковця—лікаря. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |